Презентація на тему: «Ґійом Аполлінер. Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо».

1880-1918

Гійом Аполлінер (1880-1918) – французький поет, художник,  критик. Один з основоположників літературного авангарду, що визначив напрямки розвитку французької та світової поезії у ХХ столітті. Гійом Аполлінер – наполовину поляк, на половину італієць, став одним із найвідоміших поетів Франції. Поет писав свої вірші під псевдонімом, що він створив з одного із своїх п'яти імен: Гійом, Альберт, Володимир, Олександр, Аполлінарій. Справжнє ім’я - Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький. Новаторство - став засновником терміну – сюрреалізм (фр.  «надреалізм»), створив вірші у формі малюнків – каліграми, у віршах відмовився від розділових знаків. Каліграма – вірш-малюнок

Верлібр (від фр. vers libre — вільний вірш) — вільний вірш без рими, у якому відсутні чергування наголошених та ненаголошених складів і поділ на стопи, тобто це вірш, позбавлений метра, рими, су- ворого ритму, однакової довжини рядків, проте сповнений музикальності, внутрішньої поетики – «ритмічна проза». Авангард у літературі — це загальний термін для різних новаторських напрямків початку XX століття (футуризм, конструктивізм тощо), які відкидали традиції, заперечували реалізм і класичні форми, прагнули до створення нового мистецтва через експерименти, незвичайні засоби вираження, суб’єктивізм та відображення динаміки сучасності, часто з революційним, бунтарським пафосом. 

Сюрреалізм — це мистецький напрям 20 століття (виник у 1920-х у Франції), що прагне звільнити творчість від раціонального контролю, звертаючись до підсвідомого, снів, фантазій, використовуючи парадоксальні поєднання та оптичні ілюзії, натхненний психоаналізом Фрейда, а засновниками вважають Андре Бретона (автора першого маніфесту) та Гійома Аполлінера (який ввів термін). Відомі представники: Сальвадор Далі. Кубізм – це авангардна течія в мистецтві початку 20 століття, яка розкладає предмети на геометричні фігури (куби, конуси тощо), зображуючи їх одночасно з різних точок зору, щоб показати не лише зовнішній вигляд, а й структуру та багатовимірність об'єкта, відмовляючись від традиційної перспективи. Його засновник  Пабло Пікассо Пабло Пікассо «Студентка» Сальвадор Далі «Постійність пам’яті»

ВІРШ «Міст Мірабо» Вірш «Міст Мірабо» — один із найліричніших творів Аполлінера — належить до збірки "Алкоголі".

міст Мірабо — символ об’єднання як двох берегів, так і двох сердець; вода символізує одвічний рух, швидкоплинність почуттів і самого життя; годинник, який визначає час для всього земного, і саме годинник нагадує ліричному героєві про те, що все минає — і позитивне, і негативне,— а життя людини триває

Прослуховування аудіовірша

Річка, хвилі хвилі життя Міст Мірабо вічне, нетлінне символ кохання Художні засоби антитези : «вода бігуча – життя хода тягуча», «журба і втіха крутнява шалена», «любов сплива — надія ж невгамовно, жагуча», « «минають дні а я ще є»; дієслова руху: «тече», «біжить», «ковзає»; метафори: «хвилі рук, приречені борошні»; паралелізм: «любов сплива як та вода бігуча»; рефрен: «Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є».

Поезія не втратить своєї актуальності, допоки людство хвилюють питання плинності земного життя, міжособистісних взаємин, цінності почуттів. ПІДСУМОК Міст Мірабо (фр. Pont Mirabeau) — міст через річку Сену в Парижі, побудований в 1895—1897. З 29 квітня 1975 має статус історичної пам'ятки. Вважається мостом закоханих завдяки Аполлінеру, який уславив міст у своєму вірші «Міст Мірабо».