ЕНДЕМІКИ (грецьк. endemos — місцевий) — види, роди, родини чи інші таксони рослин або тварин, що мешкають у межах обмеженого простору, ізольованого географічно, екологічно від інших середовищ існування історією видів. Розвитку ендемізму сприяють географічна ізоляція, кліматичні та едафічні умови, біотичні фактори (паразитизм, конкуренція та ін.). Ендемізм — важливий показник оригінальності флори. Найчастіше відзначають на островах океанічного походження, в горах, ізольованих озерах. Так, флора Кавказу містить 20% , Нової Зеландії — 72%, Галапагоських островів — 97%, Гавайських островів — 82%.
коала. Забавні звірі коали багатьом здаються дуже милими, і неспроста — вони досить легко звикають до людей, а миролюбна поведінка тільки додає їм шанувальників. Ці тварини ведуть досить пасивний спосіб життя, а тому зараз вони знаходяться під загрозою зникнення у деяких місцях, хоч в цілому вимирання їм не загрожує. Вони не здатні протистояти ворогам, і стають легкою здобиччю для хижаків, а людина продовжує витісняти їх з звичних місць проживання.
Гатерія — це рідкісна тварина з надзвичайно цікавою в науковому відношенні будовою тіла. Вона має так багато рис примітивної організації, спільних з плазунами, які жили в пермському періоді і ранньому тріасі, що її називають живою викопною. Зовні гатерія подібна до великої ящірки. Довжина її тіла досягає 75 см.
Гінкго дволопатеве є деревом-символом японської столиці Токіо. У Китаї дерева гінкго, старші за 100 років, заносять в особливі охоронні списки. Існує традиція висаджувати гінкго з нагоди народження дитини, весілля, новосілля тощо. У Німеччині, крім інших, гінкго має назву «дерево Ґете».
КОСМОПОЛІ́ТИ (від грец. ϰóσμοπολίτης – громадянин світу) – види, роди та інші таксономічні категорії рослин і тварин, поширені в усіх частинах земної кулі (відсутні лише на відносно обмежених територіях). Частота поширення зростає з підвищенням рангу таксона: часто космополітними є ряди (у тварин) і родини (у рослин). І навпаки, роди та види рідко бувають космополітними. Абсолютних К., які були б поширені в усіх придат. для життя областях від Арктики до Антарктиди, немає ні серед наземних, ні серед водних (мор.) організмів. Але чим ширша амплітуда таксона (виду чи ін. таксономіч. категорії), тим більшим може бути його ареал. К. є деякі гідробіонти внутр. водойм (річок, прісновод. озер) – види рдесників, ряски, з прибереж. рослин – очерет. Серед мор. тварин К. є дельфін сірий, косатка, кит довгорукий та ін. Великі космополітичні ареали з птахів утворюють скопа (немає в Новій Зеландії, Пд. Африці), сокіл-сапсан (немає в Пд. Америці). Загалом К. більше серед водних організмів, що пояснюють стабільнішими умовами середовища. К. є деякі бур'яни і рослини, які ростуть на смітниках, а також тварини, які живуть поряд з людиною (синантропи). У поширенні таких рослин, тварин і комах (кульбаба лікарська, грицики звичайні, талабан польовий, пацюк сірий, миша домашня, тарган рудий, муха кімнатна та ін.) велику роль відіграє людина. К. також називають прихильників космополітизму.
РОСЛИНИ-КОСМОПОЛІТИ (грецьк. kosmopolites — громадянин світу) — види, роди, родини та найбільші систематичні категорії рослин, розповсюджені практично у всіх географічних зонах (біотопах), які мають широкий діапазон екологічної толерантності. Р.-к. зазвичай легко розповсюджуються та можуть існувати при різноманітних умовах (убіквісти). Серед них є види із широкою амплітудою пристосування, які можуть займати різноманітні території, та види, які вимогливі до умов середовища, але мають достатньо можливостей для розмноження. Рослини, які розповсюдилися за допомогою людини, мають назву «антропогенні космополіти». До них відносять грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), кропиву дводомну (Urtica dioica), подорожник великий (Plantago major), гірчак звичайний (Polygonum bistorta) та ін. Їх можна назвати вічними мандрівниками, вони, як вірні супутники людини, ростуть практично по всій поверхні земної кулі. Для цього в антропогенних космополітів є всі можливості. Так, грицики звичайні достатньо плодовиті. У помірному кліматі, де на полях не завжди вдається отримати і один повноцінний врожай, грицики звичайні дають понад три, викидаючи з однієї рослини понад 70 тис. насінин. До Р.-к. також відносять рослини водного середовища та вологих місцезростань, що пояснюється великою однорідністю середовища і розселенням їх текучими водами та перелітними птахами. До них належать рослини роду ряска (Lemna), роду очерет (Phragmites), роду росичка (Drósera), також велика кількість рудеральних рослин — кульбаба лікарська (Тaraxácum officinále), лобода розлога (Artipleks patula) та ін. Розповсюдженню рослин сприяють людина, птахи та впливають погодні умови (вітри й урагани). Найчастіше розмноження відбувається безперешкодно, поки перешкоди не виникають на шляху (гори, моря, річки, пустелі).