фізичні вади;особливості поведінки ;особливості зовнішності;недостатньо розвинені соціальні навички;страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;відсутність досвіду життя в колективі;деякі захворюванняі;високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;слабо розвинені гігієнічні навички. Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:
Наслідки шкільного насилля. Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.
Що робити вчителям. Завдання вчителів - відслідковувати ситуацію в класі. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви. Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім. Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.