Презентація на тему: "Держава і право Стародавнього Вавилону"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИІРПІНСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКА ТА ПРАВАПРЕЗЕНТАЦІЯ З КУРСУ: «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону.Ірпінь - 2024 Викладач: Ніна КОЛІСНИК

Мета лекції:навчальна – сформувати знання з держави та права Стародавнього Вавилону; вивчити єгипетське суспільство; навчитися характеризувати державний лад та систему управління в Стародавньому Вавилоні. Суд. Збройні сили Стародавнього Вавилону; розкрити джерела права.розвиваюча – розвивати у студентів навички самостійної роботи з історичними джерелами; розкрити особливості Законника царя Хаммурапі; розвивати у студентів уяву та творчі здібності; сприяти розвитку у студентів критичного мислення та здатності до самоаналізу.виховна - формувати у студентів інтерес до історії держави і права інших країн; виховувати в студентів критичне мислення та здатність до самоаналізу; формувати в студентів розуміння важливості права в суспільстві; виховувати почуття професійної гідності, прагнення до самовдосконалення та саморозвитку, виховувати активну життєву позицію.

1. Особливості виникнення і розвитку держави і права Месопотамії.2. Утворення Вавилонської держави.3. Державний устрій. Судоустрій, збройні сили.4. Суспільний лад.5. Джерела права. Характеристика Законнику царя Хаммурапі. План лекції:

1. Особливості виникнення та розвитку держави і права Месопотамії. Вавилонська держава виникла між нижніми течіями річок Тигр і Євфрат (Месопотамія – Межиріччя). Найдавнішим населенням Південного Межиріччя були шумери, походження яких і нині науці точно невідоме. Уже в IV тисячолітті до н.е. Шумер переживає період переходу від первісного ладу до класового суспільства. Родова громада перероджується в територіальну (сільську). На руїнах родового ладу виникає класове суспільство, а разом з ним і держава.

ПЕРШІ МІСТА-ДЕРЖАВИ НА ТЕРИТОРІЇ МЕСОПОТАМІЇ ВИНИКЛИ НА ПОЧАТКУ III ТИС. ДО. Н. Е. Найбільше відомими були – Еріду, Ур, Ніппур, Умма, Урук, Лагаш. За формою правління їх можна було віднести до аристократичних республік. Між містами йшла конкуренція за панівне становище. Глави міст-держав обиралися сходом, народними зборами громадян або радою старійшин, що свідчить про пережитки патріархально-родової демократії. Шумери раніше від інших народів запровадили десяткову і шістдесяткову систему обліку, застосували дроби, розв’язувати рівняння з двома невідомими. У Шумерів були складені найдавніші закони і статути. Населення Шумеру складалося з багатої общинної знаті, вільних рівноправних общинників, рабів та інших залежних людей.

У III ТИС. ДО. Н. Е. ПІВНІЧНУ ЧАСТИНУ МЕСОПОТАМІЇ ПОЧАЛИ ЗАСИЛЯТИ АККАДЦІ – ВИХІДЦІ ІЗ СТАРОДАВНЬОЇ СИРІЇ. У шумерських містах-державах проходила боротьба за владу над храмовим господарством між жрецько-родовою та світською служивою знаттю. Саргон – перший з аккадських правителів – зумів об’єднати країну. У Месопотамії жило два народи – шумери й аккадці. Близько 2000 р. до н.е. Месопотамія була захоплена кочівниками – амореями. Наприкінці XXIV ст. до н.е. Лугальзагеси, правитель Умми, а пізніше й Уруку, зумів очолити щось на зразок конфедерації держав Месопотамії, але як верховний жрець, а не монарх. Але це об’єднання виявилось коротким.

2. Утворення Вавилонської держави. Вавилонська держава виникла на початку II тис. до н.е. Після захоплення амореями Месопотамії одним з їх опорних пунктів став Вавилон, що був великим поселенням уже в останні століття існування Шумеру. Вигідне географічне положення забезпечило звеличення Вавилону (поблизу нинішнього м. Хілли в Іраці). Він стає столицею невеликого царства. Перші правителі невеликого Вавилонського царства здійснювали обмежену політику. Вони укладали союзи з сильними сусідніми державами – Ларсою, Ісіном, Марі – і при цьому доволі точно обирали найвигіднішого партнера. Перші п’ять вавилонські царі змогли значно розширити свої володіння, але рівня своїх союзників не досягли. Ситуація змінюється за шостого царя Вавилону – Хаммурапі ( правив Вавилоном у 1792 – 1750 рр. до н.е.), перемігши в 1763 р. до н.е. царя Ларси Рим-Сіна I. Територія включала не тільки Шумер, але й увесь район від Перської затоки до Сирії.

3. Державний устрій. Стародавній Вавилон – відносно централізована держава з рисами, що дозволяють віднести її до східнодеспотичного типу. За формою правління: централізована держава східнодеспотичного типу. В руках спадкового царя зосереджується: законодавча, виконавча, судова, верховна релігійна влада. Нумамба - друга після царя особа. Мав свій адміністративний апарат, за допомогою якого погоджував, спрямовував і контролював роботу всіх відомств імперії. Влада передавалася в спадок. Посадові особи: Помічники нумамбу:– шапір нарим відповідав за стан систем водопостачання;– мушепіш – за мобілізацію населення на громадські роботи;– вакільтамкари (глава корпорації лихварів) – за збір царських мит і податків;– вакіль-амуррі – очолював військове відомство.

У провінціях функції місцевого самоуправління і представника царської влади здійснювали: рабинум або хазианум, шапір нарим і шаган шакканакум. Їм підпорядковувались квартальні старости, а в сільській місцевості – органи общинного управління. Місцева управління. Повноваження: очолювали у своїй місцевості всю адміністративну діяльність щодо збору податей, мобілізацію населення на громадські роботи, відповідали за прибуття ополченців до армії. Органи общинного управління – адміністративну, фінансову і судову владу.

Суд. Суд не був відокремлений від адміністрації. ВИДИ СУДІВ:храмові общинніцарські суди. СУДОВИЙ ПРОЦЕСПрофесійні судді призначав правитель. Здійснювали судочинство колегіально (6 – 10 чоловік), розглядали справи про злочини та майнові спори осіб, які перебували в царських володіннях. Судовий розгляд був відкритим. Для з’ясування істини практикувався „божий суд” – ордалії. Цар – вища судова інстанція.

Збройні сили. На її утриманні і перебували воїни-професіонали (редум, баїрум), які за свою службу отримували в користування майно «ілку». Для управління військами створювався спеціальний апарат, який, який очолював сам правитель. Військові посадовці: воєначальники, начальники колісниць, піших воїнів, кінноти на верблюдах начальники певних загонів, молодші воєначальники, командири сотень, десятків, п’ятірок.Ілку - майно у вигляді поля (12 га), саду, будинку, надавалося воїнам за умови їхньої обов'язкової служби. В Месопотамії вперше в світовій історії з’являється регулярна армія, яку створив аккадський цар Саргон.

4. Суспільний лад. Суспільство поділялося на дві групи – вільних ( перебували під охороною держави) та рабів ( як і худоба, вважалися майном та ними цілком розпоряджався господар). До авілум – (панівного стану)належали цар, його найближче оточення, верхівка знаті, жерці, воєначальники, тамкари та інші чиновники, старости, члени ради старійшин в общинах, начальники кварталів у містах. Мушкенуми – частина населення Вавилону із числа підкорених царями міст і областей, були прикріплені до землі чи займались ремеслом, брали участь у військових походах. З одного боку, мушкенуми самі були власниками рабів, а з іншого – залежали від храмів, царського палацу, чиновників. ВІЛЬНІ ЛЮДИ: Вільне населення, крім того, поділялося на окремі категорії за професійною ознакою:- придворні службовці- військовослужбовці; храмова обслуга; різні чиновники;- купці, ремісники, лікарі.

4. Суспільний лад.

Залежне населення раби (вардум)Поділялися на: - царських – працювали в палаці царя та його замках; - храмових – перебували під опікою храмів; - приватновласницькі – здійснювали трудову повинність на свого господаря. Джерела рабства: військові полони;боргове рабство; самопродаж;продаж батьками дітей в рабство;віддання в рабство злочинців. Вільнонароджений вавілонянин не міг віддаватися в рабство, допускалося лише тимчасове перебування у борговій кабалі до 3-х років.

5. Джерела права. Характеристика Законнику царя Хаммурапі. Джерела права:звичай законзаконник царя ХаммурапіЗакони царя Хаммурапі були укладені близько 1760 р. до н.е. причинами їх появи були:необхідність встановити єдині закони на території всієї держави; бажання закріпити в них суспільний лад; прагнення залагодити гострі соціальні суперечності, що на той час виникли в суспільстві. Текст Законів складається з трьох частин вступу (прологу), 282 статей (нумерацію статей введено дослідниками) і висновку (епілогу).

ПРАВО ВЛАСНОСТІФорми земельноївласності Царська;Общинна;Храмова;Приватна. Земля;Сад;Дім;Раби й інше місце. Правовий режим майна «ІЛКУ» - не можна продавати, обміняти, заповідати, оплачувати ним борг, використовувати як викуп з полону тощо. Згідно із Законами Хаммурапі, якщо хтось купив майно подароване воїну царем, то така купівля вважалася недійсною, продане майно поверталося назад воїну, а покупець втрачав заплачене за нього срібло. Право власності захищалося Законником. Посиленими санкціями захищалася царська власність. Об’єкти права власності

Зобов’язальне право1. Укладання договору2. Завданняшкоди. Купівлі-продажу;Оренди;Позики;Міни;Найму;Поклажі;Доручення;Перевезення та ін. Пов’язані з відчуженням майна (купівля-продаж, дарування, спадок тощо), які вимагали обов’язкового дотримання певних правил (письмова форма, клятва, свідчення свідків тощо)Засобом забезпечення виконання договірних зобов’язань був заклад. Предмет закладу – золото, срібло, зерно, будівлі, раби тощо. Підстави виникнення зобов’язань. Види договорів :

Договір позики. Укладали у письмовій формі (ст. 66, 93)Позики лихварі надавали під великі відсотки — 50-60, іноді 80 і 100 %. Несплата боржниками боргу чи навіть відсотків призводила до втрати ними, їхніми сім'ями волі. Хаммурапі провів реформу боргового права. Він ліквідовують пожиттєве боргове рабство і встановлюють трирічний термін для відробки будь-якого боргу. Закони Хаммурапі захищають боржника від самовільного захоплення його майна кредитором. Якщо кредитор, давши в борг срібло чи зерно, забере без відома й згоди боржника з його господарства позичене, то він повинен повернути назад забране та ще й втрачає усе, що дано у борг (ст. 113). Звід законів враховує об'єктивні обставини несплати боргу боржником. Так, якщо боржника спіткає стихійне лихо — повінь, посуха, то його звільняють на цей рік від сплати боргу і відсотків на нього (ст. 48). Видом гарантій виконання договорів є застава (поле, сад, худоба, раб).

 Шлюбно-сімейне право. Форма шлюбу – моногамія Формою укладання шлюбу був договір між батьками наречених. Викупна плата нареченого батькові нареченої - терхатум. Чоловік – вільним. Жінка- за певних умов:чоловік потрапив в полон, а дома не було харчів;чоловік постійно зраджував і принижував її;кинув поселення та втік. Шлюбний дарунок самій нареченій чи її сім’ї - біблу. Посаг який батько давав дочці - шерікта. Розлучення

Спадкове право. Спадкоємці:один із подружжя; діти; усиновлені діти;діти від рабині, якщо батько визнав їх своїми; внуки. Види спадкування поділяються: за законом та заповітом.

Кримінальне право. Групи злочинів поділяється на: Злочини проти особи(необережне вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, образа, наклеп) Злочини проти власності(пошкодження чи знищення майна, крадіжка(худоби, рабів), розбій, грабіж). Злочини проти сім’ї(подружня зрада, розпуста, статеві зносини з близькими родичами). Посадові злочини(зловживання службовим становищем)Злочини проти правосуддя(неправдиві свідчення, підкуп свідків). Злочини, скоєні через недбале виконання професійного обов'язку (лікаря, ветеринара, будівельника) та ін.

Покарання. Членоушкодження ( відрубування ноги, руки; відрізання носа, вуха, язика тощо)Покараннями також було: обернення в рабство, конфіскація майна, заслання, грошові штрафи, відшкодування збитків. Мета покарання – це, передусім, залякування, тому покарання були надзвичайно жорстокими. Принцип таліону – «око за око, зуб за зуб». Види покарань: Смертна кара Види: спалення, втоплення, посадження на палю, розрізання на частини, повішання.

У Стародавньому Вавилоні ще не існувало поділу на кримінальний і цивільний процес. Розпочинався процес з ініціативи потерпілого. Основними доказами в суді були: клятва, показання свідків, письмові акти.. Суддя оцінював показання сторін і свідків за враженням від їхнього голосу, кольору обличчя, жестів, погляду та ін. застосовувалися ордалії (випробовування). Суддя після прийняття рішення по справі не мав права його змінювати. Якщо він це робив, то платив штраф, який у 12 разів перевищував суму позову. Передбачалося судове покарання за неправдиві свідчення. Судовий процес

Перелік питань для обговорення:1. Розвитку держави і права Месопотамії. 2. Виникнення держави і права у Стародавньому Вавилоні. Загальна характеристика законів царя Хаммурапі.3. Цивільне право: а) право власності; б) право купівлі-продажу; в) право найму, позики, оренди.4. Шлюбно-сімейне право.5. Кримінальне право і процес.

1. Вивчити лекцію (написати конспект).2. Опрацювати питання та скласти тлумачний словник по темі. 3. Підготувати презентацію по питаннях теми (за бажанням).4. Підготувати кросворд на тему: “Держава і право Стародавнього Вавилону” (за бажанням).5. Підготувати реферативну роботу на тему: «Причини видання та система законів царя Хаммурапі».

1. Бостан Л. М. Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. 2-ге вид. перероб. й доп.: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 730 с.2. Глиняний В. П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. /6-те вид. – К.:, 2010. – 768 с. 3. Мудрак І. Д. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій / Державна національна Академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2001. – 232 с. 4. Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу. – К.: Либідь, 2000. – 592 с. 5. Тищик Б.І. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 384 с. РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Дякую за увагу!