Презентація на тему " Карбонові кислоти ,естери, жири"

Тема уроку: «Карбонові кислоти. Естери. Жири. Мило.»

Цілі: Карбонові кислоти,як похідні добування естерів,жирів та мила. Реакція естеріфікації. Властивості естерів та значення їх в промисловості та побуті Роль жирів у життєдіяльності людини Класифікація жирів Будова молекули Фізичні властивості Хімічні властивості Добування Застосування Мило.

Карбонові кислоти Природні Синтетичні ( входять до складу ( добуті в рез. хім. синтезу) рослин, тварин) Нижчі Вищі

Тверді речовини Білого кольору Нерозчинні у воді C15H31COOH пальмінова C17H35COOH стеаринова C17H33COOH олеїнова

Однією з важливих хімічних властивостей карбонових кислот є реакція естерифікації Естери - сполуки із загальною формулою R-COOR ', де R і R' - вуглеводні радикали Естери можуть бути отримані при взаємодії карбонових кислот зі спиртами (реакція естерифікації).

Естери нижчих карбонових кислот і нижчих одноатомних спиртів мають приємний запах квітів, ягід і фруктів. Естери вищих одноосновних кислот і вищих одноатомних спиртів - основа природних восків. Наприклад, бджолиний віск містить естер пальмітинової кислоти і міріцілового спирту (міріцілпальмітат) CH3(CH2)14–CO–OCH2(CH2)29CH3.

"Одежда украшает внешность, а духи отражают внутренний мир..." Жак Польж, парфюмер фирмы Шанель Види запахів : ГІРКІ : герань, лимон, мандарин , півонія , бузок,флердоранж (квітка апельсина) . ТОНКІ : акація, геліотроп, ірис, левкой , магнолія , мімоза , настурція , півонія, троянда. солодкуватий : акація, мандарин, тубероза, ваніль. ЗЕЛЕНІ : гвоздика , фіалка (листя), нарцис, гальбанум (смола ) мирра . ТЕПЛІ : акація , запашний горошок , персик , сандал , тубероза , жимолость , тварини ТЯЖКІ : гвоздика, ладан , лілія , пачулі, тубероза, ладан. ? o ПРЯНІ : жасмин , пачулі, цикламен, кориця, гвоздика, ветивер ( коріння), ладан. ЗАПАХ ШКІРИ , ТЮТЮНУ :отримують з безсмертника ТВАРИНИ запахи: Сіра амбра - заліза кашалота виділяє секрет, який дає живий, теплий

Жири Жири - естери гліцерину та вищих одноатомных карбоновых кислот. Загальна назва таких з'єднань - тригліцериди. До складу природніх тригліцеридів входять залишки насичених кислот (пальмітинової C15H31COOH, стеарінової C17H35COOH) та ненасичених (олеїнової C17H33COOH, линолевої C17H29COOH).

Класифікація жирів: Тваринні: вершкове масло, сало, риб’ячий жир. Рослинні жири : оливковa олія , соняшникова, кукурудзяна, соєва , пальмова ,тощо.

Раціон харчування Білки Жири Вуглеводи 2а, 2б 1 4б, 5

Фізичні властивості жирів: Жири не розчинні у воді Густина їх менше 1г/см3 Тверді- жири,рідкі- олії. У жирів низькі температури кипіния.

Хімічні властивості жирів: Гідроліз ( омилення з водою та лугами). Гідратація жирів : CH3 CH3 CH3

Жири добувають: Витаплюванням Экстрагуванням Пресуванням Сепаруванням Гідруванням жирів в техніці.

Похідні карбонових кислот

Тваринні жири — давня й досить цінна сировина миловарної промисловості. Вони містять до 40 % (насичених) жирних кислот. Штучні, тобто синтетичні, жирні кислоти одержують з парафіну нафти шляхом каталітичного окиснення киснем повітря. У спрощеній формі реакцію можна описати таким рівнянням Виробництво мила

У господарське мило синтетичні кислоти вводять у кількості 35-40 %. Для виробництва мила також застосовують нафтенові кислоти, що виділяють у процесі очищення нафтопродуктів (бензину, гасу та ін.); У виробництві мила давно використовують каніфоль, яку одержують у процесі переробки живиці хвойних дерев. Каніфоль складається із суміші смоляних кислот, що містять у ланцюзі близько двадцяти атомів Карбону. До рецептури господарського мила зазвичай додають 12-15 % каніфолі від маси жирних кислот, а до рецептури туалетних мил — не більш ніж 10 %. Уведення каніфолі у великих кількостях робить мило м’яким і липким.

Процес виробництва мила складається з хімічної та механічної стадій. На першій стадії (варіння мила) одержують водний розчин солей Натрію (рідше — Калію) жирних кислот або їхніх замінників (нафтенових, смоляних). На другій стадії здійснюють механічну обробку цих солей — охолодження, сушіння, змішування з різними добавками, обробку й пакування. Якщо мило виготовляють із тваринних або рослинних жирів, то з розчину після відокремлення ядра виділяють гліцерин, що утворюється в результаті омилення.

Для одержання особливо чистого і світлого мила його очищують (шліфують): знову переводять у розчин, кип’ятять з гарячою водою й удруге висалюють. У результаті шліфування мило набуває більшої однорідності, низької в’язкості й належної пластичності. Для виготовлення туалетного мила в очищеному ядровому милі знижують уміст води від 30 до 12 %. Потім у нього додають парфумерні віддушки, підбілювач типу TiО2, барвники та ін. Гарні сорти туалетного мила містять до 50 % мила, одержаного з імпортної кокосової або пальмової олії. Кокосова олія добре розчиняється в холодній воді й характеризується високим піноутворенням. Іноді туалетне мило містить до 10 % вільних жирних кислот. Найдорожче туалетне мило цілком виготовляють із кокосової олії.

Синтетичні мийні засоби Наразі хімічна промисловість виробляє чималу кількість різних синтетичних мийних засобів (пральних порошків). Найбільше практичне значення мають сполуки, що містять насичений вуглеводневий ланцюг з 10-15 атомів Карбону, так чи інакше зв’язаний із сульфатною або сульфонатною групою, наприклад:

Виробництво синтетичних мийних засобів базується на дешевій сировинній базі, точніше — на продуктах переробки нафти й газу. Вони зазвичай не утворюють малорозчинних у воді солей Кальцію й Магнію. Отже, багато які із синтетичних мийних засобів однаково добре миють як у м’якій, так і у твердій воді. Деякі засоби придатні для прання навіть у морській воді. Синтетичні мийні засоби діють не лише в гарячій воді, як це відбувається з господарським милом, але й у воді з порівняно низькими температурами, що важливо для прання тканин зі штучних волокон. Зрештою, концентрація синтетичних мийних речовин навіть у м’якій воді може бути набагато меншою, ніж концентрація мила, одержаного з жирів. Синтетичні мийні засоби зазвичай є досить складною композицією, оскільки до їхнього складу входять різні добавки: оптичні підбілювачі, хімічні підбілювачі, ферменти, піноутворювачі, пом’якшувачі.

Дослід №1 (Вода з-під крану): 1 стаканчик- з милом; 2- з пральним порошком(Гала); 3- засіб для миття посуду(Фейрі); 4- шампунь Висновок: піна утворилася у всіх стаканчиках, найменше у першому, найбільше у третьому.

Дослід №2 (Кип’ячена вода): Змішуємо все у такій же послідовності, як і в досліді №1 Висновок: склад піниться краще, найбільша піна у третьому стаканчику

Дослід №3 (Солона вода): Висновок: склад майже не вспінюється

Дослід №4 (Вода із содою): Висновок: Внаслідок змішування піни утворилось дуже мало. Найбільше її у зразках 3 і 4.

Дайте відповідь: 1. Функціональну группу -СООН містять молекули . . . 1 : естерів; 2 : простих ефірів 3 : спиртів; 4 : альдегідів 5 : кетонів; 6 : карбонових кислот 2. Какая из приведенных структур соответствует молекуле жира?

3. Яка речовина утворюється при окислюванні пропаналю? 1 : пропанол 2 : пропіловий естеро цтової кислоти 3 : пропіонова кислота 4 : метилетиловый эстер 4. Етилацетат можна добути при взаємодії . . . 1 : метанол + мурашина кислота 2 : этанол + мурашина кислота 3 : метанол + оцтова кислота 4 : этанол + оцтова кислота

Застосування жирів