Презентація на тему "Форми господарювання первісної людини. Суспільна організація первісних людей"

ТЕМА. Форми господарювання первісної людини. Суспільна організація первісних людей. Підручник : Голованов С. О. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс) : підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти. — Тернопіль : Астон, 2019. — 224 с. : іл. Вчитель історіїХоменко Ніна Олександрівна

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ СІМ’Я — згуртування чоловіків і жінок для спільного проживання, продовження роду, організації побуту. РІД — форма об’єднання людей, які мали спільного предка. РОДОВА ГРОМАДА — об’єднання членів одного роду, які спільно господарювали. У роді могло бути кілька громад. ПЛЕМ’Я — об’єднання кількох родів, які мали між собою господарські та родинні стосунки. МАТРІАРХА́Т (від давньогрец. — «влада матерів») — первісна форма родового ладу, у якому жінкам належала провідна роль в управлінні та господарстві відповідно до умов кліматичних зон.

1. Спосіб життя первісних людей, форми їхнього господарювання Перші знаряддя праці були дуже примітивними. Ручними рубилами первісні люди перерубували стовбури дерев. Будуючи собі житла, вони розщеплювали кістки вбитих тварин. Палицею-копачкою розкопували землю, шукаючи їстівні ягоди та коріння, або збивали плоди з дерев. Головними заняттями первісних людей були збиральництво та полювання. У такий спосіб люди брали від природи в готовому вигляді те, що було їм потрібно. Виготовлення знарядь люди постійно вдосконалювали. Від найпростіших витворів поступово переходили до складніших і зручніших.

Епоху існування найдавніших людей учені поділяють на періоди, що відрізняються матеріалом для знарядь праці

Наші предки постійно боролися за життя: небезпека нападу хижаків, загроза голоду, хвороби. Люди гинули, не доживаючи й до 30 років, виживали найсильніші й найрозумніші. Збираючись у гурти, люди почувалися безпечніше. Так утворилися первісні стада, гуртуючись у яких люди здобували їжу і захищалися, пристосовувалися до суворого клімату (похолодання). Тоді головним джерелом харчуваннястало полювання (висококалорійна їжа)

2. Привласнювальна форма господарювання. Давні люди змушені були вчилися господарювати. Через холодний клімат люди почали шити собі одяг і взуття зі шкір тварин. Сильні та вправні пальці рук могли тримати вдосконалені знаряддя праці. Виробляти продукти харчування люди ще не вміли. Вони знаходили їх у довкіллі в готовому вигляді. Таку форму господарювання історики назвали привласнювальною.

3. Становлення суспільної організації. Археологи стверджують, що близько 40 тис. років тому між людьми в первісних стадах склалися родові відносини. Люди, які жили разом, усвідомили, що більшість із них є родичами — батьками, дітьми, братами та сестрами. Цьому сприяло те, що людські стада переходили до осілого життя — постійного проживання на певній території. За таких умов склад стада ставав постійнішим і згуртованішим. Тримаючись разом, люди утворювали рід. Це була стійкіша форма об’єднання людей, ніж стадо, які часто розпадалися. Щоб вистояти в боротьбі за життя, люди згуртовувалися. Складання родових відносин прискорило розвиток людства. Коли рід зростав кількісно, він поділявся на родові громади (общини). Кілька родів, що постійно співпрацювали між собою, згодом об’єднувались у племена.

4. Родовий лад. Розвиток господарювання та стосунків людей спричинив виникнення нової форми людського суспільства — родових об’єднань (родів і племен). Форму організації суспільства у такому вигляді називають родовим ладом. У роді й племені господарювали нарівні жінки й чоловіки. Заняття чоловіків — мисливство, а жінки займалися збиральництвом, яке було більш надійнішим джерелом харчів, Важливою роллю жінки було материнство: догляд за дітьми, підтримання домашнього вогнища, господарювання за відсутності чоловіка. Тобто добробут роду залежав від жінок (!!!!). Тому саме вони посіли провідне місце в людських колективах — родах і громадах. Так склалася перша форма родових відносин, що отримала назву матріарха́т.

Кількість людей у родах і громадах поступово зростала. Ставало дедалі важче здобувати харчування для всіх членів роду самим лише мисливством і збиральництвом. Потрібно було знайти надійніший спосіб забезпечувати себе харчами. Зростання чисельності роду, племеніВиснаження природних запасів. Пошук шляхів виживання:• удосконалювання знарядь праці;• вирощування їстівних рослин власноруч;• одомашнювання диких тварин. ПРИЧИНИ ПЕРЕХОДУ ВІД ПРИВЛАСНЮВАЛЬНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ ДО ВІДТВОРЮВАЛЬНОГОПеріод привласнювальної форми господарювання завершувався. Вихід був один — удосконалювати знаряддя праці, шукати способи вирощувати, виробляти продукти харчування, одомашнювати диких тварин.

ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ УРОКУГРА «ПРОДОВЖ РЕЧЕННЯ»1. Привласнювальна форма господарства це…2. Первісним людям були властиві такі види діяльності:…..3. Я розумію термін «матріархат» так…..4. Рід виникає у формі матріархату, тому що….5. У боротьбі за виживання виграв «кроманьйонець» , а неандерталець програв, тому що ….

ЗАВДАННЯ (робота в парах): Скласти речення зі слів «Хмари»

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Прочитати параграф 4 підручника.2. Завдання (№9 ст. 28): Прочитайте уривок з казки, придумайте її закінчення. Дайте відповіді на запитання: а) що свідчить про те, що автор уже вивчав історію первісних людей? б) про які пригоди міг розповісти тато Грізний Мисливець? в) чому саме таких наук навчали Бешкетуна в школі? г) чого ще, на вашу думку, варто було б навчитися хлопцю, щоб його життя було успішним? Якихось 100 тисяч років тому в долині повноводної річки жило плем’я — Спритні Бізони. Кілька хиж, укритих шкурами мамонтів, притулилися до скелястих гір. Там жив хлопчик Бешкетун з мамою Блискавкою, татусем Грізним Мисливцем та маленькою сестричкою Зариною. Татусь щодня ходив на полювання з чоловіками і приносив частку здобичі. Іноді біля вогнища він розповідав про свої пригоди. Матуся Блискавка поралась по господарству, берегла Гарячий Вогонь, збирала гриби, їстівне коріння та ловила в тенета пташок для юшки. Бешкетун ходив до школи (так-так — саме до школи!), де діти вивчали мисливство й рибальство, довкілля, наскельний малюнок, будівництво хиж, видобування вогню. А ще — вичинювати шкури, збирати корінці, долати річку, швидко бігати та долати струмки...