ПРОТЕСТУЙ ВИВЧЕНЕ! 1. Єгипет розташований на …А. Євразійському континенті;Б. На Африканському континенті;В. На Скандинавському півострові2. На прапорі Єгипту зображено:а. Грифа; б. Орла; в. Сапсана; г. Дятла3. Найбільшою річкою Єгипту є:а. Сена; б. Рейн; в. Хуанхе; г. Ніл4. Однією з найбільшою пустелею світу, у якій розташовується і Єгипет, є:а. Антарктична пустеля; б. Сахара; в. Деште-Лут5. Область у Давньому Єгипті називалася:а. Ном; б. Провінція; в. Дістрікт6. Бога Нілу звали…і зображували у вигляді…:а. Ра, сокола; б. Анубіс, шакала; в. Себек, крокодила7. Обери тварину, яка точно НЕ мешкає у Давньому Єгипті:а. Верблюд; б. Лось; в. Шакал; г. Кобра; д. Лисиця 8. Одяг у Давньому Єгипті виготовляли із:а. Папірусу; б. Коноплі; в. Льону; г. Шовку; д. Бавовни9. Своїх богів єгиптяни ототожнювали з:а. Нілом; б. Сахарою; в. природою; г. Луною10. Обери богів, які МАЛИ відношення до Давнього Єгипту:а. Сет; б. Локі; в. Амон-Ра; г. Ісіда; д. Зевс; е. Осіріс; ж. Тот; з. Мардук
Давній Єгипет. Спекотному клімату через ніщивну спеку і спустошливим вітрам з Сахари протистояла животворна волога батька Єгипту – Нілу, який дарував єгиптянам: - чорнозем і вирощені на ньому сільськогосподарські культури; - дичину, на яку можна було полювати; - папірус, на якому після спеціальних обробки записували отримані знання; - водні торгівельні шляхи.
Для рівномірного живлення водою земельних ділянок Єгипту були створені спеціальні запруди, для керування якими були створені невеликі області, пізніше названі завойовниками-греками “номи”. Відповідно, очолював таку область – “ном” – правитель, якого називали “номарх”. Які ж були основні завдання номарха? - По перше, ввіддавати накази про підготовку полів до посіву; - по-друге, будувати нові запруди; - і, по-третє, рівномірно розподіляти зерно з отриманого врожаю поміж мешканцями ному
Поділений на багато номів Давній Єгипет був практично беззахисний перед обличчям зовнішньої загрози. Чому? Кожен ном практично представляв собою окрему державу, але не мав власної армії, і у разі військової небезпеки зброю до рук мали брати звичайні чоловіки – ремісники та селяни. До того ж, очільники номів постійно воювали поміж собою, намагаючися захопити владу, що дуже послаблювало Єгипет. Саме тому представники знатних родів висували кандидатуру на роль царя усього Єгипту, і, як правило, обирали на цю роль представника з найзнатнішого і найзаможнішого роду.
ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!І, хоча фараон був головним у країні, він, як і всі інші єгиптяни, мав дотримуватися основних законів богині справедливості, гармонії і порядку Маат, доньки бога Амона-Ра та дружини бога мудрості Тота, основними з яких були: Не чинити гріха Не чинити грабежів із застосуванням насильства. Не красти. Не вбивати чоловіків і жінок. Не крав зерно. Не викрадати приношення богам. Не брехати. Не виголошувати прокляття. Не змушувати нікого плакати. Не обмовляти людини. Не закрив вуха від слів правди. Не сіяти ворожнечу.
Якщо поглянути на соціальну драбину Давнього Єгипту, то можна побачити, що окрім фараона, який очолював Єгипетське царство, другими за значущістю у державі були: - знатні і заможні люди та жреці, далі йшли чиновники, номархи та писці, потім – воїни, - ремісники, - селяни і - раби. А тепер розберемося з усіма представниками єгипетського суспільства по черзі!
Отже, основними обов’язками фараона було: - налагодження дипломатичних зв’язків і укладання договорів з іншими країнами світу; - захист Єгипту. Зазвичай, під час війни фараон мав особисто очолити військо;- підтримка міфу про божественне походження фараонів і їх звязок з богами, аби не втратити владу
Знатні і заможні люди зазвичай були радниками фараона і допомагали йому керувати країною, а жреці – найосвіченіші люди свого часу, “доносили” до єгиптян волю богів, вивчали оточуючий світ і добре розумілися на законах природи. Саме завдяки жрецям Єгипет досяг неабиякого розвитку у таких науках, як астрономія, математика, архітектура та медицина. Звичайні єгиптяни дуже шанували жреців, вважаючи, що їм відомі секрети безсмертя, до того ж, тільки жреці знали необхідні молитви і закляття з якими вони зверталися до богів, аби ті подарували єгиптянам тепло, світло, воду і врожаї. До речі, одним з головних атрибутів одягу жреця була шкіра леопарда, бо леопард був символом сили й рішучості, і у гробниці його зображали навпроти голови померлого як талісман, що повинен дати йому сили пройти у Царство мертвих. Так само жерцям у похоронних церемоніях леопард додавав здатності захистити небіжчика від злого впливу Сета – бога люті, хаосу, війни і смерті.
ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!Вважається, що славнозвісна єгипетська «Кни́га ме́ртвих» (єг. Ер ну перет ем херу) — збірник єгипетських гімнів і релігійних текстів, була створена для того, щоб допомогти померлому здолати всі небезпеки потойбічного світу й отримати умиротворення і благополуччя вічного життя.
Номархи походили з знатних і заможних родин і, як очільники областей, мали неабиякий вплив на звичайних єгиптян. Саме номарх мав право вільно розпоряджатися полями свого нома – збільшивати посіви у складні роки та забезпечувати населення у неврожайні роки зерном з раніше зроблених запасів, тому люди вважали саме номарха своїм годувальником і господарем, а не фараона, і у разі повстань проти центральної влади номарх легко міг розраховувати на пітримку народа. Чиновники зазвичай виконували доручення фараона і слідкували за розвитком найбільш прибуткових галузей господарства Давнього Єгипта, зокрема – скотарством. Писці також виконували досить важливу роль – вміння писати і читати було необхідно для ведення бухгалтерії та записів наказів і доручень фараона. Фактично, жреців і писців сміливо можна назвати першими історики Давнього Єгипту, бо саме вони залишили надзвичайно багато відомостей про політичне та соціально-економічне життя своєї країни
Як ви вже знаєте, давні єгиптяни залежали від природи. Коли ввидається неврожайний рік, постає загроза голоду. До того ж, у Давньому Єгипті ремісництво було не дуже розвинене через брак рудників для видобутку різноманітних металів, тому військові походи вважалися засобом збагачення. Отже, що нам відомо про військові походи єгиптян?Найчастіше на чолі єгипетського війська стояв фараон, і у його інтересах було закінчити війну якомога швидше, аби вже через декілька місяців повернутися до Єгипту, аби за його відсутності хтось з номархів не спробував захопити владу.
Армія складалася з двох частин: невеликого загону спеціально обучених вояків і великого ополчення із селян, яких на час військового походу звільняли від полевих робіт. У давніх єгиптян не було зброї на кшалт таранів або баліст, потрібних для захоплення ворожих фортець, тому їх доводилося брати у осаду, що подекуди забирало досить багато часу. Великі битви траплялися рідко, бо полководці берегли вояків, яких називали “стадом Бога”. Окрім того, ризикувати і втрачати вояків не хотіли і супротивники єгиптян – нубійці, які мешкали на півдні та володарі невеликих сірійських і палестинських міст і хеттські царі на півночі
Якщо ж (а це траплялося дуже рідко) єгиптяном вдавалося захопити іноземне царство, фараони саджали на тамтешній трон вірного Єгипту правителя, а в разі прояви ним непокори його змінювали на іншого. Головною метою війни, насамперед, була здобич, - раби, худоба, слонова кістка, золото, дорогоцінне каміння і навіть деревина, бо у Давньому Єгипті не було гарної деревини для будування кораблів і навіть каміння, необхідного для будівництва храмів і палаців
Ремісництво у Давньому Єгипті не мало змоги розвиватися через брак рудників для видобутку корисних копалин, але, тим не менш, єгиптяни були прекрасні архітектори та будівники. Серед найпоширеніших ремесел Давнього Єгипту можна виокремити ткацтво, гончарство та виготовлення ювелірних прикрас. Зокрема, вільних єгиптян чиновники фараона об’єднували у так звані “робочі загони”, які складалися з нескольких десятків чоловік. Вони зазвичай займалися обробкою полів, риттям каналів, прокладкою доріг та будівництвом нових будівель. А от починаючи з 2 800 – 2 250 рр. до н.е. цими робочими загонами керував сам фараон через своїх чиновників, і навіть знатні люди були змушені звертатися до фараона з проханням надати їм робітників для обробки полів
ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!Через брак рудників для видобутку металів Давній Єгипет потребував постійної присутності єгипетських воєнних загонів на Сінайському півострові, де знаходилися найбагатші мідні рудники . Чим досконаліше ставало єгипетське ремісництво і будівництво, тим більше країна залежала від ввезення необхідних матеріалів з інших країн. Положення Єгипту стало ще складніше з широким розповсюдженням бронзи – сплаву міді і олова - близько 1 500 р. до н.е. Бронзова зброя була набагато краща мідної, але якщо мідь єгиптяни могли дістати, аби здобути олово славнозвісним фараонам Тутмосу ІІІ і Рамзесу ІІ доводилося вести довгі і виснажливі війни у Сирії і Палестині за контроль головних торгіведьних шляхів, по яким перевозили олово
РОЗФАРБУЙМО Й ПРИГАДАЙМО! Розфарбуйте бога мудрості Тота, і нехай він допоможе вам згадати і дати відповіді на наступні питання: 1. Як називалися області, на які поділявся Давній Єгипет та їх керівники? 2. Коли було створене Єгипетське царство ? 3. Як називали царя, який очолював Давньоєгипетське царство? 4. Єгипетські царі вважалися нащадками бога сонця…. 5. Розташуйте у правильній послідовності мешканців Єгипетського царства:селяни – воїни – ремісники – фараон – чиновники – жреці – писці – знатні люди 6. Як звали давньоєгипетську богиню, від якої залежав порядок у супільстві і яка дбала про те, аби всі люди дотримувалися законів?
словничок1. Ном – область у Давньому Єгипті;2. Номарх – керівник (правитель) області у Давньомку Єгипті 3. Фараон – цар Єгипетського царства4. Жрець – “сполучна ланка” між богами і людьми, найосвіченіші і найрозумніші люди свого часу;5. Чиновники – виконавці волі фараона, стежили за проведенням суспільних робіт у Єгипті та виконували доручення царя;6. “Стадо Бога” - воїни7. Маат – богиня гармонії і справедливості, відома як твірниця законів Єгипту
