Номер слайду 19
Хмельницький Юрій (бл. 1641, Суботів, тепер Чигиринського р-ну Черкаської обл. — 1685, Кам’янець-Подільський, нині Хмельницька обл.) — політ., держ. і військ. діяч. Молодший син Б. Хмельницького. 1659 був обраний гетьманом (хоча на раді в Білій Церкві не було більшості козаків). Слабовільний, нерішучий, позбавлений військ. і політ. хисту, X. постійно потрапляв у залежність від Московії, Польщі, Туреччини. Підписав невигідні Переяславські статті 1659, Слободищенський трактат 1660. X. у січні 1663 зрікся булави і постригся в ченці. Турки проголосили його 1677 гетьманом на правах васала. Називав себе «князем Сарматським, малої Росії-України, вождем Війська Запорізького». Після Бахчисарайського договору 1681 позбавлений гетьманства, 1685 знову призначений, того ж року страчений турками Тетеря Павло (Моржковський-Тетеря; бл. 1620-1622 — квітень 1671, Адріанополь, (Едірне), Османська імперія, тепер Туреччина) — політ., держ. і військ. діяч, дипломат. Гетьман Правобережної України (1663-1665). Намагався об’єднати Україну. Зустрічався з турецьким султаном в Адріанополі (Едірне) 1670, там же через рік був отруєний, похований в одній з православних церков Брюховецький Іван (р. н. невідомий — 8(18).06.1668, під Опішнею, тепер Зіньківського р-ну Полтавської обл., похований у Гадячі, нині Полтавської обл.) — політ. і військ. діяч. 1659-1663 Б. був кошовим отаманом («кошовим гетьманом») Запорізької Січі, умілий оратор і демагог. У червні 1663 на Чорній раді побл. Ніжина Б. обрано гетьманом Лівобережної України. Першим з гетьманів відвідав Москву (1665), де йому було надано титул боярина, у грудні 1665 підписав Московські статті, які значно обмежували держ. права Гетьманщини, посилили її адмін. і фінансову залежність від Московії. На поч. 1668 виступив проти Москви, але коли козаки дізналися про вступ на Лівобережжя військ П. Дорошенка, повстали проти Б. і вбили його.