Нотатки від учителя- Дорогі діти! Сьогодні ми з вами ознайомимося з темою «Графіка як вид образотворчого мистецтва. Різний характер ліній. Створення композиції за вибором: «Ботанічні замальовки». Опрацювати тему уроку нам допоможе дана презентація План уроку: Що називається графікою. Виражальні засоби графіки. Різновиди графіки.Історія виникнення графіки. Ботанічні замальовки: їх історія та як вони виконуються. Художньо- творча робота. Матеріали, які використовують у графіці
Станкова- твори, що мають самостійний характер. Прикладна: книжкова та газетно-журнальна. Плакатна: напис, заклик, плакат, реклама. Промислова: оформлення упаковок, марок, листівок тощо. Архітектурна- графічний образ ідеї архітектора в кресленніКомп’ютерна- галузь інформатики, що вивчає методи та прийоми обробки графічних зображень за допомогою комп’ютерної техніки. Графіка поділяється на такі різновиди:
Графіка — різновид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає «пишу, дряпаю, малюю». Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу у графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого — лінія, штрих, які творять контур предмету або фігури. З-поміж якого, малюнок — це найдавніший вид графіки, з нього і починається зародження образотворчого мистецтва. Найтрадиційнішим різновидом графіки й досі залишається малюнок. Витоки малюнку можна знайти у наскельному живописі неоліту, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Основою для малюнку слугували вологий пісок, пласке каміння, волога глина. З часом малюнки перенесли на керамічні вироби і тканини. У Стародавній Греції головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античний чорнофігурний вазопис, червонофігурний вазопис).Історія виникнення графіки
З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця, вугілля, крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі. Ускладнення графіки йшло разом з винаходом нових фарб — акварелі, гуаші, пастелі, темпери. Хоча у використанні цих фарб певну роль відіграє колорит, а також можливість використання багатьох фарб, що не притаманно первісній графіці. З часом ускладнилися засоби друкованої графіки — офорт, літографія, ліногравюра тощо. Інший різновид графіки — гравюра або естамп (станкова графіка). Це вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнку, що виконується художником на тому чи іншому матеріалі. Існує дуже багато різновидів гравюри. Це гравюра на дереві та лінолеумі (ксилографія та ліногравюра), гравюра на металі, пунктирна манера, м'який лак, суха голка, офорт, літографія. При цьому висока художня вартість віртуозно виконаних малюнків не втратилася. Це довели дорогоцінні малюнки геніїв від італійського Відродження і бароко до майстрів сучасності (малюнки Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Рафаеля, Мікеланджело, Босха і Грюневальда, Рембрандта, архітектора Баженова, Едуара Мане, Родена, Павла Коріна, Дмитра Жилінського, київського графіка Сергія Конончука).
Навчальний малюнок- лабораторія мистецтва. У малюнку, як вчений у своїх дослідах, ми відкриваємо закони природи.. Слово натура в перекладі з латинської означає природа. Уважне спостереження за природою навчає нас іноді ліпше, ніж книжка.Є люди, які вважають, що секрет успіху в малюванні залежить від якоїсь формули, вивчиш її – і ти художник. Та насправді, якщо ми хочемо навчитися малювати, ми маємо весь час спостерігати природу і життя навколо себе. Адже природа- головний вчитель.
Колись, у далекі часи, коли люди ще не винайшли фотоапарат, ботанічні замальовки давали єдину змогу розповісти, як виглядали рослини, скажімо, у Південній Америці. Адже засушена в гербарії квітка не давала повного уявлення про те, як вона виглядала в природі. Дослідники минулого мимоволі ставали художниками і створювали цілі альбоми із зображеннями екзотичних квітів і рослин
Одним з перших найвідоміших ботанічних ілюстраторів був Альбрехт Дюрер з Німеччини. Він досяг досконалості в зображенні рослин. Дюрер радив молодим художникам: «Докладно вивчайте природу. Керуйтеся природою, не відводьте від неї, не думаєте, що ви зможете створити що краще самостійно. Це буде вашою помилкою, адже справжнє мистецтво сховане в природі, і той, хто може зобразити його, володіє ним».
Спостережливість виховується під час малювання невеличких дрібниць, побачених у природі: листя, гілочок, квітів, трави, яка пробивається крізь каміння, сухих пеньків. Це так звані ботанічні замальовки. Вони вимагають від нас дуже уважного ставлення до деталей, ретельної проробки кожної з них.
Починаючи працювати над замальовкою, ми визначаємо джерело освітлення, з’ясовуємо найсвітліші місця і тіні, порівнюємо, наприклад, ширину листочка з його довжиною, один листочок з іншим, визначаємо, де на нашій натурі найсвітліше місце, звідки падає світло, як розташовуються тіні. Тільки в разі такого прискіпливого спостереження нам удасться зробити справжній «портрет» нашої натури.
На вулиці знайдіть модель для малювання та принесіть її в приміщення. Це може бути гілочка, рослинка, квітка тощо. Спробуйте її зобразити. Збережіть свій малюнок, він знадобиться навесні для вправ з декоративно-ужиткового мистецтва.Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гумка, олівці, гелева ручка, фарби, пензлі. План роботи:- На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення.- Порівняйте його пропорції загалом і пропорції різних частин зображення: довжину до висоти. Виправте помилки в побудові.- Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні лінії, які ви використовували для побудови, зайві лінії- Виявіть найсвітліше та найтемніше місця зображення. Усі інші тональні відтінки потрібно порівнювати із цими «маячками». - Наприкінці роботи занадто світлі ділянки пригасіть, занадто темні трошки висвітліть, якщо побачите, що в ході роботи викривились пропорції, виправте.
Художньо- творча робота. На вулиці знайдіть модель для малювання та принесіть її в приміщення. Це може бути гілочка, рослинка, квітка тощо. Спробуйте її зобразити. Збережіть свій малюнок, він знадобиться навесні для вправ з декоративно-ужиткового мистецтва.Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гумка, олівці, гелева ручка, фарби, пензлі. План роботи:- На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення. Порівняйте його пропорції загалом і пропорції різних частин зображення: довжину до висоти. Виправте помилки в побудові. Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні лінії, які ви використовували для побудови, зайві лініїВиявіть найсвітліше та найтемніше місця зображення. Усі інші тональні відтінки потрібно порівнювати із цими «маячками». Наприкінці роботи занадто світлі ділянки пригасіть, занадто темні трошки висвітліть, якщо побачите, що в ході роботи викривились пропорції, виправте.
МАТЕРІАЛИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ У ГРАФІЦІПастель. Ця суха фарба, яку використовують у графіці, має вигляд кольорової крейди. Тому пастель дає змогу відобразити не лише тон, а й колір. Працювати пастеллю краше на тонованому папері. Композиційний підготовчий начерк слід робити крейдою нейтрального кольору. Потім малюнок виконують від найтемніших до найсвітліших плям. Густу насичену лінію можна розтерти, досягаючи ефекту «прозорості». Для отримання різних відтінків накладають один колір на інший. Полиски та найсвітліші контрасти краше зробити поверх малюнка білою фарбою з гуаші.
Вугіль. Малюючи вуглем, можна досягти великого багатства тональних переходів: від глибоких оксамитових плям до легких сріблястих штрихів. Загострена навскіс вугільна паличка дає змогу зробити і тонку дзвінку лінію, і широкий мазок. Малюють вуглем на білому, тонованому папері, картоні, полотні. Вугіль легко збивається з поверхні ганчіркою, вибирається м’якушкою хліба, але розтирати його не можна - тоді не допоможе й гумка. Незважаючи на численні переваги, вугіль має один недолік: малюнок вуглем недовговічний. Роботи обов’язково треба закріплювати фіксажем (наприклад, лаком для волосся).
Соус. Матеріал сипкий, як вугіль і пастель, але на відміну від них він розчиняється водою. Соусом можна працювати прийомами, схожими на акварель. Цікавими є ефекти роботи, яка спочатку зроблена сухим соусом, а потім, за бажанням автора, деякі елементи малюнка розмиваються водою. Соусом можна малювати на попередньо змоченому папері, досягаючи ефектів роботи «по-мокрому», коли фарбник розходиться по поверхні, не лишаючи чітких контурів. Папір краще використовувати цупкий, який би під впливом води не розкисав.
Сучасні графічні матеріали. Кольорові олівці, до яких ми звикли з раннього дитинства, є матеріалом у графічному мистецтві. У наш час художники використовують олівці для передачі об’єму і кольору, рисуючи натюрморти, пейзажі, портрети. Цікаво використовують олівці і в створенні ілюстрацій до дитячих книжок, де художник зображує картинки, подібні до дитячих малюнків. Звичні для дітей фломастери для сучасного художника також є графічним матеріалом. Ними виконують начерки, ескізи, проекти. Фломастерні картинки дуже яскраві, насичені кольором, контрастні.