Будова еритроцитів Діаметр еритроцита у людини 7,1 — 7,9 мкм, товщина клітини по краях 2-2,5 мкм, у центрі — до 1 мкм. Заглибина еритроцита в тонкій центральній частині має назву фізіологічної ескавації. Така форма клітини забезпечує збільшення її поверхні і прискорює насичення гемоглобіну киснем.
Функції еритроцитів Перенесення кисню від легень до тканин і діоксиду вуглецю від тканин до легень. Підтримку р. Н крові (гемоглобін і оксигемоглобін складають одну з буферних систем крові)Підтримання іонного гомеостазу за рахунок обміну іонами між плазмою та еритроцитами. Участь у водному і сольовому обміні.
Історія відкриття еритроцитів Голландський біолог Антоні ван Левенгук одним з перших став використовувати мікроскоп в своїх дослідженнях. Вчений виготовляв прилади сам, ретельно шліфуючи лінзи. За своє життя він виготовив понад 250 мікроскопів, добившись 300-кратного збільшення. За допомогою мікроскопа Левенгук здійснив ряд найважливіших відкриттів, у тому числі відкриття червоних кров'яних тілець – еритроцитів.
Недокрів'я Недокрів'ям називають стан, при якому спостерігається зниження концентрації гемоглобіну в крові. Недокрів'я супроводжується зменшенням кількості червоних кров'яних тілець, які називають еритроцитами. Тобто недокрів'я – це зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну в одиниці крові, взятої на дослідження. Однак, буває так, що кількість еритроцитів не змінюється, то в цьому випадку має місце залізодефіцитна анемія.
Історія відкриття груп крові Три групи крові було відкрито Ландштайнером та Янським в 1900 році, а за два роки була відкрита й четверта (1901—1907 рр.). Саме Ландштайнер ввів позначення 0, А, В (AB0) . Чеський вчений Янський відкрив групи крові незалежно від Ландштайнера (згідно з історичними джерелами, наукова стаття Янського про визначення трьох типів крові у людини була опублікована на 4 місяці раніше за подібну статтю Ландштайнера).
Резус фактор. Ре́зус-фа́ктор — це глікопротеїн, який лежить на поверхні еритроцитів . Як правило, статус позначають суфіксом Rh+ для позитивного резус-фактора (який має антиген D) або негативний резус-фактор (Rh-, що не має антигену D) після позначення групи крові по системі AB0. Макаки резусppt_x
Небезпеки переливання крові Найбільшою небезпекою при переливанні крові є ризик зараження вірусними хворобами. Найбільш небезпечні серед них - гепатити А,В,С, СНІД. Для недопущення зараження крові при переливаннях ,на станціях забору крові використовується тільки одноразове обладнання, донори обов’язково перевіряються на антитіла до вірусів. Переливання крові
Список використаних джерел: Література: Буяло. Т.Є.,Ванотіш Т. М. Уроки біології. Тернопіль; Навчальна книга – Богдан, 2008 Матяш. Н. Ю , Шабатура М. Н. Біологія 9клас: Підручник для загальноосвіт. навчальних закл.- К. : Генеза,2009. -272 с. Матяш Н. Ю., Остапченко Л. І., Пасініченко О. М., Балан П. Г., 2016 Видавництво «Генеза» оригінал-маркет, 2016. Навчальний атлас з анатомії та фізіології. СП «Бак» Львів – 2000Інтернет ресурсиhttps://www.biologyosvit.com https://biologysticforum.com.ua