Презентація на тему: "Інфекції, що передаються статевим шляхом"

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) – національна проблема охорони здоров'я України. За даними МОЗ в Україні щорічно реєструється близько 400 тисяч нових випадків сифілісу, гонореї, хламідіозу, герпесу, сечостатевого мікоплазмозу, генітального кандидозу та трихомонозу. Проблему ІПСШ не можна відокремлювати від епідемії ВІЛ/СНІД в Україні, оскільки одним з основних шляхів передачі ВІЛ-інфекції є статевий.

Деякі ІПСШ можуть передаватися при шкірному статевому контакті. Мікроорганізми, що викликають ІПСШ, можуть також поширюватися при переливанні продуктів крові та пересадці тканин. Багато ІПСШ, включаючи хламідіоз, гонорею, гепатит В, ВІЛ, ВПЛ, ВПГ-2 і сифіліс, можуть також передаватися від матері дитині під час вагітності та пологів. Людина може мати ІПСШ без явних симптомів хвороби. Тому термін «інфекція, що передається статевим шляхом» ширше терміна «хвороба, що передається статевим шляхом» (ХПСШ). Загальні симптоми ХПСШ включають вагінальні виділення, виділення з сечівника у чоловіків, генітальні виразки і болі в області живота.

За результатами численних досліджень встановлено, що наявність ІПСШ суттєво підвищує ризик передачі та інфікування ВІЛ статевим шляхом. Зокрема передачі ВІЛ сприяють сифіліс, генітальний герпес, гонорея, хламідіоз, трихомоноз, кандидоз, мікоплазмоз та інші венеричні інфекції. Ерозії та виразки, запалення, пошкодження тканин, що зумовлено  ІПСШ, ослаблюють чинники захисту організму від інфікування ВІЛ.

Збудники: Гонококові бактерії. Уражують слизові оболонки. Симптоми: Біль при сечовипусканні, гнійні виділення зі статевих органів. У чоловіків симптоми часто більш виражені. У половини жінок виразних симптомів не простежується. Наслідки: У жінок гонорея може спричинити запалення органів малого таза, яке в 17 % є причиною безпліддя, у 10 % — позаматкової вагітності. Профілактика: Утримання від статевих стосунків. Взаємна подружня вірність,а також статевих партнерів. Використання контрацептивів.

Збудники: Хламідії. Уражують слизові оболонки. Третина осіб, уражених гонококом, хворі також і на хламідіоз Симптоми: Після інфікування людина відчуває дискомфорт при сечовипусканні, а через 2—3 дні з’являються водянисті виділення зі статевих ор­ганів. У жінок цих симп­томів часто нема. Наслідки: Як і при гонореї, у жінок може спостерігатися запалення органів малого таза. Якщо інфікована жінка народжує дитину, існує ризик розвитку в немовляти пневмонії або запалення очей. Профілактика: Те саме, а також для захисту новонародженого — повідомити лікарів.

Збудники: Бліда спірохета. При контакті зі шкірою чи слизовою оболонкою збудник «просвердлює» поверхню й проникає в організм. Інфекція може передаватися при будь-яких контактах, навіть через поцілунок або спільний рушник. Симптоми: Первинний сифіліс — відкрита виразка (шанкр). Може з’явитися на губах, у роті, навколо статевих органів. Вторинний сифіліс — підвищена температура тіла, висипка на шкірі, біль у м’язах, великі генітальні бородавки. Наслідки: За тиждень чи два шанкр може сам собою загоїтися, і хворий думає, що він здоровий. Однак у наступні 2—3 місяці розвивається вторинний сифіліс. Ця стадія також минає, але інфекція продовжує руйнувати організм. Через деякий час настає третя стадія хвороби, яка вражає життєво важливі органи й може спричинити смерть. Профілактика: Те саме з дотриманням правил особистої гігієни у побуті

Збудники: Вірус герпесу простого. Існує два його види. Один спричиняє лихоманку на губах, другий — ІПСШ: висипання і виразки на статевих органах людини. Обидва типи вірусу передаються при безпосередньому контакті. Симптоми: Біль, свербіння, виділення зі статевих органів. Навколо них з’являються пухирці, які че­рез 10—12 днів вкриваються кіркою і зникають. Повторні висипки тривають до п’яти днів. У половини інфікованих їх нема, але вірус залишається в організмі. Наслідки: Загальновизнано, що генітальний герпес особливо небезпечний для новонароджених, які були в контакті з вірусом під час пологів. У них можливі запалення очей, шкіри, центральної нервової системи, а в окремих випадках настає смерть. Профілактика: Утримання від статевих стосунків. Взаємна подружня вірність, а також статевих партнерів. Використання контрацептивів. Для захисту малюка — повідомити лікарів. Зазвичай матерям з активною формою герпесної інфекції призначають кесарів розтин

Збудники: Вірус папіломи людини (ВПЛ) — збудник захворювання на генітальні бородавки. Поширене серед статево активної молоді. Симптоми: Бородавки різної форми навколо статевих органів. Інкубаційний період (час, що минає з моменту інфікування до появи симптомів захворювання) — від двох місяців до кількох років. Наслідки: Це захворювання особливо небезпечне для жінок. Вважають, що ВПЛ (вірус папіломи людини) спричиняє рак шийки матки, адже у крові 90 % жінок з таким діагнозом виявлено ВПЛ. Профілактика: Те саме. Рання діагностика і лікування бородавок допомагають запобігти утворенню злоякісних пухлин. За перших ознак захворювання треба негайно звернутися до лікаря. На жаль, у 80 % випадків бородавки з’являються знову, тому регулярний медичний огляд для інфікованих жінок має особливе значення.

Збудники: Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) Симптоми: ВІЛ-інфекція може перебігати безсимптомно аж до початку стадії СНІДу. На цій стадії з’являються симптоми різних захворювань, що виникають на тлі імунодефіциту Наслідки: ВІЛ-інфекція — невиліковне захворювання. Існують препарати, що стримують розмноження вірусу і зменшують вірогідність його передачі від матері до дитини. Без цих препаратів ВІЛ-інфекція є смертельним захворюванням. Профілактика: Утримання від статевих стосунків. Взаємна подружня вірність, а також статевих партнерів. Використання контрацептивів. Уникання контактів із кров’ю інших людей. Для захисту дитини потрібне спеціальне лікування і штучне вигодовування.

При всіх ІПСШ важливо звернутися до лікаря в перші дні після появи симптомів захворювання. Вчасно призначене лікування сприяє одужанню. Якщо цей час упущений або займаються самолікуванням, захворювання переходить у хронічну стадію. Дуже важливе одночасне лікування обох партнерів, щоб уникнути повторного зараження.