Презентація на тему "Історія свята Великдень"

Великдень в Україні

Минають часи, спливають десятиліття й віки, а українські традиції й обряди, такі як Великдень, переходять від покоління до покоління. Їх бережуть, тому що наш народ шанує свою віру, поважає обряди пращурів і палко любить свою землю.

Воскресіння Христове або Пасха – свято зі свят і торжество всіх торжеств. З усіх великих християнських свят церковного року воно найбільш давнє, урочисте й радісне. Великдень символізує перемогу над смертю Ісуса Христа, котрий прийняв смерть за гріхи людей і спасіння людського роду від страшних страждань.

Українські звичаї на Великдень. на вітання «Христос воскрес!» слід відповідати «Воістину воскрес!»дівчата у великодній тиждень вмиваються водою з крашанки, аби бути рум’яними, та ставали ногою на сокиру, щоб бути міцними; вважалося, що великодня писанка чи крашанка може полегшити будь-яку хворобу та напасть; яйцем можна викатати хворого по тілу;також до кінця свят не викидали шкаралупки цих яєць.

Народні повір'я або прикмети (народні спостереження): Дощова Пасха – густі хліби. Як на Пасху дощ, то й пшениця колосиста (зернова), і зима - з борошном. На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ. Якщо хмарно і накрапає дощік, то буде гарний врожай. Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа. Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре, якщо хмарна — літо буде сухе. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ. Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.

Як готуються до Великодня. У Світлу седмицю (це 7 днів Страсного тижня) кожен віруючий може попросити воскреслого Бога про допомогу і заступництво, дарування віри, сил і здоров'я.)А чи знаєте ви,що люди роблять кожного дня протягом цього тижня,які традиції виконують?

За традицією український і закарпатський люд у Страсний понеділок прибирав свою оселю — фарбував, мив, чистив. У понеділок, особливо для жінок, день починався рано. Ще до сходу сонця мати будила дочок, і вони, вмившись, починали порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили ладу (скриня на одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна тощо. Після обіду йшли на город, аби до живного четверга посіяти все насіння.

У вівторок жінки прали, прасували білизну. Якщо була гарна погода, виносили на двір все: постіль, покривала та інший текстиль. також у вівторок готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок.

Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: у середу під вечір слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали готувати тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували віск, кіцку (писало), природні барвники. Хлопці ж прибирали подвір’я, складали дрова, звільняли двір від всякого мотлоху тощо. Цього ж дня Юда Іскаріот, будучи людиною жадібною і меркантильною, зрозумів, що бути поруч з Христом йому невигідно. Він знав, що старійшини та первосвященники Храму хочуть убити Спасителя, і сам пішов до них. Він запропонував видати їм Вчителя, коли той буде сам, і попросив за це грошей. Йому запропонували 30 срібняків. Це була не дуже велика сума: стільки за законом Мойсея становив штраф за ненавмисно вбитого раба.

День страстного тижня, з якого починаються приготування до святкування – це Страстний четвер, який ще називають Живним, або Чистим. За стародавнім звичаєм на світанку цього дня дорослі і діти особливо урочисто миються. Український звичай велить це робити біля криниці або річки. До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішують у домівці рушники, прикрашають стіни барвистими витинанками. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зберігають до наступного Страсного четверга. Традиційно у Чистий Четвер до свята купують дітям якісь обновки. Також саме в Чистий Четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки. У Четвер відбулася Таємна вечеря, це день перед розп’яттям Сина Божого. У цей день Христос зібрав своїх учнів і розповів апостолам, яке майбутнє його чекає. Він також розказав учням, що серед них є зрадник, який зрадив його.

Велика п'ятниця - це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Богослужіння Великої п'ятниці проникнуті Духом жертовної любові. Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П'ятницю співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінація цього дня – винесення Плащаниці( це велика картина із зображення розіп’ятого на хресті Ісуса). Досі старші люди намагаються нічого не їсти, хоча дехто постить аж до самої неділі. Обряд Богослужіння у Велику П`ятницю дуже вирізняється з поміж інших. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П`ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. Невід`ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирадло, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу

У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти – його промивали у протічній воді й сушили на сонці. Жінки ж малювали писанки, готували смажене й варили їсти, пекли паски. А увечері наповнювали кошик. Найбільш урочистим був вечір у Великодню суботу: біля вогнища на церковному городі. Хлопці розповідали різні казки, легенди, пригоди та історії.

Паска – символ Царства Небесного та воскресіння, хліб вічного життя, яким став для людей Ісус Христос

Великодній кошик: на дно кошика кладуть гілочку верби, а зверху накривають рушничком, що означає багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом. Також кладуть свічку, яка символізує світло. Головними символами Великодня прийнято вважати фарбовані яйця та солодку паску.

Освячення м’ясних страв сягає коренями ще до старозавітної Пасхи: на це свято споживали жертовне ягня. Ягня – це прообраз Ісуса Христа, який своєю жертвою відкупив наші гріхи

сир і масло є символами жертовності та ніжності Бога.

часник і хрін символізує міцність, яку може дати людині віра у Воскресіння Господа Ісуса Христа.

Яйце – символ зародження життя, знак життя нового, воскресіння. Писанка символізує життя, достаток, вічний рух; крашанка – побажання усякого добра.

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове. Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню. Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я. Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу. Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті. Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту. Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.