Презентація на тему:Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст., доба Просвітництва).

Підготувала вчитель історіїСіверської гімназії 3 Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області Ткаченко Наталія Антонівна. Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст., доба Просвітництва).

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Становище французького населення в кінці XVIII століття. Робота з таблицею{F2 DE63 D5-997 A-4646-A377-4702673 A728 D}Стан Представники Становище Відношення до можливих змін. Перший Другий Третій

Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст., доба Просвітництва).style.colorfillcolorfill.type

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУФранція у кінці XVIII ст. — це аграрна країна, у якій переважали феодальні пережитки. Вони не давали розвиватись промисловості і торгівлі. Тому промисловий переворот у Франції все ще не відбувся. Король Людовік XVI постійно змінював міністрів, намагався поповнити казну й навести лад у країні. Міністри Тюрго, Мальзербом, Каллон, Брієн, Неккер по черзі намагалися запобігти загостренню кризи, провести реформи, але кожний з них зазнав поразки.

У другій половині XVII - на початку XVIII ст. (за часів правління Людовіка XIV) абсолютизм у Франції досяг свого апогею. Цей період часто називали «золотою добою», «добою Людовіка XIV», а його самого «король-сонце». Влада монарха надзвичайно зросла. Особа короля майже обожествлялася, а урочистий придворний церемоніал, нескінченні святкування і спорудження нової пишної королівської резиденції у Версалі мали символізувати торжество абсолютизму. «Держава - це я», - казав король. Нескінченні війни та витрати на утримання королівського двору повністю поглинали державні кошти. З 54 років самостійного правління Людовіка XIV 33 роки пройшли у війнах. Податки і постійні війни значно підірвали економічне становище держави. Зростало невдоволення народу, буржуазії і дворянства. Навіть спроби талановитого міністра фінансів Кольбера не змогли вивести Францію з важкого економічного стану. Він активно проводив політику меркантилізму, намагався захистити французьку економіку протекціоністськими митами, заохочував створення великих мануфактур, надавав їм різні пільги і привілеї Французький абсолютизм

Із середини XVIII ст. у Франції прискорився розвиток промисловості, торгівлі й сільського господарства. Населення країни зросло в 1790 р. до 26 млн чол., з яких майже 85 % проживало в селах. Селянам належало близько 40 % землі, але вони були лише її користувачами, оскільки права власності залишались у дворян. Хоча кріпаків у країні майже не залишилося, селяни продовжували виконувати численні феодальні повинності. За користування ділянкою вони мусили платити сеньйору грошовий внесок - ценз, вносити оброк - шампар - від чверті до половини врожаю, а іноді виконувати панщину. Великих збитків селянським господарствам завдавало право дворян полювати да орних землях, сплата державі численних задатків і церковної десятини. В окремих провінціях Франції, зокрема на Північному Заході, поступово зростала кількість замож-дзх селянських господарств. У 70-80-х роках XVIII ст. дворяни, що втрачали свої прибутки, значно збільшили побори _з селян, відновили давно забуті середньовічні повинності й домоглися відторгнення на :зою користь третини селянських угідь. Невдоволення владою і феодальними порядками серед селян дедалі посилювалось. Економічний розвиток Франції

Просвітництво — ідейна течія, пов’язана з боротьбою буржуазії та народних мас проти феодалізму: боролися за встановлення “царства розуму” на засадах “природної рівності”, за політичну свободу і громадянську рівність. Вона відображала соціальний протест проти феодальних порядків, соціальної несправедливості, проти католицької церкви, виступала за суспільний прогрес через поширення освіти, культури, науки і виховання

Середина XVII — середина XVIII ст. — доба Просвітництва. Просвітництво називали “світлом розуму”. Просвітництво охопило всі країни Європи. Утім ніде ідеї Просвітництва не досягли такої реальної сили, як у Франції. Письменники, вчені, філософи Франції виступали проти феодально-станового ладу, абсолютної монархії Франції та їхньої опори — католицької церкви.

Просвітники вірили:• в могутність розуму і науки;• в необмежені можливості суспільного розвитку або прогресу;• в необхідність оновлення суспільства;• в можливості пізнання навколишнього світу;• вели пошуки кращої організації суспільства і пропагували способи кращого його вдосконалення, висуваючи передові ідеї на його перебудову• стверджували принципи гуманізму. Епоха Просвітництва зародилася в боротьбі науки проти релігії.

Передові, революційні ідеї поширювалися серед різних верств населення Франції, і це сприяло назріванню і початку революції. Особливість ідеологічної підготовки революції: проходила під прапором не релігійних, а філософсько-політичних ідей. Передові, революційні ідеї — погляди, які виражали інтереси тих верств населення, що були зацікавлені в поваленні наявного феодально-кріпосницького ладу.Ідеологія — система поглядів, ідей, переконань (економічних, політичних, філософських, релігійних, історичних), які виражали інтереси певних соціальних груп щодо зміни наявного ладу.Ідеологи — передові люди, які висловлювали певні думки про наявний суспільний лад і про необхідність його зміни.

1. Як Людовік XIV і Людовік XV говорили про себе і державу?2. Охарактеризуйте економічний розвиток Франції у другій половині XVIII ст.3. Охарактеризуйте станову структуру французького суспільства.4. Чому, на вашу думку, другу половину XVIII ст. назвали добою Просвітництва?5. Використавши додаткові джерела, напишіть історичні портрети найвідо-міших французьких просвітителів.6. З курсу історії України пригадайте, чи мала вплив ідеологія Просвітництва на передових мислителів України того часу. Перевір себе

Висновки