Фіксування інформації – обов’язковий елемент будь-якої управлінської (і наукової) діяльності. Матеріальними носіями такої зафіксованої інформації є документи. Як носії інформації, що має об’єктивний характер, документи можуть бути важливим засобом посвідчення того чи того факту, події тощо, а отже, мають неабияке правове значення.
У наукових джерелах пропонують найрізноманітніші визначення поняття «документ», що зумовлено використанням документів у різних сферах людської діяльності, а отже й різними суспільними функціями, які виконують документи. Адже, документ – це джерело інформації та керування суспільством загалом, колективом громадян чи окремою особою (для працівника управління), засіб доказу (для правника) тощо.
За способом фіксації Письмові (рукописно-друковані) – усі рукописні, машинописні документи, виготовлені на будь-яких множильних апаратах і друкарським способом; Графічні – креслення, графіки, карти, рисунки, схеми, діаграми Фото-, кінодокументи – фотокартки, фільми; Фонодокументи – записи звучання на плівці, касеті, диску тощо. Відеодокументи – відеофільми. Класифікація
Досконалий текст відзначають: Достовірність (викладені факти відбивають реальний стан справ) Точність (виклад не допускає подвійного або розпливчастого тлумачення цілого тексту і його елементів) Логічність (у документі мусить бути витримана чітка логіка викладу, неприпустимі суперечності, текст мусить містити всю інформацію, необхідну для роботи з документом, вирішення питання тощо) Вимоги до документів
Досконалий текст відзначають: Лаконічність (у тексті не повинно бути елементів і частин, що містять зайву або надмірну для ефективного розгляду справи інформацію) Аргументованість і переконливість (положення, пропозиції та прохання мусять бути належним чином аргументовані й переконувати адресата в доцільності їх прийняття чи виконання) Емоційна нейтральність та відсутність індивідуальних особливостей стилю автора Вимоги до документів