Презентація на тему "Композиція деревно-чагарникових насаджень"

Підготувала: Студентка 21 – Е групи КОГПА ім. Т. Шевченка. Хоршунова Іванна. Композиція деревно-чагарникових насаджень

План. Вступ. Художньо-композиційна характеристика Найважливіша художня якість деревних порід. Чагарники Класифікація груп насаджень. Темпи зростання дерев і чагарників у висоту. Нормування посадки дерев. Висновок

Вступ. Дерева, чагарники, газони, квіти - основний будівельний матеріалландшафтної архітектури. Зростання рослин супроводжується послідовними змінами їх форми і величини, тому повний декоративний ефект задуманих композицій можна одержати не відразу. У ландшафтному проектуванні треба брати до уваги те, що дерева досягають зрілості (а відповідно і декоративності) через більш тривалий час, чим чагарники, а чагарники - через триваліший час, чим трав'янисті.

1. Художньо-композиційна характеристика дерев і чагарників визначається трьома основними якостями :

За величиною дерева підрозділяють на три категорії:

Залежно від форми і силуету дерева умовно діляться на дві групи а - регулярні (пірамідальна, колоноподібна, овальна, сферична)

- форми, що стелються (сосна гірська, яблуня, що стелеться) б - живописні (живописно-сферична, або розкидисто-шатрова; плакуча, парасолевидна, така, що стелеться)

Дерева першої групи (і нерідко другої) застосовуються в садовопаркових композиціях для підкреслення регулярності, висаджуються по сторонах партеру і уздовж алей. Рядова посадка дерев із строгим чітким силуетом дуже ритмічна і виразна.

Глухі регулярні посадки використовуються для створення ефекту несподіванки, коли в кінці алеї раптом розкривається вид на яскраво освітленеводоймище, поляну.

Асортимент рослин підбирається з урахуванням естетичних і екологічних вимог. Незамінною породою в середній смузі є береза бородавчаста плакучої форми. Береза декоративна круглий рік:взимку завдяки тонкому графічному рисунку крони, особливо покритої інеємв сонячний морозний день.

2. Найважливіша художня якість деревних порід - тональність їх листя, змінна по сезонах року.

Основний колір листяних порід - зелений, але і він протягом вегетаційного періоду змінює відтінки від ніжно-зеленого весною до щільного насиченого тону в кінці літа (липа, дуб, клен гостролистий, каштан).

Особливо багата колірна гамма восени від золотисто-жовтого, оранжево-жовтого до коричнево-бронзового і пурпурного. При побудові пейзажу і компоновці насаджень враховується, які породи раніше міняють своє літнє забарвлення і які довше зберігають зелений колір.

У композиційному відношенні цінуються нейтральні сріблисто-сірі тони листя і хвої (верба біла і срібляста, тополя біла, ялина блакитна).

З художніх якостей дерев, використовуваних в паркових композиціях, окрім маси і кольору листя важливі також фактура і тон стовбура. Рисунок листа, форма і забарвлення цвіту, а також плодів.

У побудові садово-паркових композицій, у формуванні паркового пейзажу не менш важливу роль, чим дерева, грають декоративні чагарники. Вони утворюють нижній ярус деревних груп і масивів, допомагають композиційно здійснити перехід від площини газону до їх вертикального об'єму.3. Чагарники

Чагарники, як і дерева, розрізняють по величині, формі, силуету, забарвленню листя, гілок, цвіту, плодів.

По величині виділяють:

До високих чагарників звертаються, коли треба замаскувати небажаний вигляд або, навпаки, привернути увагу до пейзажу. З високих чагарників утворюється задній план при невеликій глибині паркової перспективи. Крупні групи високого чагарника висаджують, щоб одержати зоровий інтервал перед розкриттям нової перспективи (так званий «ефект несподіванки»).

Чагарники середньої величини компонуються в самостійні і змішані деревно-чагарникові групи, використовуються в масивах у вигляді підліска або узлісся.

Низький чагарник хороший у вигляді бордюру, а також в поєднанні з середнім і високим.

Один з найважливіших композиційних прийомів в садово-парковому мистецтві - створення груп насаджень, яке вимагає великої майстерності .а) солітер; б) група деревних або деревно-чагарникових насаджень; в) куртина

4. Групи насаджень класифікують:по складувеличинікомпозиціїдендрологічному складу значущості

За складом розрізняють :

За величиною - залежно від числа складових їх елементів:

Композиція груп характеризуються структурою (компактна, рихла, просвітчаста), контрастністю або м'якістю силуету, контрастністю або нюанснистю колірних поєднань, статичністю або динамічністю форм.

Композиційні типи груп дерев (по С. Н. Палентрєєр)

По значущості і розташуванню групи насаджень класифікуються на самостійні і супутні.

Вважають, що для супутньої групи оптимальне і навіть граничне число дерев – п’ять. Збільшення групи рекомендується здійснювати за рахунок застосування чагарників. 1 - листяні дерева; 2 - хвойні дерева; 3 - чагарники; 4 - квіти в групах

Для паркових ландшафтів характерні змішані деревно-чагарникові групи (групи з підліском, узліссям). Вони компактні, багатоярусні і використовуються там, де треба закрити дальній план, створити чіткі куліси.

5. По темпах зростання у висоту дерева і чагарники підрозділяють на:

а - хоровод; б - супутня; в - букет; г - самостійна просвітчаста однопорідна; д - компактнабагатопорідна деревно чагарникова; е - самостійна різнопорідна з чагарників

а), б) з урахуванням біологічної сумісності; в), г) - з урахуванням умов зростання1 – клен гостролистий2 - клен явір; .3 - клен польовий; 4 - ялина звичайна; 7 - ялівець козацький; 8 - вільха чорна; 9 - верба біла (плакуча); 10 - черешня звичайна; 11 - сосна кримська

При рядових посадках (озеленення вулиць, бульварів, стандартних алей) мінімальна відстань між деревами і чагарниками нормується. У проектній практиці прийнято усередню відстань між стовбурами дерев, рівну 5 м. 6. Нормування посадки дерев

Проте існують і більш диференційовані рекомендації. Норми даються для дорослих рослин залежно від їх величини в зрілості, окремо для світлолюбних і тіневитривалих порід.

При висоті дерев 25, 20 і 15 м відстань між стовбурами відповідно для світлолюбних -6, 4-5, 3-4м, а для тіневитривалих - 4-5, 3-4 і 2,5 - 3 м. Для чагарників відстані при рядовій посадці високих, середніх і низьких рослин приймаються відповідно 1,0 - 1,5; 0,6 - 1,0; 0,4 - 0,6 м.

Нормується ширина смуг зелених насаджень (табл.1) і відстань посадки дерев і чагарників від будівель і споруд (табл.2)

Таблиця 1 - Ширина смуг зелених насаджень

Таблиця 2 - Відстані від будівель, споруд, а також об'єктів інженерного впорядкування до дерев і чагарників

У садово-парковому мистецтві минулих століть використовувалися комбінації з живоплотів і дерев, наприклад, при будівництві зелених театрів. Найбільш типовою комбінацією є боськет - регулярний масив, оточений з усіх боків стриженою зеленою стінкою. Іноді для посилення зелених стін з чагарників застосовувався каркас, наприклад, у вигляді дерев'яних грат. У деяких парках усередині боськетов влаштовувалися регулярні простори, також оточені стриженими зеленими стінами. Ці простори збагачувалися скульптурою, фонтанами, квітковими партерамі і називалися зеленими залами, кабінетами, вітальнями. Туди вело декілька входів. Зелені «зали» використовувалися для концертів, бесід, відпочинку. Висновок

Дякуюза увагу !