Презентація на тему: "Класифікація і типи раку"

Підготувала: студентка групи БЛОМ-71з Майброда Олеся Перевірив: Бабський А.М.

Пухлинним ростом називається типовий патологічний процес, сутність якого полягає в безмежному, нерегульованому розростанні тканини, яка втрачає характерну структуру ушкодженого органа. Виділяють два види пухлин: 1) доброякісні і 2) злоякісні. Злоякісні пухлини при відсутності лікування приводять до смерті.  У людини 90% усіх злоякісних пухлин мають епітеліальне походження, тобто є раком.

Карцинома; Саркома; Меланома; Лейкоз; Лімфоцитоз.

Карцинома (власне рак) - злоякісне утворення, яке бере початок з клітин епітеліальної тканини, воно може утворитися на різних органах, де присутня дана тканина. Карцинома дуже небезпечне захворювання, так як летальність від неї знаходиться на другому місці (після патологій серцево-судинної системи). У жінок, в більшості випадків карцинома вражає молочні залози, шийку матки, легені, шлунок. У чоловіків простату, печінку, стравохід, легені.

Меланома - небезпечний вид раку, який виникає з мутованих меланоцитів (пігментні клітини в шкірі). Меланома характеризується швидкими темпами метастазування і високим рівнем ускладнень і летальності. Визначити меланому нескладно, адже вона утворюється на відкритих шкірних покривах. У деяких випадках можуть зазнавати змін очі, нігті, ступні, слизова порожнину рота.

Ці пухлини мають загальну назву сарком, тому що на розрізі нагадують риб'яче м'ясо (грец. sarcos - м'ясо). Вони супроводжуються тканинним і клітинним атипізмом, а також гематогенним метастазуванням, внаслідок чого метастази з'являються досить рано і є розповсюдженими. 3 цих причин саркоми мають дуже злоякісний перебіг. Вони розвиваються з тих же тканин (похідних мезенхіми), що і доброякісні мезенхімальні пухлини. Виділяють декілька видів сарком м'яких тканин.

Лейкоз (лейкемія, рак крові) - злоякісна патологія кровотворної системи. Хвороба починається з кісткового мозку, який відповідає за вироблення клітин крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити). Коли клітина піддається мутації в будь-якій фазі свого розвитку, вона набуває властивостей ракової, при цьому вона не виконує свої звичні функції і починає неконтрольоване ділення. Для розвитку раку крові, достатньо всього однієї мутований клітини в крові.

За ступенем диференціювання ракові клітини поділяються на: Високодиференційовані пухлини Середньодиференційовані пухлини Малодиференційовані пухлини Недиференційовані пухлини

В залежності від переважання у структурі пухлини строми (сполучної тканини) або паренхіми (ракових клітин), розрізняють: простий рак, в якому строма і паренхіма розвинені в однаковій ступені; медулярний рак, у структурі якого переважає паренхіма; фіброзний рак (скір), в якому переважає строма.

T — tumor Від латинського слова лат. tumor — пухлина. Описує та класифікує основне вогнище пухлини. Tis або T0 — так звана, карцинома in situ — тобто пухлина, що не проростає базального шару епітелію. T1-4 — позначає різний ступінь розвитку вогнища. Для кожного органу існує окрема розшифровка кожного з індексів. Tx — практично не використовується. Виставляється лише тоді, коли виявлені метастази, але не виявлено первинне вогнище.

N — nodulus Від латинського лат. nodulus — вузлик. Описує і характеризує наявність метастазів суто у лімфатичні вузли. Nx — виявлення регіонарних метастазів не проводилося, їх наявність невідома. N0 — регіонарних метастазів не виявлено при проведенні дослідження з метою виявлення метастазів. N1 — регіонарні метастази виявлені. N2 — метастази виявлені у віддалених лімфатичних вузлах.

M — metastasis Характеристика наявності віддалених метастазів, тобто у віддалених лімфовузлах, інших органах, тканинах (виключаючи проростання пухлини). Mx — виявлення віддалених метастазів не проводилося; їх наявність невідома. M0 — віддалених метастазів не виявлено (при проведенні дослідження з метою виявлення метастазів). M1 — виявлені метастази в інші органи і системи (окрім лімфатичної). Інші індекси Для деяких органів або систем органів застосовуються додаткові параметри — S, G, V, L тощо в залежності від ураженого органу. Вони характеризують ступінь диференціювання її клітин (G), рівень пухлинних маркерів (S) — вміст специфічних речовин у сироватці крові, ураження венозної (V) та лімфатичної (L) систем.

Загальною характеристикою злоякісних пухлин є їх виражений тканинний атипізм (тобто втрата клітинами здатності до диференціювання із порушенням структури тканини, з якої розвивається пухлина), агресивне зростання з ураженням, як самого органу, так і інших прилеглих органів, схильність до метастазування, тобто до поширення клітин пухлини із током лімфи або крові по всьому організму з утворенням нових осередків пухлинного росту в багатьох органах, віддалених від первинного осередку. За темпами зростання більшість злоякісних пухлин перевершують доброякісні і, як правило, можуть досягати значних розмірів у короткі терміни