ПЕРЕДМОВА: Якщо пригадати матеріал попередніх уроків, після завершення Другої світової війни уряд СРСР зіштохнувся з двома величезними проблемами, які потребували негайного вирішення: перша: друга: очікування майбутньої агресії від США, відновлення економічного потенціалу країни Рад,внаслідок чого було потрібно якнайскоріше що було надзвичайно складно через ряд наступнихвідновити і зміцнити воєнний потенціал факторів: - великі інфраструктурні втрати; - великі демографічні втрати внаслідок: * вбитих під час військових дій; * вбитих і репресованих під час німецької окупації * померлих від голоду і хвороб; * вивезення людей на примусові в Німеччину; * репресії радянської влади проти військовополонених і людей з окупованих ворогом територій. І, на жаль, однією з найбільш постраждалих серед союзних республік внаслідок Другої світової війни була Україна
Вирішення першої проблеми спочатку уряд Сталіна, а з 1956 року – Микити Хрущова (який на той час позбувся основних конкурентів – Лаврентія Берії та Георгія Малєнкова, ХОЧА БЕЗПОСЕРЕДНЬО З Україною діяльність Хрущова була повязана усічні - червні 1938 року, коли він виконував обов'язки Першого секретаря, червні 1938 - березні 1947 року, коли Хрущов займав посаду Першого секретаря ЦК КП(б)У та 26 грудня 1947 - 16 січня 1949 року, коли Микиті Хрущову знову вдалося зайняти пост Першого секретаря ЦК КП(б)У.), намагався вирішити шляхом прискореної індустріалізації та відбудові насамперед об’єктів важкої промисловості та нарощення військової міці та потенціалу (при Хрущові акцент був зроблений на розвиток космічної галузі), тому левовий потенціал держбюджету вкладався саме у ці галузі, але, тим не менш, без легкої промисловості і аграрної сфери – годувальниці великих міст і містечок, обійтися було неможливо, тим паче що саме ці галузі найбільше постраждали під час Другої світової війни. Як намагався вирішити цю проблему Микита Хрущов – зараз спробуємо розібратися. Отже, яким чином було організовано управління економікою? Зокрема, при Сталіні управління економікою було суворе централізоване: усі підприємства підпорядковувалися Москві – мали виконувати вказівки з центру. Через надмірний бюрократизм неможливо було швидко виріщувати проблеми, які виникали на місцях, що призводило до значного зниженя ефективності роботи. З 1953 року починає відбуватися поступова децентралізація економіки – переважна більшість підприємств відходить до керівництва УРСР (з 1956 року – близько 76 % підприємств). У 1957 році Хрущов створив спеціальні місцеві органи правління підприємствами і промисловістю – так звані Ради народних господарств – Раднаргоспи, які керували підприємствами усіх галузей.
Вважалося, що місцева влада буде ліпше керувати підприємствами, бо краще володіє ситуацією і знає шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми. На той час (1957 р.) в Україні було створено 11 Раднаргоспів + - - більш раціональне використання - незацікавленість робітників черезресурсів на місцевості; незалучення приватного капіталу; - скорочення управлінського апарату; - уповільнення темпів роботи через - розширення господарських прав відсутність жорстих строків;союзних республік; - низька продуктивність роботи (через два попередні фактори)Зокрема, “ліквідувати” мінуси і покращити роботу раднаргоспів партійна верхівка не бажала (хоча загалом ця ідея мала всі шанси на успіх), і тому з 1962 року почалося відновлення процесів централізації і скорочення кількості раднаргоспів
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ: + -- Зміцнення індустріальної - зменшення витратпотужності країни; на військовий комплекс - розвиток космічної галузі та аграрний сектор;і досягнення у важкій - внаслідко будування. Промисловості гідроелектростанцій надозволили зайняти Дніпрі відбувається провідне місце затоплення родючої у світі і конкурувати із землі та селищ, що США; не тільки катастрофічно - розвиток електричної та відбилося на стані машинобудівної галузей сільського господарства сприяв УРСР, а й вплинуло на“комфортизації” життя кліматичні умови;населення; - погіршення стану грунтів через “злив” хімічних відходів з заводів; - витрати уряду на роз- виток лише великих про- мислових центрів, що викликало загальний дисбаланс у розвитку УРСРОсновні реформи у галузі індустрії:! Головний акцент було зроблено на розиток важкої промисловості та космічної галузі;Розвиток космічної галузі та авіабудування: пуск першого штучного супутника (1957 р.), створення “Чудової сімки” – балістичної ракети Р-2) галузі, здійснено перший політ людини у космос; випуск перших у світі швидкісних лайнерів ТУ-104 (Харківський авіазавод), випуск турбогвинтового літака АН-24 для пасажирських авіаперевезень (Київський авіазавод);Розвиток і розробка газовидобування,електричної та хімічної галузей;Побудовано близко 35 заводів, 285 хімічних виробництв (1959-1963 рр.);Розвиток машинобудівної промисловості (випуск першого автобусу на Львівському заводі автомобілебудування (1956 р.), створення ЗАЗ-965 (1960 р.);
ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!У 1950-х роках у Європі розпочалася масова автомобілізація, зокрема, зʼявилися легкі мікролітражки економ-класу — недорогі та прості у виробництві і зручні у використанні. У СРСР вирішили не відставати від цієї тенденції. Але власного досвіду у створенні таких авто не було, тому вирішили скопіювати та доопрацювати західну технологію, взявши за основу найпопулярніший на той час італійський «Фіат». На його основі на Запорізькому заводі створили та в листопаді 1960-го запустили на конвеєр задньопривідний дводверний ЗАЗ-965, який у народі прозвали «горбатим» через форму кузова. Він мав тісний салон, маленький багажник, шумний двигун, який швидко перегрівався влітку і замерзав узимку. Усе це зробило «Запорожець» героєм анекдотів. Але водночас він швидко став масовим авто через відносно невелику ціну та економічність витрат бензину. Перший зразок «Запорожця» зібрали в червні 1959 року, а сам автомобіль отримав назву ЗАЗ-965. У 1960 році його поставили на конвеєр, і 22 листопада вийшла перша партія, а до кінця року завод випустив уже приблизно півтори тисячі нових автівок. Нове авто швидко стало популярним через відносно невелику ціну й економічність. У масовий продаж ЗАЗ-965 пішов у 1961 році, після грошової реформи, за ціною 1 800 рублів. У той час це дорівнювало приблизно 20 середнім зарплатам по країні. А інженер чи інший висококваліфікований працівник міг зібрати таку суму десь за рік. На 100 кілометрів новий «Запорожець» витрачав 7,3 літра бензину, а «Москвич-402» — 10 літрів. ЗАЗ-965 був легким, маневреним і міг їздити навіть поганими дорогами. А ще він був простий в обслуговуванні, передбачалося, що водій сам може полагодити авто ледь не «в чистому полі».
ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!Крім переваг, одразу ж виявилися і недоліки. Головні з них стосувалися двигуна. Спочатку його розробляли не для цивільного авто, а для армійської амфібії. Радянські інженери змогли втиснути двигун у «Запорожець», але нічого хорошого з цього не вийшло — він постійно перегрівався влітку та замерзав узимку, через що часто ламався. Попри слабку потужність у 22 кінські сили, він працював настільки гучно, що в салоні неможливо було довго висидіти. Невдалим виявилося розташування бензобака в передній частині кузова, де був багажник. Це створювало додатковий ризик пожежі, а в салоні постійно пахло бензином. Окрім бензобака, у багажнику було запасне колесо, бачок склоомивача, блок запобіжників. Тому туди фактично більше нічого не вміщалось. Двері в ЗАЗ-965, як й у «Фіаті», відчинялися проти ходу руху авто. Але на відміну від італійської мікролітражки, у радянського аналога спочатку не було внутрішніх ручок дверей — замість них були засувка-шпінгалет і ремінна петля. Такі двері могли випадково відчинитися на ходу та стати своєрідним вітрилом, що легко могло знести машину з дороги. Автомобілі другого покоління «Запорожців» — ЗАЗ-966, ЗАЗ-966 В, ЗАЗ-968, ЗАЗ-968 А та ЗАЗ-968 М — випускалися до 1994 року. Модифікації відрізнялися деякими дрібними змінами й удосконаленням двигуна. Але головної проблеми позбутися так і не вдалося — двигун часто перегрівався, а водіям доводилося зупинятися на узбіччях і чекати, поки він охолоне. Наприкінці 1960-х на базі ЗАЗ-966 навіть спробували зробити гоночний автомобіль «Юність». В основі конструкції кузова була трубчаста просторова рама. Але основні параметри автомобіля зберігалися: колісна база, колія, передня підвіска, колісні диски, коробка передач. Лише потужність двигуна збільшили на 7 кінських сил. Але в серійне виробництво цей гоночний автомобіль теж не потрапив.
ОСНОВНІ РЕФОРМИ У АГРАРНОМУ СЕКТОРІ: Основні реформи у галузі сільського господарства: з 1953 року:- укріплення матеріально-технічної бази господарств;матеріальне заохочення мешканців села;підвищення закупівельних цін на сільгосппродукцію;зменшення податків на присадібне господарство; З 1954 року – освоєння цілинних земель задля збільшення посівних площ; але – не врахування природньо-кліматичних умов експлуатуємих регіонів Казахстану, Сибіру, Поволжжя, Уралу та територій Далекого Сходу, через що дана програма не мала бажаних результатів; 1950-1960 роки :“кукурудзяна епопея”; після поїздки до США Хрущов вирішив, що “царицею полів” має бути не пшениця, а кукурудза. Кукурудзою засівали величезні масиви, не рахуючись з тим, що далеко не у всіх областях УРСР був сприятливий клімат і грунти для вирощення цієї сільськогосподарської культури; 1957 рік - "м'ясо-молочна кампанія“ (“Надпрограма з виготовлення молока і "м'ясо-молочної продукції”). Головна мета – “наздогнати і перегнати” США по рівню здач м’ясо-молочної продукції 1958 рік – реорганізація МТС на РТС – ремонтно-технічні станції. Відтепер села мали самотужки (за рахунок власного, а не держбюджету) вирішувати проблеми, повязані із своєю роботою – закупати паливо, запчастини для ремонту і т.п.
“У тому ж 1957 році приходять перші значні успіхи. У серпні Радянський Союз вдало випробував першу у світі міжконтинентальну балістичну ракету, а в жовтні першим у світі запустив штучний супутник на орбіту Землі. Хрущов вирішив, що настав час «втерти носа американцям» і в інших галузях. Тому він домовився з американським президентом Дуайтом Ейзенхауером про обмін господарськими та промисловими виставками між країнами. У керівництві США таку ідею зустріли з ентузіазмом. «Нехай росіяни захочуть мати те, що ми маємо. Нехай вони вимагають цього від своїх керівників. І нехай вони вимагають цього так голосно, щоб керівникам довелося їм відповісти. Тоді, можливо, російські лідери захочуть зробити свій народ щасливішим і перекинуть частину ресурсів з виробництва зброї на виробництво меблів, міксерів та збірних будинків», — говорив Норман Вінстон, консультант американської виставки.
Відкривати американську виставку в Москві влітку 1959 року прилетів тодішній віцепрезидент США Річард Ніксон. Хрущов ходив разом із ним виставкою і постійно сперечався, доводячи, що все радянське найкраще. Він говорив Ніксону, що «американці постаріли і втратили вміння торгувати». На що той відповідав: «А вам потрібні товари, щоб торгувати». Рядовим відвідувачам цей день запамʼятався безкоштовною дегустацією «пепсі-коли», за якою вишикувалася довга черга. В історію увійшли «кухонні дебати» Хрущова і Ніксона у павільйоні № 2, де був представлений інтерʼєр «типового американського будинку», заповненого різною побутовою технікою — холодильниками, телевізорами, пральними і посудомийними машинами. Саме на різноманітті товарів зробив акцент Ніксон. На що радянський лідер саркастично зазначив: «А чи немає у вас такої машини, яка б клала в рот їжу і проштовхувала?”Під час цієї дискусії Хрущов вимовив фразу, яка стала згодом знаменитою: «Ми вам ще покажемо кузькіну мать!» Перекладач не зрозумів контексту, тому після тривалої паузи переклав її дослівно: «Ми покажемо вам матір Кузьми».
У вересні 1959 року Хрущов відправився у США доводити переваги соціалістичного ладу над капіталістичним. У своїх виступах він пояснював, що заявлена гонка носить виключно мирний характер, але при цьому не забув похвалитися радянськими балістичним ракетами. При цьому він пообіцяв перевершити США за обсягом промисловості в найближчі десять років і додав, що «у сільському господарстві це завдання буде вирішене значно раніше». Але в сільському господарстві гасло «наздогнати і перегнати Америку» обернулося повним провалом. Протягом всієї історії СРСР сільськогосподарська галузь завжди була найбільш відсталою. А під час правління Хрущова в аграрному секторі ставили велику кількість важких для виконання і часто авантюрних завдань, які потрібно було виконати в найкоротші терміни. Чого варта «кукурудзяна кампанія» у 1950 — 1960-х роках, коли кукурудзу засівали всюди, де можна і де не можна, без урахування кліматичних умов.
В економічній системі СРСР головним критерієм успіху була кількість. Такі поняття, як якість, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток — ті норми, за якими судили про виробництво в капіталістичних країнах — до уваги не бралися. Наприкінці 1958 року всім обкомам КПРС розіслали вказівку «вжити рішучих заходів для збільшення виробництва мʼяса». Плановані цифри часто бралися з повітря, без огляду на реальний стан справ і можливості. Особливо «відзначився» перший секретар Рязанського обкому КПРС Олексій Ларіонов. На початку 1959 він пообіцяв за рік потроїти державні заготівлі мʼяса в області. Вже за одну обіцянку область авансом отримала орден Леніна, а Ларіонов — зірку Героя Соціалістичної Праці. Щоб виконати обіцянку, секретар обкому розпорядився забити весь приплід худоби, дійних корів, позичити «під розписку» всю худобу, вирощену колгоспниками у своїх господарствах. Худобу купували в сусідніх областях за рахунок коштів, призначених на покупку техніки, будівництво шкіл та інші потреби. Але цього все одно не вистачало. Тоді Ларіонов просто приписав до звіту відсутні 50 тонн мʼяса і доповів про стовідсоткове виконання плану.
Однак уже в наступному році стало зрозуміло, що це обернулося катастрофою для тваринництва і дефіцитом мʼяса в області. Зрештою Ларіонова позбавили всіх нагород і звань, і у вересні 1960-го він, за офіційною версією, помер від серцевого нападу, а за неофіційною — застрелився. Подібне відбувалося по всій країні. Тому на початку 1960-х, коли Хрущов пишався тим, що СРСР першим відправив людину в космос, у країні почалася продовольча криза. Уже в 1962 році влада змушена була підвищити роздрібні ціни на продукти. А в наступному році через посуху був неврожай зерна, що призвело до дефіциту хліба. Мʼясо, молоко і масло, за темпами виробництва яких до цього часу Радянський Союз уже мав обігнати США, практично зникли з продажу. У дефіциті були й інші продукти. «Я розмовляв з робітниками. Вони кажуть: цибулі немає, хворіємо на цингу. Ну як це може бути, щоб цибулі не було? А ще у нас ціни зросли на цю дрібницю вдесятеро. Ну що за ганьба? Соціалізм є, а цибулі немає, кропу немає, картоплі немає», — скаржився Хрущов на президії ЦК у вересні 1963 року. Зрештою довелося закуповувати продовольство навіть у США. А в наступному році найближчі соратники Хрущова з партійної верхівки влаштували змову і усунули його від влади”.радянський лідер саркастично У вересні 1959 року Хрущов відправився у США доводити переваги соціалістичного ладу над капіталістичним. У своїх виступах він пояснював, що заявлена гонка носить виключно мирний характер, але при цьому не забув похвалитися радянськими балістичним ракетами. При цьому він пообіцяв перевершити США за обсягом промисловості в найближчі десять років і додав, що «у сільському господарстві це завдання буде вирішене значно раніше».
ПЕРЕВІР СЕБЕ! 1. Микита Хрущов зайняв пост Першого секретаря ЦК КП(б)У :а. у січні 1956 року; б. 16 січня 1949 року; в. березень, 1953 року. 2. Раднаргоспи – це:а. Ради народних господарств, створені за доби Хрущова;б. Народні господарства, де вирощували сільськогосподарську продукцію на експорт; 3. Які з цих реформ у галузі промисловості НЕ було проведені за доби відлиги? а. машинобудівництво; б. розвиток хімічної галузі; в. колективізація; г. літакобудування; д. індустріалізація; е. НЕП 4. Перший автобус було випущено на автомобілезаводі у: а. Бердичеві; б. Одесі; в. Львові; г. Києві; д. Харкові 5. Перші у світі швидкісні лайнери у СРСР виготовляли у: а. Дніпропетровську; б. Харкові; в. Тернополі; г. Сумах; д. Чернівцях 6. Перша автівка, яку почали виготовляти у УРСР, називалася:а. ЗАЗ-965 - "Запорожець“; б. ВАЗ-1152; в. Москвич-412; г. Волга-24 7. У 1950-1960-хх роках тривала так звана:а. Програма з надтваринництва; б. “Освоєння цілини”; в. “Кукурудзяна епопея” 8. У якому році продовольча криза за доби відлиги стала всеохоплюючою?а. 1964 р.; б. 1963 р.; в. 1954 р.; г. 1950 р.; д. 1956 р. 9. У якому році Хрущов здійснив “господарську” поїздку до США?а. 1959 р.; б. 1964 р.; в. 1953 р.; г. 1950 р.; д. 1962 р. 10. У 1954 році відбулося:а. проведення реформи у галузі хімічного виробництва; б. освоєння цілини
