Вирощування сіянців інтродуцента Модрини європейської (Larix decidua Mill.) у контрольованому середовищі

Управління освіти Чернівецької міської ради

Міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Чернівецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:	Слепенюк Ірина, вихованка гуртка «Озеленення шкільних та пришкільних територій» МЦЕНТУМ, учениця  6 класу ЗОШ №31
Керівники:	Войтович М.І., вчитель вищої категорії ЗОШ №31 Катан Н.В., керівник гуртка МЦЕНТУМ
Науковий керівник:	Нагірняк М.В. помічник лісничогоКіцманського лісництва

 

 

 

 

м. Чернівці

2017 р.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………..	3 ст.
РОЗДІЛ І. ОЗЕЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І – ІІІ СТУПЕНІВ №31…………….	4 ст.
РОЗДІЛ ІІ.  ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 2.1. Кліматичні умови Чернівецької області…………………………….	11 ст.
2.2. Характеристика виду Модрина європейська (Larix decidua Mill.) ..	13 ст.
2.3. Особливості  росту інтродуцента Модрини європейської  в умовах Передкарпаття………..…………………………………………...	14 ст.
РОЗДІЛ ІІІ. ПОСТАНОВКА ЕКСПЕРИМЕНТУ 3.1.Об’єкти дослідження та передісторія………………………………..	17 ст.
РОЗДІЛ ІV. ВИРОЩУВАННЯ СІЯНЦІВ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У КОНТРОЛЬОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ 4.1. У відкритому грунті на чорноземі та в парниках в підготовленому субстраті………………………………………………...	19 ст.
4.2. З передпосівним обробітком насіння та без нього в парнику….	20 ст.
4.3. Порівняння результатів при обробленні сходів препаратом «Фундазол» та без обробки………………………………………….........	20 ст.
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….....	23 ст.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………	24 ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Наш край пишається величезною кількістю видів рослин, які заселяють ліси, парки, сади, дендрарії. Зелені рослини є джерелом кисню на Землі, вони є окрасою наших інтер’єрів, присадибних ділянок та клумб.

Буковина багата власними рослинами - це береза, липа, тополя, верба, калина, бук, граб. Букові ліси і надали назву нашому краєві - Буковина.

Окрім цих рослин, у нас добре адаптувалися (прижилися) і завезені рослини із чужоземних регіонів: Північна і Південна Америка, Японія, Албанія. Ці рослини ми називаємо інтродуцентами. Інтродукція (інтродукціо - введення) - переселення видів рослин у місце, де вони раніше не жили. Рослини - інтродуценти - це катальпа прекрасна, кипарисовик Лавсона, дуб червоний, магонія падуболиста, туя західна колоновидна, форзиція. Вони гарно прижились на нашій території.

Буковина стала другою батьківщиною ще для однієї рослини – Модрини європейської (Larix decidua Mill.). В Українських Карпатах відомо лише кілька невеличких осередків природного зростання модрини на межі європейського ареалу. В інших місцях її рахують інтродукованою породою.

Модрина європейська характеризується швидким ростом, високоякісною деревиною, підвищеною стійкістю до біотичних й абіотичних чинників. Вона є середньовибагливим до родючості ґрунту видом та є надзвичайно світлолюбною рослиною, здатна істотно підвищувати вібростійкість насаджень. Всі ці факти стали вагомими у виборі внесення модрини європейської до нашого дендропарку та подальшого її розмноження.

Саме тому метою роботи було вивчення особливостей вирощування сіянців Модрини європейської (Larix decidua Mill.) з подальшим озелененням території.

 

 

В зв’язку із цим ми поставили перед собою наступні завдання:

1. Ознайомитись із рослиною-інтродуцентом модриною європейською на території Чернівецької області;
2. Розкрити сутність вирощування сіянців модрини європейської в контрольованих умовах.
3. Порівняти вплив різних грунтів, обробітку насіння на сходжуваність насіння.

Предметом роботи є насіннєве розмноження рослин. 

Об’єктом роботи  є насіння Модрини європейської (Larix decidua Mill.).

 Актуальність теми полягає по-перше в тому, що озеленення рідної школи є справою не тільки адміністрації, а її учнів, по-друге – Модрина європейська, на відміну від інших інтродуцентів,  успішно  адаптувалася в помірному кліматі України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ №31

 

Рис. 1.1. Фото вхідних воріт у шкільний дендропарк

 

Наша школа знаходиться у мальовничому куточку м. Чернівців, оточена з усіх боків садками та присадибними ділянками мешканців Старої Жучки. Основна увага приділяється екологічному вихованню молодого покоління. Тому природно, що школа обрала природничий профіль. Територія школи займає площу близько 3 га. Тут є клумби різної форми і розмірів, які засаджені як однорічними, так і багаторічними рослинами. Однорічні - це чорнобривці, айстри, майори, сальвії, багаторічні - хризантеми, хости, ромашка багаторічна, півники, молочай, троянди. За квітниками доглядають учні нашої школи, кожен спас закріплений за своєю клумбою.

Щорічно в школі проводиться акція «Рідній школі на згадку», під час якої учні - висаджують плодові дерева. Права частина території школи красується молодим плодовим садом, який висаджено руками учнів усіх випусків. Це яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, абрикоси. В цьому році учні вже ласували їхніми плодами.

Фронтову частину території школи займає шкільний учнівський дендрарій площею 0,20 га. Шкільний учнівський дендрарій - це колекція дерев, кущів, ліан для забезпечення навчально - виховного процесу, проведення дослідницької роботи з біології, екології, природознавства, дендрології, а також для виховної, освітньої і популяризаційної роботи серед місцевого населення.

В 2009 році було підписано чотирьохсторонню угоду між Управлінням освіти Чернівецької міської ради, Чернівецьким обласним центром еколого - натуралістичної творчості учнівської молоді, ботанічним садом ЧНУ імені Ю. Федьковича та Садгірським лісництвом про створення учнівського дендрарію на території нашої школи. Фахівцями ботанічного саду ЧНУ імені Ю. Федьковича та обласного еколого - натуралістичного центру (М. І. Виклюк та Л.Ю. Головченко) надано допомогу у розробці проекту шкільного дендрарію, який посів II місце на Всеукраїнському конкурсі проектів по озелененню території. Територію учнівського дендрарію розділено на зони:

1) експериментальну.

2) експозиційну.

їх призначення - проведення експериментальної частини роботи та відпочинку на території нашого дендрарію.

Колекцію шкільного дендрарію складають голонасінні кущі, виткі рослини (ліани), а також ґрунтопокривні рослини каменистої гірки (рокарію). Важливу роль у породному складі дендрарію відіграють аборигенні види (тобто види природної флори нашого регіону), їх налічується 25% від загального числа таксонів колекції деревних рослин. Це бук лісовий, граб, клен гостролистий, ялина звичайна або смерека, тис ягідний - дерево з Червоної Книги України. Вони є індикаторами умов місця зростання, що особливо важливо при доборі інтродуцентів, які повинні вписатись у загальний колорит. Це рослини дуб червоний, катальпа прекрасна, туя західна колоновидна, кипарисових Лавсона, магонія пабудолиста, форзиція.

Ділянка покритонасінних рослин найбільша. За формою це плакучі, кулясті ряболисті, пірамідальні дерева. В основі насаджень - це види з родів дуб, береза, клен, граб. 

Колекцію голонасінних представляють види з родів ялина, модрина, туя, кипарисовик і ялівець.

Милують око інтродуценти шкільного дендрарію: дуб червоний, катальпа прекрасна, кипарисовик Лавсона, туя західна колоновидна, магонія падуболиста, форзиція. Особлива увага в озелененні школи належить декоративним кущам. Правильний підбір і розміщення кущів може забезпечити безперервну зміну гами кольорів протягом вегетаційного періоду: наприкінці квітня цвітуть форзиція, дерен; у травні - магонія падуболиста жимолость капріфоль, бузок; влітку - гортензія. Серед витких рослин ми культивуємо дикий виноград та виткі троянди, які прикрашають вхід у наш дендрарій.

Особлива увага приділяється практичній роботі: на базі нашої школи проводиться щорічно акція «Майбутнє лісу в твоїх руках», під час якої учні висаджують кущі та дерева.

Ця робота варта зусиль, адже молоде покоління вчиться бережному ставленню до живих рослинних організмів. Чи зможе така дитина бути жорстокою?

Табл. 1.1.  Список деревних рослин дендрарію і їх природний ареал

№ п/п	Назва рослини	Життєва форма	Батьківщина
1	Айва японська (Chaenomeles Japonica)	кущ	Японія
2	Аралія п’яти листа (Acanthopax sieboldianus Мак.)	кущ	Японія
3	Береза бородавчаста (Butula verrucosa)	дерево	Європа
4	Бузок звичайний (Syninga vulgaris)	кущ або невелике дерево	Європа
5	Бук лісний (Fogus silvatica)	дерево	Європа
6	Вейгела садова (Weigela hortensis)	кущ	Далекій Схід
7	Г оробина звичайна (Sorbus aucuparia)	дерево	Далекій Схід, Карпати
8	Граб звичайний (Carpinus betulus)	дерево	захід України
9	Дерен черговолистий (Comus altemifolia)	дерево або кущ	Європа
10	Дуб червоний (Quercus rubra)	дерево	Північна Америка
11	Жимолость звичайна (Lonicera xylosteum L)	кущ	Європа
12	Катальпа прекрасна (Catalpa bignoniodes Walt.)	дерево	Японія
13	Кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis Lawsoniana)	дерево	Японія
14	Кизильник горизонтальний (Cotoneaster atropurpurneus)	кущ	Японія
15	Кизильник сланкий (Cotoneaster salicilollus)	кущ	Г оландія
16	Кипарисовик горохо- плідний (Chamaecyparis pisifera)	дерево	Японія
17	Клен татарський (Acer tatarium)	дерево	Європа
18	Клен ясенелистий (Acer negundi L.)	дерево	Пін. Америка
19	Клокичка периста (Staphylea pinnata)	дерево	Європа
20	Магонія падуболиста (Berberis aguifolima Pur)	кущ	Пін. Америка
21	Модрина європейська (Larix deciduas Mill.)	дерево	Європа
22	Самшит дрібнолистий (Buxus microphylla)	кущ	Європа
23	Софора японська (Sophora Japonica)	дерево	Японія
24	Спірея білоквіткова (S. Albiflora)	кущ	Європа
25	Спірея японська великолиста (S.F. nacrophylla)	кущ	Японія
26	Спірея японська махрова (Spiraea Japonica plena)	кущ	Японія
27	Туя західна (Thuca occidentalis)	дерево	Півн. Америка
28	Форзиція проміжна (Forsythia intermedia Zab.)	кущ	Албанія
29	Ялиця біла або європейська (Abies akba Mill.)	дерево	Європа
30	Ялиця сибірська (Abies sibirica Ledeb.)	дерево	Сибір
31	Ялиця кавказька (Abies nordmanniane (Stev))	дерево	Кавказ
32	Ялиця білокора (Abies nephrolepis Maxim)	дерево	Далекий Схід
33	Ялиця одноколірна (Abies concolor Lindl.)	дерево	Півн. Америка
34	Ялівець горизонтальний (Juniperus horizontalis)	кущ	Європа
35	Ялина колюча форма (Picea punguns Engelm)	дерево	Півн. Америка
36	Ялина сибірська (Picea obovata Ledeb.)	дерево	Європа
37	Ялина канадська (Picea Canadensis (L) Britt))	дерево	Півн. Америка

 

Таким чином, із вище вказаної таблиці можна визначити природний ареал (батьківщину) рослин, які ростуть у шкільному дендрарію. Діаграма батьківщини деревних рослин у дендрарію школи (діаграма 1.1.).

Рослини дендрарію в різні пори року характеризуються певними особливостями: вічнозелені, гарно квітучі, декоративно-листяні, з гарною текстурою крони.

 

Діаграма 1.1. Батьківщина деревних рослин дендрарію школи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ

 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2.1. Кліматичні умови Чернівецької області

 

Рис. 2.1. Районування Чернівецької області на ландшафтні зони

 

Чернівецька область поділена на гірську, передгірську та рівнинну зони. Найхолоднішою за температурним режимом є гірська зона, а рівнинна - найтеплішою.

Місто Чернівці знаходиться на межі рівнинної і передгірської зон.

Залежно від різниці між сонячною енергією, що поглинається земною поверхнею, та енергією, що випромінюється цією поверхнею, змінюється величина радіаційного балансу, яка зумовлюється географічною широтою місцевості, часом доби і порою року, хмарністю, формами і видами зеленої поверхні. Територія Чернівецької області по широті не займає навіть цілого градуса, радіаційний баланс тут змінюється переважно залежно від доби і пори року, режиму хмарності, а в горах - від висоти місцевості та освітлення схилів. На території області, починаючи з середини листопада і до початку лютого, спостерігається негативне значення радіаційного балансу. Влітку ж по всій території радіаційний баланс позитивний. Загалом за рік радіаційний баланс на території Чернівецької області є позитивним. Згідно із характером розподілу радіаційного балансу в часі і по території Чернівецької області відбувається розподіл температур. Пересічна температура за рік коливається від 8°С на північному сході до 3°С на південному сході області. Отже, найхолоднішим місяцем в області є січень. Найнижча температура на рівнині опускалась до -32°С, а в горах нижче -40°С. Коли над областю проходять повітряні маси тропічного походження із Середземного моря, температура може підніматись до 15°-18°С. Спостерігаються відлиги, які в Чернівецькій області бувають дуже часто. Взимку на території області випадає опадів майже втричі менше, ніж влітку. За весь холодний період (грудень - березень) на сході Чернівецької області випадає менше ніж 125 мм опадів, у центральній частині - 125 - 150 мм, в передгір’ях - 175 - 200 мм, а в горах - 250 - 300 мм і більше. Висота снігового покриву пересічно сягає на рівнині 20-25 см, в 14 передгір’ях- до 40 см, в горах - до 50 - 125 см і більше. Весна на рівнинній частині Чернівецької області - лише в кінці березня. Літо в Чернівецькій області у червні 36°С, липні - 37°С, у серпні - 38 °С, а гірських - 32 0 - 35 °С. Осінь на території Чернівецької області за характером погоди поділяється на два періоди. В першому періоді (половині) зберігається тепла, суха і малохмарна погода, а в другій половині - прохолодна з частими приморозками, хмарним небом, туманами і слабкими опадами.

Похмурі і сонячні дні чергуються на протязі цілого року. Похмурі дні спостерігаються у вересні - березні, - сонячні дні квітень - серпень. Кліматичні умови нашої області характеризуються м’яким та вологим кліматом і сприяють у багатьох умовах розмноженню місцевої і чужоземної флори.

 

2.2. Характеристика виду Модрина європейська (Larix decidua Mill.)

 

До роду модрина належить до 20 видів, поширених у помірному та субарктичному поясах Євразії (на північ від Гімалаїв) і Північної Америки, з яких в Україні природно росте один  - модрина європейська, та близько десяти культивують. Модрина європейська  – дерево висотою 35-50 метрів і тільки на північній межі поширення лісів і верхній межі лісу в горах види можуть набувати сланкої форми. Особливістю модрини є скидання  хвої в зимовий період. Це виділяє її посеред інших хвойних. У поодиноких дерев крона розлога, а в насадженнях піднята, вузька (рис. 2.3). Крона ажурна, пропускає досить багато світла. Кора тонка, слабкотріщинувата у молодих дерев, у зрілому – товста, червоно-бура, з глибокими повздовжніми тріщинами.

На видовжених пагонах хвоя розташована спірально, поодиноко, а на вкорочених зібранав пучки по 20-40 (50) штук. Довжина хвоїнок на видовжених пагонах – 50-100 мм, на вкорочених – 20-50 мм. Хвоя вузька, лінійна, м’яка, тупа, світло- або сизо-зелена, з білуватими рядами продихів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2. Гілки із достиглими шишками модрини

 

 

Насіння дозріває у вересні-жовті, дрібне, 3-6 мм довжиною, жовто-буре з крилаткою. Схожість втрачає на другий-третій рік. Шишки циліндричні, округлі або овальні, 1-4 см довжиною, складаються з 3-8 рядів коричневих насінних лусок. Модрина одна з найшвидкоросліших хвойних порід (максимальний приріст в рік – 1,0-1,5 м на рік).

Модрина світлолюбива, зимостійка, середньовибаглива до вологості грунту та повітря, при цьому не переносить застою води в грунті,  вимоглива до наявності в грунті вапна (кальцієфіт). Хвоя чутлива до вмісту в повітрі промислових викидів, але завдяки щорічному скиданню хвої модрина димо- і газостійкіша, ніж інші хвойні, тому вона незамінна в озелененні промислових зон. Деревина важка (тоне у воді), тверда, міцна, довговічна,з високими механічними властивостями, обробляється важче, ніж у інших хвойних порід, під час сушіння часто тріскає. Смоляні ходи розкидані по всьому приросту. Деревина стійка до гниття, довго зберігається у воді, тому її використовують у гідротехнічному будівництві, під час будівництва мостів, а також для виготовлення шпал, паркету, настилів для вело- і мототреків. Підсочкою з модрин добувають живицю, з якої виготовляють високоякісний терпентин. Терпентин з модрини європейської носить назву «венеціанського», вживається головним чином при ревматизмі і подагрі, внутрішньо вживається при хронічному захворюванні дихальних шляхів і сечових органів. Крім того, венеціанський терпентин застосовується для виробництва лаків і фарб.

 

3.           Особливості  росту інтродуцента Модрини європейської  в умовах Передкарпаття

 

Модринові ліси на сході є, переважно, природного походження. На заході, зокрема в Карпатах, природних деревостанів майже не збереглося. Вони були винищені промисловими рубками в минулому. Тому природне відновлення модрини – проблематичне. Натомість маємо необмежені можливості для її культивування. В передгірській та гірській зонах виправдали себе часткові культури. З метою збагачення складу та продуктивності насаджень, модрина вводиться як домішка.

У лісових насадженнях Українських Карпат модрина європейська представлена на 14462 ділянках загальною площею 50208,2 га у вологих, рідше свіжих, сугрудах та грудах. Зокрема, на Буковині модрина європейська формує насадження на 469 ділянках загальною площею 1900,5 га. Зокрема, у Буковинських Карпатах модрина європейська найширше представлена в лісах ДП "Сторожинецьке лісове господарство" – на 119 ділянках загальною площею 510,1 га, в ДП "Берегометське лісомисливське господарство" – на 79 ділянках на площі 350,7 га та в ДП "Путильське лісове господарство" – на 48 ділянках загальною площею 148,1 га. Також модрина європейська росте в ДП "Чернівецьке лісове господарство" на 91 ділянці загальною площею 321,7 га, в ДП "Хотинське лісове господарство" на 16 ділянках площею 76,6 га, в ДП "Сокирянське лісове господарство" на 8 ділянках площею 15,0 га, в Чернівецькому військовому лісгоспі на 13 ділянках загальною площею 26,3 га та в НПП "Вижницький" на 22 ділянках загальною площею 208,4 га.                     

         Рис. 2.3. Штучне насадження модрини європейської

 

 

На території Чернівецької області модрина європейська також поширена в лісових масивах дев'яти підприємств агропромислового комплексу на 73 ділянках загальною площею 243,6 га.

Встановлено, що модрина європейська (м. опадаюча) – Larix decidua Mill. є компонентом ялинових, ялицевих, рідше букових лісів та бере участь у Буковинських Карпатах і Передкарпатті у формуванні типів лісу поряд з ялиною звичайною (Picea abies Karst.), буком лісовим (Fagus sylvatica L.), ялицею білою (Abies alba Mill.), дубом звичайним (Qvercus robur L).

Першу згадку про модрину європейську на Буковині виявили в "Лесном журнале" Петербурзського лісового товариства за 1915 рік. У цій публікації наголошено, що на території Буковинських Карпат "…модрину, порівняно недавно, оточують особливою увагою і при облаштуванні лісів, де порода ця природно зростає, здійснюють заходи, що сприяють не тільки збереженню, але й розширенню її розповсюдження. Модрина трапляється в якості окремих і групових дерев… Модрину для культур використовують як домішку до хвойних і листяних насаджень, висаджуючи її одиничними екземплярами…".

Однією із хвойних порід, яка, внаслідок високої швидкості росту особливо інтенсивно культивується в Україні впродовж останніх 40-50 років, є модрина європейська. Основним способом розмноження цієї породи є насінний. Насіння виду характеризується вимушеним спокоєм і досить низькими показниками схожості та енергії проростання.

Насіння модрин висівають переважно у закритому грунті, оскільки посіви у відкритому грунті мало ефективні у зв’язку з низькою схожістю і призводять до значної втрати дорогого насінного матеріалу.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ

ПОСТАНОВКА ЕКСПЕРИМЕНТУ

1.           Об’єкти дослідження та передісторія

Об’єктом дослідження в даній роботі стала  Модрина європейська (Larix decidua Mill.). Основним способом розмноження цієї породи є насінний. Насіння виду характеризується вимушеним спокоєм і досить низькими показниками схожості та енергії проростання.

Насіння модрин висівають переважно у закритому грунті, оскільки посіви у відкритому грунті мало ефективні у зв’язку з низькою схожістю і призводять до значної втрати дорогого насінного матеріалу.

Дану роботу запропонувала нам помічник лісничого Кіцманського лісництва Нагірняк Мар’яна Вікторівна, яка і сама займається дослідженням вирощування сіянців модрини європейської. Цікаво,  що  Мар’яна Вікторівна продовжує роботу своєї матері – Нагірняк Розалії Каземирівни, яка ще в 90-их роках займалася дослідженням вирощування модрини європейської з насіння.

Відтак роботу розпочали навесні 2016 року на території Оршівського розсадника Кіцманського лісництва під керівництвом Мар’яни Вікторівни.

Рис. 3.1. Консультація із помічником лісничого Кіцманського лісництва Нагірняк Мар’яною Вікторівною

Модрина – це однодомне дерево. Цвітіння і запилення відбувається одночасно з розпусканням хвої – в першій половині травня. Чоловічі "суцвіття" (колоски або мікростробіни) овально-кулясті. Розташовуються на безлистих укорочених пагонах переважно з нижньої сторони гілок. Рясно виділяють пилок, що не має повітряних мішків і тому розноситься недалеко. Жіночі - довгасті, червоні, рожеві, зелені. Запилюються вітром, запліднюються через місяць. Плодоношення починається у віці приблизно 15 років і врожайні роки повторюються з періодичністю 6–7 років. Шишки модрини дозрівають восени в рік цвітіння, мають яйцеподібну чи продовгувато-округлу форму при довжині від 1,5 до 2,5 см. Насіння по 2 шт. під кожною насіннєвою лускою, майже тригранне; насінні лусочки голі, шкірясті, округлі, з хвилястими краями і ззовні з поздовжніми полосами; покривні лусочки овальні. Насіння висипається ранньою весною або влітку наступного року, а порожні шишки прикрашають дерева протягом декількох років. Насіння зберігає властивість проростати протягом 1–2 років, але поодиноко зростаючі дерева утворюють майже не схоже насіння.

Основний метод дослідження даної роботи -  експериментальний. 

Маса 1000 насінин модрини – 5-7 г. Норма висіву насіння становить 3г/м, глибина загортання 1,5 см. Плановий вихід сіянців з 1 га лісорозсадника для лісостепової зони 750 тис. штук (із розрахунку на 1 м² – 75 сіянців).

 

 

 

 

 

Рис. 3.1. Насіння модрини не оброблене

 

 

 

РОЗДІЛ ІV

 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИРОЩУВАННЯ СІЯНЦІВ МОДРИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ У КОНТРОЛЬОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

 

2.           У відкритому грунті на чорноземі та в парниках в підготовленому субстраті

 

При проведенні дослідження насіння модрини європейської висівалось на дві ділянки площею по 1 м². Ділянка №2 закладалась у відкритому грунті – чорноземи. А ділянка №1 заклалась в парнику, в попередньо підготовлений грунт. Нижній шар це звичайний чорнозем, над ним шар товщиною приблизно 15 см завезений з-під намету дерев модрини, який у своєму складі має важливу для сходів мікоризу.  Грунт, з метою знезараження від хвороб оброблений блідо-рожевим розчином перманганату калія (KMnO₄).  В обох випадках насіння висівалось в рядочки  близько 3г/м, після загортання посіви полили та притінили дерев’яними щитами. Всі подальші догляди за посівами полягали в поливі та прополюванні.

В результаті вихід стандартних сіянців становив на площі №2 - 33 штуки (44% планового виходу сіянців), а на площі №1 - 47 штук (63% від планового виходу).

Графік 3.1. Результати сходу сіянців в закритому та           відкритому грунті

3.           З передпосівним обробітком насіння та без нього в парнику

 

Насіння модрини висівалось в парник  на дві ділянки площею по 1м².  На обох ділянках використовувався спеціально завезений грунт з-під намету дерев модрини, та оброблений блідо-рожевим розчином перманганату калія (KMnO₄). На ділянці №1 висівалось насіння, що пройшло попередню обробку – намочування на дванадцять годин в блідо-рожевому розчині перманганату калія, для знезараження від хвороб. Насіння висіяне на ділянці №2  не проходило попередньої обробки. Посіви були притінені дерев’яними щитами та поливались по мірі висихання грунту.

Вихід стандартних сіянців з площі №1 становив 68 штук (91% від запланованого виходу), а з площі №2 50 штук (67%).

Графік 3.2. Порівняння виходу сіянців модрини оброблених та без обробки перманганатом калієм

 

4.           Порівняння результатів при обробленні сходів препаратом «Фундазол» та без обробки

 

Для проведення даного дослідження насіння модрини європейської було висіяно в парник, в попередньо заготовлений грунт з-під намету дерев модрини, та оброблений блідо-рожевим розчином перманганату калія (KMnO₄). Площа для посіву була поділена на дві ділянки по 1 м².  Насіння також пройшло передпосівну обробку, шляхом замочування в блідо-рожевому розчині перманганату калія (KMnO₄) на 12 годин. Посіви були притінені дерев’яними щитами, для попередження вигорання сходів на сонці, поливались по мірі висихання грунту. Близько тижня після появи сходів на площі №1 була проведена обробка сходів розчином препарату «Фундазол» з метою знищення грибкових захворювань .

Пропорція розчину становила 10 г препарату на 10 л води. Через три тижні була проведена повторна обробка.

На площі №2 обробка ніякими спеціальними препаратами не проводилась.

В результаті вихід стандартних сіянців на площі № 1 становив 115 штук (153%! стандартного виходу посівного матеріалу), а на площі № 2 72 штук (96 %). 

Графік 3.3. Порівняння виходу сіянців з обробкою та без обробки препаратом «Фундазол»

 

 

 

 

 

 

Графік 3.4. Порівняння виходу сіянців за різних умов вирощування

Рис. 3.1, 3.2. Сіянці модрини європейської навесні 2017 року

 

 

ВИСНОВКИ

 

1. Вихід стандартних сіянців модрини європейської у парнику ділянки №1 становив 47 штук - 63%  планового виходу сіянців, у відкритому грунті, ділянка № 2 - 33 штуки (44 % від планового виходу).
2. При вирощуванні модрини європейської в парнику насіння ділянки № 1 оброблялося KMnO₄ і вихід сіянців склав – 68 штук, що є 91 % від прогнозованого стандартного виходу, а ділянка № 2 без попередньої обробки насіння дала схожість – 50 штук сіянців, що складає – 67 %.
3. Обробляючи тижневі сходи модрини європейської препаратом «Фундазол» на ділянці №1 вихід сіянців склав – 115 штук, що складає - 153% стандартного виходу посівного матеріалу , а на ділянці №2 без обробки – 72 штуки, що складає – 96 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. М. Александрова «Аристократы сада»: красивоцветущие кустарники

• М. : ЗАО «Фитон + », 2000 - 192 с., 16 ил.

2. К. В. Катц. «Декоративные кустарники» - «Колос», Москва - 1966.
3. Г. Г. Кученева. «Жемчужины зеленого мира», Калининградское книжное издательство - 1975.
4. В. И. Климович, И. В. Климович. «Размножение и выращивание декоративних древесных пород», Москва Россельхозиздат. - 1980.
5. Титчмарш А. «Технологии садоводства»: Пер. с англ. - М. : Мир, 1988. - 198 с., ил.
6. Щепотьев Ф. Д., Павленко Ф. А. «Разведение быстрорастущих древесных пород». Изд. 2-е, переработ. «Лесная промышленность», 1975г. 232.
7. Редакція Я. У. Жупанського «Географія Чернівецької області», - Чернівці - 1993р. - 192.
8. Т. М. Бродович, М. М. Бродович «Деревья и кустарники Запада УССР». Атлас, - Львів, 1979р. - 250.
9.   Сіщук Н.М., Яцик Р.М., Сіщук М.М. Характеристика насаджень модрини європейської та досвіт їх створення у лісах північного мегасхилу українських Карпат // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.6. – С. 64 – 69.
10.  Солодкий В.Д., Заячук В.Я. Збереження генофондів видів роду Модрина у Буковинських Карпатах та Передкарпатті // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. − Вип. 23.12. – С. 106 – 117.
11.  Дебринюк Ю.М., Веремчук Ю.С. Посівні якості насіння Модрини європейської у насадження західного регіону України // Львів: РВВ НЛТУ України. – 2013. – Вип. 11. – С. 119 – 124.
12.  Гніденко В. Модрина – Володарка лісів // Древообробник: Мукачево. – 2007 р. – Вип. 36. – С. 25 – 28.
13.  Гаврилюк В.М., Гузь М.М,, Харачко Т.І., Ярощук Р.А. Вирощування сіянців Модрини європейської з використанням стимуляторів росту та різних способів стратифікації насіння // Вісник Сумського національного аграрного університету. Агрономія і біологія. – 2013 р. -  Вип. 11 (26). – С. 3 – 7.

ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ:

14.  http://kpi.ua/larix - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» . Модрина. Дерево, що заслуговує на повагу.