Презентація на тему "Хрестові походи"

ХРЕСТОВІ ПОХОДИ

ПЛАН УРОКУПРИЧИНИ ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВ. ПЕРШИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. ДЕРЖАВИ ХРЕСТОНОСЦІВ. ДУХОВНО-РИЦАРСЬКІ ОРДЕНИ. ДРУГИЙ І ТРЕТІЙ ХРЕСТОВІ ПОХОДИ. ЧЕТВЕРТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. ЗНАЧЕННЯ І НАСЛІДКИ ПОХОДІВ

ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ: ЩО ЗМУСИЛО ЄВРОПУ ВИРУШИТИ В ХРЕСТОВІ ПОХОДИ ДО ПАЛЕСТИНИ;ЧОМУ ІЗ ЧАСОМ ХРЕСТОНОСЦІ ЗМІНИЛИ НАПРЯМОК СВОЇХ ПОХОДІВ;ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ МАЛИ ХРЕСТОВІ ПОХОДИ ДЛЯ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ЄВРОПИ

ПРИЧИНИ ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВХрестові походи — це військові експедиції, які організовував західний християнський світ проти мусульман. МЕТА ПОХОДІВ: Завоювання Єрусалима і Палестини. КІЛЬКІСТЬ: З 1095 до 1291 р. було здійснено вісім хрестових походів до Святої Землі.

ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ БЕЗЗЕМЕЛЬНОГО РИЦАРСТВА В ЄВРОПІЗа правом майорату (першості в успадкуванні) маєток феодала успадковував лише його старший син. Безземельні рицарі перетворилися на справжнє лихо. Вільних земель на цей час у Європі вже не було, а працювати чи торгувати вважалося для рицаря ганьбою. ПЕРША ПРИЧИНА

ДРУГА ПРИЧИНАГОТОВНІСТЬ ЛЮДЕЙ СПОКУТУВАТИ ГРІХИ В СВЯТІЙ ЗЕМЛІПротягом семи років європейські країни потерпали від голоду, епідемій чуми. До цього додалися незвично суворі зими і повені 1089—1094 рр. Стали поширюватися чутки про наближення кінця світу та Божу кару за свої гріхи. Чума. Повінь

ТРЯТЯ ПРИЧИНАЗВІЛЬНЕННЯ СВЯТИХ МІСЦЬ ТА ГРОБУ ГОСПОДНЬОГО ВІД НЕВІРНИХПаломники, що поверталися з Єрусалима, розповідали про переслідування християн турками-сельджуками. Виникла ідея особливого паломництва - війни за Христа і визволення Гробу Господнього з-під влади невірних. Храм Гробу Господнього в ЄрусалиміГолгофа

П'ЯТА ПРИЧИНАЗАХОПЛЕННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ ТА ЗБАГАЧЕННЯ. Наприкінці XI ст. Візантійська імперія переживала скрутні часи. Унаслідок нападів турків-сельджуків вона втрачала свої володіння в Малій Азії. Постійні напади сельджуків зробили небезпечними шляхи, якими пересувалися християнські паломники до Святої Землі.

Візантійський імператор Олексій I Комнін звернувся з проханням про допомогу до папи римського.27 листопада 1095 р. в французькому місті Клермон відбувся великий церковний собор. Після його завершення папа Урбан II звернувся з промовою до великого натовпу селян, міщан і рицарів, які зібралися на площі. Клермон-Фаранський собор Вознесіння Діви Марії

Урбан ІІ закликав усіх до походу заради визволення Гробу Господнього і пообіцяв спокутування гріхів. «Нехай стануть віднині воїнами Христа, ті, хто раніше були грабіжниками. Нехай справедливо б’ються з варварами ті, хто раніше воював проти братів і родичів. Так хоче Бог!». Проповідники поширили ідею всією Європою. Папа Урбан ІІ головує на Клермонському соборі. Мініатюра ХV ст.

ПЕРШИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД (1096—1099 рр.)Чотири рицарських армій загальною кількістю близько 4 тис. рицарів і 25 тис. піхотинців навесні 1097 р. зібралися біля стін Константинополя. За наказом Олексія І Комніна їх усіх було переправлено до Малої Азії. У червні вони захопили Нікею. Вирішальна битва відбулася 4 липня 1097 р. поблизу долини Дорилеї, де турки-сельджуки зазнали поразки. Шлях на Схід було відкрито. Протока Босфор. Руїни фортеці Нікея

Хрестоносці підійшли до Антіохії. Сім місяців тривала облога неприступної фортеці, завдяки зраді одного із жителів міста їм вдалося взяти Антіохію. Невдовзі до стін міста підійшла велика армія турків, рицарі опинилися в облозі. Лише диво могло врятувати хрестоносців, і воно сталося. Один із воїнів заявив про своє видіння під час сну і вказав місце, де сховано спис яким римський воїн простромив тіло розіп’ятого Ісуса. Натхненні цим дивом хрестоносці розбили величезну армію сельджуків. Облога Антіохії . Середньовічна мініатюра. Віденський спис. Краківський спис. Вірменький спис. Ватиканський спис. Спис Лонгина (Спис Долі, Спис Христа)

Піісля тривалої підготовки і кількох невдалих штурмів 15 липня 1099 р. Єрусалим був захоплений. На Заході, у Європі, загарбання Єрусалима викликало небачену радість, а мусульмани та іудеї надовго запам’ятали єрусалимську різанину, влаштовану християнами. Штурм Єрусалима. Середньовічна мініатюра. Облога Єрусалима

РОБОТА З КАРТОЮ

ДЕРЖАВИ ХРЕСТОНОСЦІВ. На завойованих землях Сходу хрестоносці заснували свої держави:: Головним вважалося Єрусалимське королівство, а його монарх - захисником Гробу Господнього.

Єрусалим. Сучасне фото. Едесса. Сучасне фото

ДУХОВНО-РИЦАРСЬКІ ОРДЕНИ. Для захисту християнських володінь від мусульман хрестоносці утворили духовно-рицарські ордени, які головною справою своєї діяльності вважали не молитву, а війну.

ОРДЕН ГОСПІТАЛЬЄРІВ, АБО ІОННІТІВ У Єрусалимі існував будинок для відпочинку паломників - госпіталь (притулок), який мав ім’я Святого Іоанна. Ченці спершу доглядали поранених, а потім почали воювати проти невірних. У 1113 р. папа офіційно визнав існування госпітальєрів. Після відвоювання мусульманами в 1309 р. Палестини госпітальєри заволоділи островом Родос, а коли турки-османи в 1522 р. захопили і його, орден перебрався на Мальту. Ранній герб. Мальтійський хрест. Прапор Мальтійського ордену

ОРДЕН ТАМПЛІЄРІВ, АБО ХРАМОВНИКІВ Його заснували в 1118—1119 рр. дев’ять французьких рицарів. Резиденція ордену розташовувалася в Єрусалимі, на місці храму Соломона. Десять років засновники приховували його створення. Лише 1128 р. папа затвердив його статут. Метою ордену було проголошено захист шляхів до Святої Землі та власне паломників. Тамплієри, на відміну від інших орденів, мали значний вплив у Європі. Щит тамплієрів з хрестом – символом ордену. Печатка ордену (зліва - два вершники: монах та солдат, справа – можливо, храм Соломона

ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН, АБО НІМЕЦЬКИЙ, ОРДЕН СВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ Орден засновано у 1190 р. Німецькими хрестоносціями у Палестині На відміну від інших орденів, до нього вступили переважно німецькі рицарі. У Палестині орден залишався недовго, переселившись до Східної Прибалтики. За півстоліття орден завоював усі прусські землі й утворив на них свою державу. Ордени хрестоносців підпорядковувалися безпосередньо папі. Знак Тевтонського ордену. Традиційний знак – чорний хрест. Озброєння рицаря (ІІ пол. XV ст.)

ДРУГИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД (1147-1149 рр.)У середині XII ст. сельджуки проголосили джихад — священну війну ісламу проти християн. Єрусалимський король, втративши більшу частину своїх володінь, звернувся по допомогу до папи, який у відповідь оголосив Другий хрестовий похід Незважаючи на значні військові сили (50 тис. воїнів), що вели із собою німецький імператор Конрад ІІІ і французький король Людовік VII, похід закінчився цілковитою поразкою. Місто Дамаск, витримало облогу хрестоносців. У другій половині XII ст. через походи єгипетського султана Салах ад-Діна, або Саладіна, який захопив Єрусалим і взяв за життя його мешканців величезний викуп. Людовік VIIКонрад IIIСалах ад-Дін

ТРЕТІЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД (1189-1192 рр.)Очолили його троє європейських королів. Під час переправи потонув німецький імператор Фрідріх І Барбаросса, після чого більшість німецьких рицарів повернулася додому. Французький король Філіпп ІІ Август і англійський король Річард І Левове Серце чинили перешкоди один одному. У 1191 р., англійські та французькі війська оточили фортецю Акра і захопили її. Однак королі посварилися остаточно, і французи, повернулися додому. Річард І Левове Серце тричі намагався взяти Єрусалим, але не зміг. Він лише уклав у 1192 р. угоду із Саладіном, за якою султан гарантував християнським паломникам безперешкодне відвідування святих міст - Єрусалима, Назарета і Віфлеєма протягом трьох років. Річард I Левове Серце, (праворуч) картина Меррі-Жозеф Блонделя Філіп II Август (ліворуч) картина Луї-Фелікс Аміель

ЧЕТВЕРТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД (1202-1204 рр.)На початку XIII ст. папа Інокентій ІІІ почав готуватися до нового хрестового походу проти Єгипту, султан якого постійно загрожував володінням хрестоносців. Керівники походу звернулися до Венеції, яка мала найкращий флот, із проханням переправити їхні війська. Дож Венеціанської республіки Енріко Дандоло погодився перевезти хрестоносців за велику суму грошей - 85 тис. марок сріблом, яку хрестоносці не змогли зібрати. Умовою відкладення платежу стало знищення торговельного суперника Венеції - міста Задар на узбережжі Адріатичного моря. Енріко Дандоло. Місто Задар (Хорватія)Сучасне фото

Після захоплення і пограбування Задара, дож намовив хрестоносців на похід проти ще одного свого суперника - Константинополя. Приводом до війни стало бажання сина візантійського імператора Ісаака ІІ Ангела відібрати в дядька Олексія престол. Влітку 1203 р. хрестоносці розпочали облогу Константинополя. Захопивши місто, вони повернули престол Ісааку ІІ. Далі належало розрахуватися з «визволителями», але в імператорській скарбниці не знайшлося такої кількості грошей. Хрестоносці розпочали новий штурм Константинополя і 13 квітня 1204 р. взяли місто, по-варварськи пограбувавши його та вбивши тисячі жителів. Облога Константинополя (мініатюра з «Хроніки імператорів» Давида Обера)

ЗНАЧЕННЯ І НАСЛІДКИ ПОХОДІВНЕГАТИВНІ

ПОЗИТИВНІ

{37 CE84 F3-28 C3-443 E-9 E96-99 CF82512 B78}ДАТАПОДІЯ1095 р. Виступ папи Урбана II на соборі в Клермоні1096 - 1291 рр. Хрестові походи1096 - 1291 рр. Узяття Єрусалима хрестоносцями1204 р. Узяття Константинополя хрестоносцями1291 р. Падіння Акри, останньої столиці Єрусалимського королівства. Завершення епохи хрестових походів«ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ»

& 8 Запитання № 1- 10 (усно)Завдання № 11 (робота з контурною картою)Завдання № 12 (скласти таблицю за зразком)

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:1. Всесвітня історія : підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч.закладів / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. - Х. : Вид-во «Ранок», 2015.2. https:// uk.wikipedia.org3. https://www.google.com.ua/ЗОБРАЖЕННЯ