Презентація на тему : "Господарство та духовний світ давніх слов’ян"

Господарство та духовний світ давніх слов’ян

Слов’яни – споріднені племена, прабатьківщина яких – землі між річками Вісла та Дніпро. Сформувались у IV – V cт. Предки низки народів – у тому числі українців.

Велике розселення слов’ян – вимушене розселення слов’янських племен у Східній, Південній та Центральній Європі у V – VII ст. (напрямки розселення слов’ян на карті позначено зеленим кольором). Причина – тиск та сутички з кочовими народами (наприклад, гунами).

Особливості господарства - осілий спосіб життя;- землеробство - злаки (жито, пшениця, інші), овочі (ріпа (найбільший розповсюджений), капуста, інші), льон та коноплі (для виробництва тканин);- дві системи землеробства – підсічно-вогневе (у лісових районах, обробка ділянок на місці вирубаного та спаленого лісу) та перелогове (у лісостепу). В обох випадках поле засівали протягом декількох років – допоки врожайність не починала падати, після чого починалась обробка іншого поля;- також – заняття скотарством, полюванням, рибальством, бортництвом (добування меду диких бджіл).

Ріпа. Конопляне поле

Види житла. Землянка. Хата. Напівземлянка

Особливості релігії- багатобожжя- наявність жерців (волхви)- віра у сили природи, поділ Всесвіту на 3 частини – верхню (небесну), середню (земну), нижню (підземну).

Головні боги. Перун – головний бог, бог блискавки;Стрибог – бог вітру;Велес – бог-покровитель всього живого;Даждьбог – бог сонячного світла;Сварог – бог вогню. Мокошь – богиня ткацтва, прядіння, доля, ремесел.