Презентація на тему: Черкаська рідна сторона

Черкаська рідна сторона

Вже дзвінок нам дав сигнал,Працювати час настав. Тож і ти часу не гай,Працювати починай!

Аби хоч крихотку земліІз – за Дніпра мого святого. Святії вітри принесли. Та й більш нічого… Т. Г. Шевченко

Дайте барви, ліси і поля…Найрідніша, як рідна колиска,Наша отча священна земля –Батьківщина моя і твоя… М. Сингаївський

України рідної окраса,Край пісень і золота – зерна,Ти колиска нашого Тараса,Чарівна Черкаська сторона. П. Власюк

Т. Г. Шевченко писав : « …будь моя батьківщина сама бідна, злиденна на землі, і тоді б вона мені здалася краще Швейцарії і всіх Італій. Ті, хто хоч раз бачили нашу країну, кажуть, що бажали б жити і вмерти на її прекрасних полях.»

Сьогодні у нас урок – прес – конференція « Черкаська рідна сторона ».

Черкаську область створено 7 січня 1954 року.

Черкаська область розміщена в центральній частині України, в басейнах річок Дніпра та Південного Бугу, в лісостеповій зоні. Площа 20,9 тисяч квадратних кілометрів.

Черкащина

По – перше , на Черкащині є багато музеїв : обласний краєзнавчий музей в Черкасах, музей історії Корсунь – Шевченківської битви, краєзнавчий музей в Умані, музей – заповідник « Могила Т. Г. Шевченка » в Каневі, літературно – меморіальні музеї : Т. Г. Шевченка в с. Шевченковому Звенигородського району, О. С. Пушкіна і П.І Чайковського в Кам’янці, бібліотека – музей А. П. Гайдара в Каневі. Крім того є багато історичних пам’яток : Чигирин, Холодний Яр, Софіївка і т. д.

Недарма любов до свого краю. Люди свято бережуть в серцях. Земле рідна, я тебе кохаю,Будь благословенна у віках. Ольга Аунівська. КАМ’ЯНЦІ Кам’янко, у сни мої приходишІ тепер уже на схилі літ…Тихо котить Тясмин свої води,Промені блукають серед віт.. Стежкою, що привела до школи,Я ступаю й досі уві сні. Не забудеться й на мить ніколи. Миле місто сонячне мені. Тут звучать Чайковського акорди,Крилами симфоній линуть ввись. Волелюбців слово грізне й горде. Схвалювало Пушкіна колись. Може, і наснагою, і хистом,Кам’янко, завдячую тобі. Скелі Пушкінській і Гроту Декабристів,Вербам, що схилились у журбі. В сни мої приходять знову й знову. Те, до чого вороття нема, -І ласкаве материнське слово,І напутні батьківські слова.

Кам’янщина

Земле рідна! Мозок мій світлієІ душа ніжнішою стає,Як твої сподіванки і мріїУ життя вливаються моє. Я живу тобою і для тебе,Вийшов з тебе, в тебе й перейду. Під твоїм високочолим небом. Гартував я душу молоду. Хто тебе любов’ю обікраде, Хто твої турботи обмине,Хай того земне тяжіння зрадитьІ прокляттям безвість проковтне!

Дякую за увагу!