Презентація на тему "Бароко як стиль та напрям ХVІ-ХVІІІ ст "

Бароко як мистецький стиль і напрям ХVІ-ХVІІІ століть

Бароко – літературний і загальномистецький напрям і стиль XVI—XVIII ст. Батьківщиною бароко була Італія, де у визначних мистецьких центрах ( Римі, Мантуї, Венеції, Флоренції) виробили перші зразки бароко в архітектурі, скульптурі, живопису. Походження терміну: - від італ. barocco – химерний, вибагливий, дивний, чудернацький, схильний до надмірностей; від порт. perola barroca – перлина неправильної форми. Бароко стало першим спільним художнім стилем, що поєднав Західну та Східну Європу ,у тому числі й Україну.

Характерні особливості: пишнота, парадність, яскравість кольорів, контрастність, екстравагантність орнаменту, асиметрія конструкцій. В архітектурі панують сильні контрасти об'ємів, перебільшена пластика фасадів, світлотіньові та кольорові ефекти, чудернацька ліпнина на храмах і світських будівлях. Живопис і скульптура відзначаються декоративно-театральними композиціями, тонкою розробкою колориту і ефектів освітлення, ускладненою пластикою, парадністю (феєрверк яскравих фарб, перенасиченість картин розмаїтими орнаментами й дрібними деталями). У музиці — поява опери. Маріїнський палац, м.Київ

Пов'язане з дворянською культурою часів розквіту абсолютизму, бароко було покликане прославляти знать і церкву. Але в ньому відбилися і прогресивні ідеї, зумовлені тогочасною боротьбою за національну єдність в різних країнах Європи. Поряд з цим бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилися в синтезі мистецтв, в створенні грандіозних міських і паркових ансамблів тощо.

В бароковому стилі були два напрями- бароко світське (палаци знаті та королівських родин,монументи володарів країн) та бароко церковне (релігійні споруди від монастирів до поодиноких каплиць). Напрями існували окремо, але постійно збагачували один одного схожими засобами обробки та використання матеріалів чи декору. Тому в 18 ст. зала церкви нагадувала пишну залу палацу і навпаки,що помічали й сучасники.

Провідні риси літератури бароко Письменники та поети в епоху бароко сприймали реальний світ як ілюзію та сон. Реалістичні описи часто поєднувалися з їх алегоричним зображенням. Для літератури бароко характерне прагнення до різноманіття, підсумовування знань про світ, всеохоплюваність, енциклопедизм, який іноді обертається хаотичністю та колекціонуванням сміховин, намаганням дослідити буття в його контрастах . У творах змальовано “світ, що не знає спокою”: усе рухоме, плинне, звідси й улюблені образи: водограї і ріки, струмки й водоспади, бурі й вітер) Улюблені теми: примхлива гра випадку, різка зміна долі персонажів. Космічні масштаби, “образна гігантоманія” (героями творів постають Усесвіт, Сонце, Місяць, Земля). Ілюстрація до збірки віршів Луїса де Гонгори “Самотність

Ключові поняття бароко Пишна декоративність. Символ, театральні прийоми, графічні зображення (рядки віршів утворюють малюнок). Риторичні фігури, паралелізми. Інтенсивне використання оксюморонів – поєднання непоєднуваного: “людина – звір”, “живий труп” і т.п.; Антитеза і контрасти. Часте використання контрастів (дух та плоть, морок та світло, тимчасове та вічне). Антитеза стає не лише одним із художніх засобів, а й провідним принципом будови творів. Метафоричність. Улюблені барокові метафори: “життя – це сон”, “світ – це театр”, “світ – лабіринт”, “світ – книга” та ін. Афект. Митці прагнули викликати у читача здивування й афект, аби потім через емоції впливати на його розум.

Ключові постаті в літературі бароко Іспанія: Педро Кальдерон, Ф.де Кеведо, Л. де Гонгора; Італія: Дж.Маріно; Англія: Джон Донн; Німеччина: А.Гріфіус, М.Опіц; Польща: Я.Кохановський, Я.А.Морштин; Україна: Л.Баранович, І.Величковський, І.Галятовський, Ф.Прокопович, Г.Сковорода, М.Довгалевський.

Мода доби бароко

Нове у житті суспільства: - виделки, серветки; - дуелі; - променад (прогулянки у парку), каруселі, гойдалки; - картярські ігри; - маскаради; - феєрверки; - уніформа в арміях.

Бароко мало свої регіональні особливості

На західні землі України бароко прийшло рано,в перші роки 17ст. Католицька громада Львова вже у 1644р. мала дивний зразок італійського бароко - Стрітенський костел босих кармелітів (збережений). Архітектор Джованні Баттіста Джизлєні майже точно скопіював храм Карло Мадерно у Римі, побудований там у 1603 р.

Зберігся й Петропавлівський костел і монастир у Луцьку, побудований архітектором з Венеції Джакомо Бріано у 1606-1610 рр.

Не вщухає захоплення й від костелу Св. Трійці в смт Олика Волинської області, побудований Радзивіллами, де працювали Б. Моллі та Я. Маліверна ще в 1635-1640 рр. (збіднілий,пошарпаний, але збережений)

Найвизначніші споруди та архітектурні комплекси в стилі українського бароко Київ, церква Андрія Первозванного

Почаївська лавра Тернопільська область

Собор святого Юра у Львові

Ратуша Бучач Тернопільська область

Костел Святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки Кременець Тернопільська область

Бароко яскраво відбилося в різьбі дерев'яних іконостасів середини 18 ст., які являли собою величні декоративні композиції, що ніби золототканими завісами закривали вівтар (іконостас Покровської церкви в селі Великі Сорочинці Полт.авської обл., 1732), а також у ювелірних виробах (келихи, блюда, оправи євангелій тощо) і в книжковій графіці, гравюрах.

В українському живописі стиль бароко позначився насиченістю композицій, колористичною вишуканістю й декоративністю. Персонажі на іконах і портретах зображаються в дорогій одежі, типаж і аксесуари українізуються.В портреті помітне прагнення до імпозантності , небуденного оточення. Зображення святого Георгія: Київ 18 століття Зображення Святих великомучениць Анастасії та Уліанії: Київ 1740 р.р. Відтворені образи Святих велико-мучениць Варвари та Катерини: Львів 1740 р.р.

Козацька ікона Покрови Пресвятої Богородиці

Українське бароко виникло у першій чверті XVII ст. і розвивалося протягом двох віків в усіх жанрах тодішньої літератури, зокрема в проповідях І. Галятовського, А. Радивиловського, в поезії Л. Барановича, І. Величковського, Г. Сковороди та інших. Іоаникій Галятовський Лазар Баранович Григорій Сковорода

Найвідомішим жанром барокової поезії була духовна пісня, але й світська поезія також мала різноманітні жанрові форми: філософська й еротична лірика, панегірик та епіграма, пейзажні та емблематичні вірші тощо. Серед найоригінальніших творів українського бароко виділяють «віршові іграшки»: акростих (коли початкові літери кожного рядка утворювали ім'я автора) і мізостих (коли потрібні слова складалися з літер, що знаходилися посередині вірша), кабалістичні вірші (числове значення слов'янської абетки давало можливість підрахувати рік написання твору), фігурні вірші (друкувались у формі серця, хреста, яйця тощо), «раки літеральні» І. Величковського — вірші, рядки яких можна читати однаково як справа наліво, так і зліва направо тощо. Іван Величковський

Дякую за увагу! Презентацію підготувала Олена Форсюк – учителька зарубіжної літератури Нетішинського НВК Хмельницької області.