Презентація на тему "Іван Багряний "Тигролови".

ІВАН БАГРЯНИЙ (1907 – 1963)Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами.І. Багряний

Життєпис письменника. Справжнє прізвище – Лозов’ягін Іван Павлович{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Дата. Події2 жовтня 1907 р. Народився в с. Куземин поблизу Охтирки, що на Сумщині. Вчиться в Охтирській технічній школі, потім у Краснопільській художньо-керамічній школі.1926 р. Вступив до Київського художнього інституту. Після закінчення не отримав диплом, як “ політично неблагонадійний ”.1927р. (20 років)Почав друкувати оповідання й поетичні твори. Віршований роман “Скелька” з волелюбним і національно-патріотичним пафосом було заборонено. За збірку оповідань “Крокви над табором” заарештували й засудили до трьох років поселень на Далекому Сході, згодом тікає із заслання. За втечу – три роки ув’язнення (Байкало-Амурський табір).1938р. Після заслання повертається до рідної Охтирки. Знову арешт. 1940р. Звільнено через відсутність доказів і хворобу. Деякі події з цього періоду життя зображені в романі “Тигролови”. 1941-1945рр. Співпрацює з Організацією українських націоналістів (ОУН). Виступає перед воїнами Української повстанської армії (УПА). 1943р. Переїздить з Охтирки до Львова.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Дата. Події1944р. Друкує свій найвідоміший роман “ Звіролови ”.1946-1947рр. Згодом роман перевиданий під назвою “ Тигролови ”. Після війни. Митець переїздить до Німеччини. Заснував газету “ Українськівісті ” й видавництво, яке друкувало твори, заборонені в Радянському Союзі.194. р. Памфлет “ Чому я не хочу повертатися до СРСР ” було перекладено багатьма мовами світу. У ньому висвітлено становище українських емігрантів і засуджено радянську тоталітарну систему. Памфлет зачитували на засіданні в ООН. Своє ім’я письменник уславив також романами: 1950р.1957р.195. р.“ Сад Гетсиманський ”, Памфлет – жанр літератури,“ Людина біжить над прірвою ”, для якого властиве різке,“ Огненне коло ” нищівне викриття соціально-25 серпня 1963р. Помер в Німеччині, політичного явища чи особи.де й похований.

1963 року філія Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ) в Чикаго розпочала акцію за надання Нобелівської премії Іванові Багряному, але його несподівана смерть перешкодила офіційному висуненню на цю нагороду.1992 року постановою Кабінету Міністрів України Іванові Багряному посмертно присудили Державну премію України імені Тараса Шевченка за романи «Сад Гетсиманський» і «Тигролови». Премії25 вересня 2007 року введено в обіг ювілейну монету «Іван Багряний» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з нейзильберу, якість — «спеціальний анциркулейтед», тираж — 35 000 штук у капсулах.

«ТИГРОЛОВИ» Історія написання Задум виношувався під час перебування в таборі, коли, тікаючи з нього, блукав тайгою та переховувався в оселях мужніх далекосхідних мисливців-звіроловів, нащадків вихідців з України.1943 року задум було втілено. Роман написано за 14 днів.1944 року твір побачив світ і був відзначений премією у Львові. Англійською мовою книжка була надрукована в США, Канаді, Англії. ЇЇ також було перекладено німецькою, голландською, французькою, данською мовами. Цікавились твором у Голівуді. Твір не є автобіографічним, але пережи- вання “страшного державного злочинця”, його пригоди в тайзі належать автору.

Тема твору: зображення драматичної долі українського юнака Григорія Многогрішного, його боротьби за найвище благо в цьому жорсткому й бездушному світі бути вільним

Ідея твору:засудження сталінського терору, його політики, яка калічила людей, позбавляючи їх права на життя;гімн людині, що за будь-яких обставин намагається боротися за своє щастя і перемагає

Основна думка твору:український народ (Григорій Многогрішний) – невмирущий, незнищенний, мучений, гнаний, але невпокорений;“ сміливі завжди мають щастя ”;“ ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи ”

Жанр твору:пригодницький роман;(Пригодницьким називають роман, сюжет якого динамічний і насичений незвичайними подіями, а також характеризується несподіваним поворотом)твір-протест проти порушення елементарних прав людини

Композиція твору: Твір складається з 12 розділів, схожих на новели, що мають інтригуючі назви, як-от:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Частина перша Дракон Світ на колесах Навзаводи із смертю Родина тигроловів «П’ятнування» В пралісах Сіхоте-Аліня. Частина друга7. MEMENTO MORI8. Осінь у тайзі9. Зима10. Рейс на Хабаровськ11. На кішку12. Навзаводи з щастям

Сюжетні елементи твору: Події у романі відбуваються упродовж півроку (осінь – зима)Експозиція: втеча Григорія Многогрішного з поїзда-дракона. Зав’язка: герой-в’язень потрапляє до сім’ї тигроловів (Сірків). Кульмінація: вбивство Медвина Многогрішним. Розв’язка: еміграція Григорія та Наталки за кордон.

СЮЖЕТПОЗАСЮЖЕТНІ ЕЛЕМЕНТИПортрет. Авторські відступи. Монологи. Пейзаж. Екстер’єрІнтер’єр. Заголовок. Позасюжетні елементи:

Проблематика твору:трагедія України в комуно-фашистській імперії;морально-етичні взаємостосунки в сім’ї;роль українських звичаїв і обрядів у родині, що мешкає у тайзі;сила волі, витримка, прагнення долати всілякі труднощі

За мотивами роману в Україні створено художній фільм «Тигролови» Кіностудія “ Укртелефільм ”Режисер: Ростислав Синько. У головних ролях: Олег Савкін, Ольга Сумська, Анатолій Мокренко, Микола Шутьк

Робота над змістом твору. БЕСІДИ ЗА ЗАПИТАННЯМИ

«…Вирячивши вогненні очі , дихаючи полум'ям і димом , натрясаючи ревом пустелі і нетрі і вогненним хвостом замітаючи сліди , летів дракон…»

Розділ І «Дракон»- Про якого дракона розповідає письменник на початку твору? Що уособлює ця істота? («…Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон. …Вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами… Високо в небі сіючи іскри й сморід, летів і летів у безмежній ночі…зникав десь у надрах землі — занурювався, як вогненноокий хробак… мов пекельна потвора. …Пряв вогненними очима, зойкав несамовито і, вихаючи хвостом, як комета, летіві летів…»)- Кого, на вашу думку, І. Багряний називає людоловами?- Чому потяг з ув’язненими повсякчас порівнювався то з драконами, то з хробаком, то ще з будь-якою потворою?

«Те, що він почав забувати,— ціла ота трагедія його народу,— навалилось на нього всім тягарем, кидаючи серце, мов м’яч, у всі боки. Уся, уся його Вітчизна ось так — на колесах поза геттю, розчавлена, розшматована, знеособлена, в корості, в бруді… роз­пачі! Голодна!.. Безвихідна!.. Безперспективна!.. Стискав зуби, аж-но набрякли щелепи».

Робота у малих групах. За допомогою тексту твору відтворіть асоціативний малюнок потяга-дракона. Потяг-дракон:- «вогненні очі»;- «вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами…»;- «занурювався, як вогненноокий хробак, зі скреготом і хряском у груди скелястих гір»;- «пряв вогненними очима, зойкав несамовито і, вихаючи хвостом, як комета, летів і летів…»;- «не фіктивна потвора з наївних китайських казок…»;- «на сталевих лапах, з вогненним черевом, з залізною пащею жахкотів він…»;- «шістдесят суглобів у дракона — то шістдесят рудих домовин, і в кожній з них повно проглинених жертв, повно живих мертвяків»;«Спереду вогненноока голова — велетенський двоокий циклоп — надпотужний паротяг «Й. С.» (Йосиф Сталін). Ззаду — такий же надпотужний паротяг «Ф. Д.» (Фелікс Дзержинський)- Чим пояснити те, що дракон-потяг далеко не є казковою істотою? Чому кожний вагон, за свідченням автора, це домовина, а потяг в цілому — ешелон смерті?

- Як називає письменник тих, хто знаходився у череві дракона? Яку характеристику він їм надає? («Крізь загратовані діри дивилися тоскно ґрона мерехтливих очей,— дивились\ крізь темряву десь на утрачений світ, десь туди, де лишилася країна, осяяна сонцем, де лишилась Вітчизна… мати… родина… дружина… Повно проглинених жертв, повно живих мертвяків»)- Яку долю передбачає І. Багряний в’язням? («І ніхто-ніхто їх не визволить і вже не врятує, і ніхто навіть нічого не знатиме й не почує про них. Ніч. Чорна, безмежна ніч»)-Чим була викликана стрілянина вартових, що охороняли потяг? («То вартовому вважається зрада чи втеча, і він несамовито, пронизливо кричить і стріляє навмання у метушливі тіні смерек і стовпів»)- Яким чином здійснювався суворий і ретельний контроль за в’язнями потягу? («…Біжать по дахах, перестрибуючи з вагона на вагон, і стукають палками в залізо — чи не проломлено де?! Чи немає диверсій?.. Чи не замірився ворог з нутра на державу, закон і порядок, рятуючись від того закону втечею?)Мікрофон: «Чому тих, хто любить Вітчизну, вважають ворогами держави?»- Що автор зазначає про Сибір, як смертельну прірву? Чим це пояснити? («…До тієї прірви, що десь утворилася і що її від років уже вигачують людськими кістками та душами і неможуть ніяк загатити»)- Чому вартові приділяли надмірну увагу до Григорія Многогрішного?- Через що охоронцю не сподобався спів ув’язнених?- З яким співчуттям жалю і смутку І. Багряний описує тих, хто перебував у вагонах поїзда? Про що це свідчить? («Тисячі! Тисячі обірваних, брудних, зарослих, як пращури, і худих,як скелети, людей! І все старих, згорблених. І хоч серед них багатьом 20–25 років лише, але всі вони гейби діди. Тисячі завинених в дрантя і коци і так — напівголих, викинених з вітчизни, з родини, з спільноти, по гноблених, безправних, приречених… Так, приречених на загин, десь там, куди ще вони не дійшли. Вони були тупі й байдужі, виснажені, диви-лись просто себе на воду…»)- Як зреагував начальник на відсутність Г. Многогрішного серед ув’язнених? Яким чином герой втік з ешелона смерті? («…у вагоні, у тім, середнім, тридцять другім, знайдено сліди диверсії — чотири дошки були двічі перерізані упоперек. Над буфером. Саме там, де того найменше можна було сподіватися»)- Як сприйняли в’язні вагона № 32 знервованість начальника охорони щодо втечі Григорія? («Люди стояли понуро, схиливши голови. Мовчали. Але в кожного тіпалося серце. Не відстраху, ні, від буйної радості. Від злобної радості та й від гордості за того «диявола», за того сміливця»)- У чому полягала мораль арештантської дружби? («Але ніхто не пустив і пари з вуст. Є така солідарність, є такий закон неписаний, є така арештантська мораль, що подібноїдо неї більше немає у світі, мораль упосліджених, святиня арештантської дружби»)- Як втечу Григорія сприйняли його товариші? («Лиця обертались туди, назад, і виростали крила у тих, хто був зломився вже зовсім. А серця калатали в схудлих вимучених грудях, прориваючись геть. Шепіт летів по юрбі»)- Якою могла бути майбутня доля Многогрішного-в’язня?- Що уособлював той, хто втік від охоронців? («…Символ непокірної і гордої молодості, символ тієї волелюбної і сплюндрованої за те Вітчизни…»)- Як називає письменник тих, хто знаходився у череві дракона? - Яку характеристику він їм надає? («Крізь загратовані діри дивилися тоскно ґрона мерехтливих очей,— дивились\ крізь темряву десь на утрачений світ, десь туди, де лишилася країна, осяяна сонцем, де лишилась Вітчизна… мати… родина… дружина… Повно проглинених жертв, повно живих мертвяків»)- Яку долю передбачає І. Багряний в’язням? («І ніхто-ніхто їх не визволить і вже не врятує, і ніхто навіть нічого не знатиме й не почує про них. Ніч. Чорна, безмежна ніч»)- Чим була викликана стрілянина вартових, що охороняли потяг? («То вартовому вважається зрада чи втеча, і він несамовито, пронизливо кричить і стріляє навмання у метушливі тіні смерек і стовпів»)- Яким чином здійснювався суворий і ретельний контроль за в’язнями потягу? («…Біжать по дахах, перестрибуючи з вагона на вагон, і стукають палками в залізо — чи не проломлено де?! Чи немає диверсій?.. Чи не замірився ворог з нутра на державу, закон і порядок, рятуючись від того закону втечею?”)

Мікрофон: - «Чому тих, хто любить Вітчизну, вважають ворогами держави?»- Що автор зазначає про Сибір, як смертельну прірву? Чим це пояснити? («…До тієї прірви, що десь утворилася і що її від років уже вигачують людськими кістками та душами і не можуть ніяк загатити»)- Чому вартові приділяли надмірну увагу до Григорія Многогрішного?- Через що охоронцю не сподобався спів ув’язнених?- З яким співчуттям жалю і смутку І. Багряний описує тих, хто перебував у вагонах поїзда? Про що це свідчить? («Тисячі! Тисячі обірваних, брудних, зарослих, як пращури, і худих, як скелети, людей! І все старих, згорблених. І хоч серед них багатьом 20–25 років лише, але всі вони гейби діди. Тисячі завинених в дрантя і коци і так — напівголих, викинених з вітчизни, з родини, з спільноти, по гноблених, безправних, приречених… Так, приречених на загин, десь там, куди ще вони не дійшли. Вони були тупі й байдужі, виснажені, дивились просто себе на воду…»)

- Як зреагував начальник на відсутність Г. Многогрішного серед ув’язнених? Яким чином герой втік з ешелона смерті? («…у вагоні, у тім, середнім, тридцять другім, знайдено сліди диверсії — чотири дошки були двічі перерізані упоперек. Над буфером. Саме там, де того найменше можна було сподіватися»)- Як сприйняли в’язні вагона № 32 знервованість начальника охорони щодо втечі Григорія? («Люди стояли понуро, схиливши голови. Мовчали. Але в кожного тіпалося серце. Не від страху, ні, від буйної радості. Від злобної радості та й від гордості за того «диявола», за того сміливця»)- У чому полягала мораль арештантської дружби? («Але ніхто не пустив і пари з вуст. Є така солідарність, є такий закон неписаний, є така арештантська мораль, що подібної до неї більше немає у світі, мораль упосліджених, святиня арештантської дружби»)- Як втечу Григорія сприйняли його товариші? («Лиця обертались туди, назад, і виростали крила у тих, хто був зломився вже зовсім. А серця калатали в схудлих вимучених грудях, прориваючись геть. Шепіт летів по юрбі»)- Якою могла бути майбутня доля Многогрішного-в’язня?- Що уособлював той, хто втік від охоронців? («…Символ непокірної і гордої молодості, символ тієї волелюбної і сплюндрованої за те Вітчизни…»)

Розділ ІІ «Світ на колесах»- Яким чином І. Багряний характеризує тих, хто їхав до Сибіру в експресі? («Віз, заколисуючи, екзальтованих пасажирів десь в невідомий і вимріяний, казковий край, в дивне золоте ельдорадо»)- Чому експрес названий у творі чудом цивілізації, вершком людської вибагливості і фантазії?- Кого письменник у творі називає тиграми? Чим це викликано?- Що свідчить про різне ставлення пасажирів експресу до наявності тигрів у потязі до Сибіру?- Чому женьшень міг протистояти тиграм? («Сама його назва — саме те двоскладове слово набуло магічної сили і вже відмолоджує стариків, зроджуючи в них надію, що ще не все втрачено, змушує хвилюватись старечі серця, які вже давно одвикли реагувати на такі собі опуклі бюсти й інші принади»)- Як у творі описано Байкал? Що вплинуло на пасажирів експреса, в результаті чого в них змінився режим життя? («Створився хаос,— одні вибилися зі сну й з апетиту; не могли вже не їсти, ні спати, а другі, навпаки,— борюкались і ви-йшли переможцями — спростили своє життя до тільки їсти і тільки спати…»)

- Хто за розповідями професора були першими політичними засланцями Сибіру і їх наступниками? («І було їх двоє, тих піонерів: навіжений протопоп Аввакум… «ізмєнник» — «малоросійський» гетьман на ймення Дем’ян Многогрішний. За ними пішли чередою безліч інших, більших і менших, відомих і безіменних каторжників… Брязкаючи кайданами, вони вимощували кістками це гробовище, цю понуру «юдоль розпачу і сліз людських…»)- Про що свідчить авторська характеристика життєвої долі Дем’яна Многогрішного? («…Той патріарх каторжанський так міцно і так широко проторував шлях на Сибір для всіх своїх онуків і правнуків і тим воістину заслуговує на пам’ятник десь тут, серед цих голих кряжів, серед цих забайкальських пустель…»)- У яких умовах перебували каторжники? («…В ганчір’яних шапочках-ушанках і в такім лахмітті, що здавалося, ніби їх рвали всі собаки всього світу і тріпали всі сибірські й транссибірські вітри та буревії. Безконечні лави людей, списаних геть з життєвого реєстру, обтикані патрулями з рушницями і псами…»)- Як пасажири експресу намагалися «висловити власне співчуття» каторжникам? («…З усіх вікон полетіли: цигарки… плитки шоколаду… цитрини, черевики, шматки хліба, пакунки, завинені в папір… — ціла веремія найрізноманітніших речей»)- Чим розважалися ті, хто їхав у експресі? Про що це свідчить? («В декого вже спорожніли кишені, бо всі ці розкоші коштують гроші; інші вдалися до преферансу і смалять до одурення десь там, по купе; інші романсують, саме цілуються десь у присмерку коридорів і тамбурів…»)- Які враження виникають у вас від першого знайомства з майором ОГПУ-НКВД?

- Для чого письменник протиставляє пасажирів салону-вагону?- Чому молодь у творі — «прожигателі життя й кишень»?- Через що Далекий Схід у романі названий золотим ельдорадо?- Яку легенду з Біблії розповів один із молодців? (Як творив наш Бог мир)- Що зіпсувало Медведину настрій, коли він їхав у салоні-вагоні?Яких страждань зазнав Многогрішний від майора НКВД? («Він йому виламував ребра в скаженій люті. Він йому повивертав суглоби… Він уже домагався не зізнань, ні, він добивався, щоб той чорт хоч заскавчав і почав ридати та благати його, як то роблять всі») У чому полягала мужність, витримка, невимовна сила волі Григорія під час його допиту Медвединим? («Як каменюка. Спершу зухвало і скажено відбивався, вибухав прокльонами й сарказмом, плював в обличчя йому — слідчому, а потім лише хекакрізь зуби і мовчав, розчавлений, але завзятий. Мовчав принизливо… Його вже носили на рядні. Бо негоден був ходити…»)- Чим Григорій налякав майора? Чи відчував небезпеку Медвин, дізнавшись про втечу Многогрішного? («Я тебе переслідуватиму все твоє життя. І всі ми, що тут пройшли… Ми тебе переслідуватимемо все життя і проводжатимемо тебе до могили,— тисячі нас замучених, закатованих… Ти лягатимеш спати — і не зможеш заснути: ми кричатимемо й ревтимемо отак…»)

Два експреси – два світи сталінського режиму: Перший – ешелон смерті – вогнеооий хробак, що нагадує пекельну потвору – пекло. Другий – сповнений світла, розваг, комфорту – цвіт робітного-селянської імперії, змальований автором із їдким сарказмом – ілюзорний рай. Зустріч цих двох ешелонів – неминуча. Як вона зображена?Які ОБРАЗИ-СИМВОЛИ можна виділити в романі?

Розділ ІІІ «Навзаводи із смертю»

- У чому виявилася майстерність І. Багряного під час опису тайги? З якою метою він так докладно її відобразив?- Яким чином знущання над Григорієм в НКВД вплинуло на його зовнішність? («…Стежкою йшла двонога істота. Обірвана. Худа як кістяк. Волосаті груди їй ходили ходором над сухими ребрами, що вилазили з лахміття. Почорніле обличчя з міцно стиснутими щелепами заросло щетиною»)- Чим пояснити прагнення героя залишити рідний край, а потім знову повернутися до нього як месник?- Яких випробувань зазнав Многогрішний, долаючи тайожні нестрі? («Загнавшись у вітроломник, змагався там одчайдушно, зціпивши зуби, цілими годинами, обдирав на собі рештки одежі і шкіру до крові. Ліз через велетенські стовбури, потрапляв ногами у камінні розсипи — в раптові глибочезні щілини, невидимі в бур’яні — і нагло падав, аж суглоби тріщали йому»)- Що допомогло герою здобути хоч будь-який харч? («Горіхи!.. Часничина!.. Назбирав кілька таких часничин. І тоді взявся до горіхів, додаючи чудернацький часник. Чудесно! Горіхи з часником!»)- Які враження охопили Григорія, коли він у тайзі згадав про своє дитинство?- Що змусило Многогрішного бути впевненим у власному врятуванні? (Мисливський ніж)- За чим шкодував герой, перебуваючи на самоті в тайзі? («…Шкода того безжурного, молодого, веселого обличчя, що колись зводило дівчат з розуму. Шкода молодості, шкода втраченого безповоротно того, що вже ніколи, ніколи не повториться») - Як почуття голоду підбадьорювало Григорія?- Яку допомогу надав герой Наталці, жертвуючи своїм життям?

Але знай, — з усіх злочинів, сотворених мною за і життя, — це найбільший і за це варто приліпити мені двадцять п'ять років. А то мені приліпили лихо його знає за що. Але це, я тобі скажу, було цікаво! Вони мене везли, берегли як! А я взяв та й утік! На край світу завезли, а я взяв та й утік! Ха-ха!. Стрибнув у чорну ніч, у смерть, із скаженого поїзда. Е, це там начальник лютує! Як він піклувався про мене! Беріг! Тільки но зупинимось де, підбігає до віконечка, та:— Многогрєшний!.— Я.— Звать!— Григорій!.І не вберіг. Ха-ха!»

Ось так мандрівник сидів і в доброму гуморі розповідав бурундукові, як його везли етапом з України на Колиму. Присудили до 25 років каторги і везли десь поховати в сніги. АЛЕ…

Розділ ІV «Родина тигроловів»

- Через що Григорій потрапив у небуття?- Які враження охопили героя, коли він розплющив очі після тривалої втрати свідомості?- Чому Многогрішний звертався до Сірківни, називаючи її мамою?- За що старий Сірко був вдячним Григорію? («Ой, сину, за дочку що ти її мені вирятував…»)- Як почував себе герой, перебуваючи у Сірків?- Що нагадувало Григорію нове помешкання?- Про яку небезпечну пригоду розповіла Многогрішному Наталка, що скоїлася між нею і ведмедицею?- У чому полягала особливість полювання Сірків на тигрів?- Чим вразила Григорія Наталка? («Така юна й квітуча — і така сувора, гартована і гонориста»)- Чому для Сірків мисливство у тайзі — найважливіше заняття? («Ми ж хіба не сіємо зовсім, лише овес та гречку для коней. Хліб вродить чи ні, а звіра в нетрях повно, навіть «свиней та курчат». Ми так увесь вік промишляєм, бо так і вигідніше, та й цікавіше, та ще тепер»)- Що свідчить про безпечність, спокій для Григорія, перебуваючи у Сірків? («До найближчого селища, що зветься Капитонівка і складається з кількох таких хат, понад 50 кілометрів. Григорій це вже знав, і це його тішило: небезпека від людей була тут найменша. А ці люди, що в них він жив, навіть охороняли його»)- За яких обставин загинув Микола, брат Наталки?- Чим Наталка дивувала героя і вважалася йому непідступною?- Як Григорій охарактеризував матір дівчини? Чому на його думку, вона була мешканкою Полтави? Чиї це слова “В сміливих щастя завжди є”? (матері). Обґрунтуйте.- Яким чином, на думку Сірківни, люди поступово підкорили собі тайгу? («Чужа чужина… А бач, оббулися… І дивись — зажили ж як потім! І пущі здолали, і край скорили, що й залюднили. І звикли, полюбили»)- Що згадувала стара про Україну?- Яких змін зазнав рідний край з того часу, як його пам’ятала Сірківна? («…немає вже того тихого краю, України тієї, ясної, сонячної. Що садки вишневі повирубувані, ріки збаламучені, степи сльозами обпоєні, і небо ясне людям потемніло»)

Розділ V «П’ятнування»- Як Григорій сприйняв подарунок від Сірка?- За яких обставин у старого з’явилася гвинтівка, подарована ним пізніше Многогрішному? («Як він зустрівся з Блюхером і як той Блюхер, що з ним вони зналися ще від громадянської війни, відтоді, як били разом всю білу контрреволюцію та «япошків»,— отже той Блюхер, зрадівши несподіваній зустрічі з старим ветераном революції, подарував йому — ветеранові тобто — оцю гвинтівку»)- Що означало поняття «плямування»? («То наші стрілецькі вправи. В «п’ятно» стріляти, значить в пляму»)- У чому відбувалося змагання між членами родини Сірків? Якою була їх результативність?- Для чого Сірки, на думку старого, проводили олімпіаду в тайзі? («Щоб око було метке, а рука тверда, а рушниця щоб була вірная») 

Розділ VI «В пралісах Сіхоте-Аліня»На маршіЗустріч з Морозами. Діалог під накомарником. Падь Голуба. Пантовка. Сіркове чаклування. Щастя, як трясця. Золоті арабески

На марші- Що свідчить про спостережливість людей, які жили в тайзі?- Як Гриць охарактеризував своїх собак? Чим вони відрізнялись від будь-якого пса? («Це звірові собаки. Вони тобі візьмуть гуртом вепра за «штани» і триматимуть, поки ти прийдеш і доріжеш його ножем. А от ціна оцим головне в тім, що вони тигрятники. Взагалі, як правило, немає в світі собаки, щоб від одного духу тигрячого не кидався зі скавулінням під ноги людині, від жаху. А ці — навпаки. Вони, мабуть би, й диявола задавили»)- У чому виявилась вірність Заливая Наталці? («А то пошле його з тайги додому, і він однесе що треба, а звідтам принесе, що дадуть. І ніколи не було, щоб загубив або хто відняв. А Наталчиної речі нікому, особливо з чужих, не дозволить узяти…»)- Що цікавого розповів Гриць Сірко Григорію про панти? («Панти — нові роги, які ростуть в ізюбрів. Поки роги молоді і ще м’які, вони мають у собі якусь велику силу, як ліки проти всіх хвороб. Дуже добре на цьому знаються китайці. Туди, в Китай, їх і збувають за золото, ці роги молоді»)- Завдяки чому, заблукавши у тайзі, Григорій віднайшов місце перебування Сірків? Як вони зреагували на зникнення «гостя»? («Вийняв хустку, почепив її на кущ, щоб помітно здалека, і почав від неї робити коло, пішов спіраллю… Ага, ось пір’я, де впав перший рябок. Добре. Нагнув високу ліщину і заломив вершечок, ще й кору обідрав, щоб біліла. Глянув угору — може, по сонцю визначить, де схід, де захід, бо йшов либонь зі сходу… Тоді від ліщини почав розкручувати нову спіраль. А далі пішов просто на становик»)- Як Наталка зреагувала на тривалу відсутність Григорія?

Зустріч з Морозами- За яких обставин родина Сірків і Морозів зустрілися у тайзі?- Що свідчить про почуття гумору двох древніх і славних родів?- Чому Комсомольськ, на думку Мороза, є містом арештантів?- У зв’язку з чим Морози зацікавились Григорієм?- Що, як для козацьких родин, було характерним для Сірків і Морозів?- Про які страхіття розповів Мороз Сірку, що відбувалися у Комсомольську? («Розповів про місто каторги, про пекло новітніх канальських робіт, вигачуване костями українськими. Про колони виснажених арештантів на лютім морозі… Про безліч стероризованого, на повільну смерть приреченого люду, а надто про силу-силенну «своїх людей»-земляків у далекої тієї України нещасливої… Про голод й цингу… Про надлюдські терпіння і труд каторжний, про жорстоку смерть без похоронів… — смерть від знущання, голоду, пошестей і журби… Про неймовірні самогубства…»)- Як реагував Многогрішний на те, що згадував Мороз про «Бамлаг»?- У чому звинувачував Мороз тих, хто чинив репресії? («Де вони були тоді, як тут і нога людська, християнська не ступала, га?!»)

Падь Голуба- Що здивувало Многогрішного, коли він потрапив до хати — кінцевого місця його подорожі із Сірками? («Такий цінний інструмент, та й інші ще цінніші речі, які тут були, як от поперечна пилка, колій, відра, великий вмазаний казан надворі, та й байда,— так тут лежали і ніхто їх не забрав»)Діалог під накомарником- З приводу чого професія Многогрішного виявила у Сірків здивування і водночас зацікавлення?- Чому Сірки охрестили Григорія іменем «інженер»?

Пантовка- Чому Сірки заборонили «інженеру» мазати ічаги дьогтем? («Звір полохається. Треба, щоб поменше непевних запахів»)- Чим був задоволений старий Сірко, коли побачив солончаки?- Якою була реакція старого, після оглядин ним місця пантовки?- На що Сірко звернув увагу Григорія стосовно пантовки? («Сидіти тихо, хоч би навіть блохи з’їли зовсім. Не чхати, не кашляти — і іншого нічого не робити, хоч би й цілу ніч довелось… дивитись у віконечко, не спускаючи очей з солонця, дивитись обома. Стріляти йому, цебто Григорієві, першому. Без заперечень! Перевірити щастя»)- Чим закінчилося перше пантування для «щасливця»?- Для чого дід Сірко, вбивши ізюбра, перехрестився на схід сонця?- У чому полягала цінність пантів? Сіркове чаклування- Що необхідно було зробити, аби придбані під час полювання панти не зіпсувалися?- Чому Наталка не вірила у те, що саме Григорій вбив двох ізюбрів? («А того, що один же битий з гвинтівки, а другий з вінчестера»)

Солонці –солона земля

«Ізюбр любить ту землю їсти, особливо, коли в них ростуть нові роги, що звуться панти»

«Пантувати – стріляти ізюбрів ради пантів, але лише самців, бо в жінок та в дівчат роги не ростуть».

Щастя, як трясця- Що є щастям для мисливців? («В щастя вони вірять як у долю, як у Бога, і ніщо тую віру не може похитнути. Мисливці взагалі забобонні. А життя їх підтримує з усієї сили. Коли почалося щастя, фарт — не лови гав»)- Чим закінчилося полювання для Наталки з братом?Як Григорій охарактеризував Наталку-мисливця? Чим це зумовлено? («От. І в ній кров бурхає так, як і в кожної тварини ту, як у пантери, чи в рисі, чи в тигра») Золоті арабески- Чим насолоджувалися герої, полюючи вночі на рибу?- Що означала фраза «дати хука»?- Чому ночі — ловлі риби І. Багряний називає дивними?

Розділ VII «MEMENTO MORI»- З якою метою письменник у творі приділяє значну увагу описам природи?- Що відчував Григорій перебуваючи на полюванні із Сірками, милуючись красою природи?-Як герой зреагував на гул літаків? Чому він їх називав потворищами? Чим зумовлено хвилювання Григорія? («Змішане почуття тривоги, здивування, скаженого руху, неспокою… — ціла буря найдивовижніших почувань та асоціацій опанувала ним. Помалу буря уляглась, а натомість росло невиразне, бентежне передчуття чогось страшного. Вовчий інстинкт прокинувся, як у того Рушая, і віщував недобре»)- Що відчувала Наталка, побачивши хвилювання «гостя» від з’явлення літаків?Тунгуз Пятро Дядоров- Як Сірки сприйняли з’явлення тунгуза?- Чим викликане особливе привітання Пятра до Григорія? («Та то вони всіх так, кого вперше бачать, хто видається їм за начальника або взагалі за росіянина,— пояснив Сірко»)- Що і з якою метою розшукував тунгуз у тайзі?- Чим була зумовлена необхідність Пятра виконувати наказ начальника? («Підняли отак людей по всіх тайгових селищах і розігнали їх на всі боки — шукайте («іроплана»)! — і, не знайшовши, не веліли вертатись»)- Через що хвилювався Григорій, почувши від тунгуза звістку про зникнення аероплана? («А на серці було якось зле. Відчував, що втікав він, утікав, але… Все це десь за ним назирці посувається»)

Історична довідка- Чому старий Сірко так радів дощу? («Бог щастя післав. Змиє землю, змиє лист, змиє сліди,— наведе новий лад. Пантуй, діду! Та й рибка попливе»)- Що цікавого розповів дід про життя Сірків на Полтавщині?Співуни- Якої слави здобула пісня про мисливців у тайзі? Про що був її зміст? («Співається в ній про мисливця-молодця, що ходив-бродив по лісах, на коні їхав тайгою та й побачив, як на траві спала красуня дивна. Та й як він з нею повівся по-лицарському») - У чому виявилась майстерність Наталки-співачки? («У Наталки був хороший, сильний голос. Вона вела свою партію, як прошву золоту шила. Сміливо, щиро, як і все робила так. І аж луна котилася та завмирала ген десь на Голубій паді, і замовкали нетрі, коли вона виводила…»)Заколот і капітуляція- Яких страждань зазнав Григорій, перебуваючи поруч з Наталкою? (Григорій носив у серці ту хворобу, що його напала,— кохання до химерної лісової дівчини Наталки — і боровся сам з собою. Кохав, але… здається, безнадійно»)- Чому Многогрішний вважав, що молода Сірківна не буде щасливою з ним? («Завтра його наслідять, і треба буде кидатись напропад, ламаючи кущі головою. Або йти грудьми на видиму смерть… І якби дівчина відповіла на його почуття, то це було б велике нещастя для обох»)Мавка- Що свідчить про спостережливість «інженера» під час його перебування у природному середовищі?Який спів міг імітувати Григорій. У гирлі Мухені.- Куди вирушили Сірки після закінчення пантового місяця?- Як Мокієнко ставився до родини тигроловів? Чим це зумовлено?- Про яку кумедну пригоду розповіли Судаков, Тищенко?

Розділ VIII «Осінь у тайзі»Коли достигає виноград- Через що Наталка повсякчас сторонилася Григорія?- Як героїня зреагувала на пропозицію матері поїхати до родичів у Київ?Весела робінзонада- Чому І. Багряний називає Грицька і Григорія Робінзонами?- Який наказ старого Сірка виконували хлопці, живучи в бараці неподалік від річки Іман?- Як почували себе хлопці, перебуваючи на самоті в бараці?Бог кохання - Як у природному середовищі відбувалася боротьба за право на любов?- Які засоби вирішив застосувати Грицько аби допомогти товаришеві, постраждалому від укусу отруйної гадюки?- Як поводив себе «інженер» під час боротьби з хворобою? Чим зумовлене його рішення не звертатися по допомогу до будь-кого?«Коли вирує кров»- Яким чином Наталка, імітуючи рев ізюбра, спровокувала поведінку тварин-самців?- Як герої спостерігали за поєдинком суворого звіра тайги?- Чому цькування ізюбра нагадало Григорію власне переслідування?

Сірки полювали на білок, вивірку та інших дрібних звірят…Одного дня Григорій вирішив піти полювати на білок, проте зайшов занадто далеко — без сірників, без гвинтівки — лише з дробовиком. Хотів піти додому, проте не знав,  у який бік іти. Сипав сильний сніг, нічого не було видно. Врешті юнакові довелося сісти під кедрами й чекати ранку. Він не витримав і задрімав. Його розбудило те, що хтось лизькав його в ніс. То був Заливай – пес Наталки. А за ним з’явилася й сама Наталка. Вона допомагала Григорію шукати шлях додому, та вони заблукали й тому вирішили спершу переночувати. Наталка знайшла скелю, де було сухо, й вони зупинилися там. Наталка заснула першою, уві сні ненароком обперлася на груди Григорієві. Той не зміг стриматися й один раз поцілував її. Від цього Наталка прокинулася й спалахнула. Вона схопилася, швидко повернулася й пішла. Навіть свій вінчестер забула. Григорій кляв себе, називав злодієм.  Парубок йшов до табору засмучений і збентежений. Лише коли почув веселий Наталчин сміх, Григорій повернувся до табору…… Сірки святкували Різдво згідно з народними звичаями,Розділ ІX «Зима»«…як з діда-прадіда велося: з кутею на Святвечір і з усім тим зворушливим і романтичним ритуалом, що такий пам’ятний Григорієві з дитинства. З віршуванням, з колядками». Усне переказування

Розділ X «Рейс на Хабаровськ»1. Що зумовило Грицька і Григорія виїхати до Хабаровська?а) необхідність переоформлення дозволу на користування зброєю; в) влаштуватися на роботу; б) купити новий одяг; г) відвідати збори мисливців.2. Єдина «руська» пісня, яку вмів виконати Кім-Гі-Суана.а) «Реве та стогне Дніпр широкий»; в) «Широка страна, моя родная»;б) «Розпрягайте, хлопці, коней»; г) «Любіть свій рідний край».3. Експрес, за допомогою якого хлопці мали потрапити до Хабаровська, І. Багряний називає:а) цивілізованим транспортом; б) республікою на колесах;в) великим всесвітом; г) випробуванням долі.4. Ешелон із заґратованими вікнами — це потяг:а) горя і проклять; б) страждань і лиха;в) страшних випробувань; г) неймовірних катувань.5. Хабаровськ — столиця Далекосхідного краю, цього:а) промислового гіганту; в) невимовно привабливого тайожного міста; б) химерного ельдорадо; г) красеня-міста.6.. Гордістю Хабаровська вважався:а) Де. Ве. Банк; б) «Дальзаготхутро»; в) приміщення НКВД; г) міський ресторан.7. Про кого у творі зазначено: «…цей примітивний і простолінійний хлопчик був, як вовк, як дикий гордий, свободолюбивий горал»?а) Гриця Сірка; в) Васю Потаюка;б) Григорія Многогрішного; г) старого Сірка.8. До кого було адресоване звернення: «Не ходи босий?»а) військового; в) Григорія Многогрішного;б) начальника залізничної станції; г) одного із пасажирів потягу. Тестові завдання

Розділ XI «На кішку»

Рись. Соболь

Розділ XII «Навзаводи з щастям»

Характеристика Образів роману

Зацькований ізюбр – тварина горда, витривала, навіть у хвилини передсмертної агонії має вигляд непереможний. Тигр – найдивоглядніший і най- дивовижніший аксесуар тайги, її символ. Які ОБРАЗИ-СИМВОЛИ можна виділити в романі?

Медвин – новітній тигролов за гордим, не прирученим тоталітарною системою «тигром» з України. Це символ системи, яка несе зло у предковічний світ природи, міцні моральні закони тайги, тобто руйнує усталені норми людського співіснування. Коли людина полює на кішку, щоб прогодувати себе в суворих умовах тайги, це сприймається як закономірний і необхідний крок; коли ж людина переслідує іншу людину за любов до отчого краю, то це вже є свідченням патологічних процесів у суспільстві. В умовах тоталітарної системи людина полює на людину. Які ОБРАЗИ-СИМВОЛИ можна виділити в романі?

Родина Сірків

Сірчиха

Сірко

Гриць Сірченко

Наталка

ГРИГОРІЙМНОГОГРІШНИЙ

Юрій Лавріненко у своїй рецензії на роман, написаній у 1963 році для нью-йоркського часопису «Листи до приятелів» зазначав, що «Тигролови» зробили велике діло. Вони здерли шкуру зека, оста, совєтського чєловєка і показали незламну горду людину, повну життєвої снаги, волі до життя і боротьби»