Ки́єво-Пече́рська ла́вра — православний монастирський комплекс що переданий в оренду Українській православній церкві (РПЦв. У) в Києві, Україна. Один із найбільших християнських центрів-святинь країни. Визначна пам'ятка історії та архітектури. Києво-Печерська лавра, Київ (існує з 1051)
Почаївська Успенська лавра — православний чоловічий монастир у Почаєві, Кременецький район, Тернопільська область, зі статусом лаври. Найбільша православна святиня Волині, друга, після Києво-Печерської лаври, України. Тривалий час — василіянська обитель. На території лаври розташована Почаївська духовна семінарія. Монастир перебуває в оренді Української православної церкви. Почаївська лавра, ПОЧАЇВ (з 1833)
Свято-Успенська Святогірська лавра УПЦ МП — монастир УПЦ МП у Святогірську (Донецька область)[1]. Розташований на високому крейдяному правому березі Сіверського Донця (так звані Святі гори). Окрім наземних будівель, має крейдяні печери. У лаврі зберігаються мощі преподобного Іоанна, затвірника Святогірського. Святогірська лавра, (перша згадка 1526, статус лаври з 2004
Свято-Успенська Унівська Лавра Студійського уставу — один із найдавніших монастирських комплексів України. Центральний монастир Галицької єпархії впродовж XIV—XVIII століть, від др. пол. ХХ ст. осередок греко-католицького чернечого життя монахів Студійського уставу. Унікальний архітектурний ансамбль-пам'ятка, розміщений у селі Унів Перемишлянського району Львівської області. Унівська лавра (греко-католицька), Унів (з 1898)
Троїце-Сергієва лавра (рос. Троице-Сергиева лавра) — найбільший монастир Росії, розташований у центрі міста Сергієв Посад Московської області, на річці Кончурі. Монастир чоловічий, заснований у XIV столітті преподобним Сергіем Радонезьким. Відігравав важливу роль у політичному житті Московського князівства, був опорою його правителів. Брав активну участь у боротьбі проти татаро-монгольського ярма. Троїце-Сергієва лавра
Давидо-Гареджійський монастирський комплекс, Давид-Гареджі (груз. დავითგარეჯის სამონასტრო კომპლექსი, азерб. Keşiş Dağ) — комплекс грузинських печерних монастирів VI століття, що сьогодні має статус лаври. Розташований за 60 км на південний схід від Тбілісі, на грузинсько-азербайджанському кордоні, і тягнеться на 25 км вздовж схилів напівпустельного Гареджійського кряжа. Державний кордон між Грузією та Азербайджаном ділить монастирський комплекс Давид-Гареджі на дві частини. Лавра Давид-ГареджІ
Супрасльський Благовіщенський монастир або Супрасльська лавра (пол. Monaster Zwiastowania Przenajświętszej Bogurodzicy i św. Jana Teologa w Supraślu) — чинний монастир, який був заснований у Київській митрополії наприкінці XV ст. у селищі Супрасль на Підляшші, що тоді входило до Великого князівства Литовського. На даний час один з п'яти чоловічих православних монастирів на теренах Польщі, що відноситься до білостоцько-гданської діоцезії Польської Православної церкви. Відомий створеними тут Супрасльським літописом кінця XV ст.–XVI ст. та Супрасльським рукописом, включеним 2007 року. ЮНЕСКО до переліку «Пам'ять світу». Супрасльський Благовіщенський монастир
Лавра Сави Освяченого (грец. Λαύρα Σάββα τοῦ Ἡγιασμένου; араб. دير مار سابا; івр. מנזר מר סבא —монастир Мар Саба) — православний грецький чоловічий монастир на території Західного берега річки Йордану, в Юдейській пустелі, в долині Кедрон. Заснований у 484 році преподобним Савою Освяченим. Є одним з найдавніших гуртожитних монастирів. Монастир знаходиться в юрисдикції Єрусалимської Православної церкви. Лавра Сави Освяченого
Монастир Велика Лавра (грец. Μονή Μεγίστης Λαύρας) — найдавніший монастир Афону, зведений першим серед інших монастирів на невеликому плато на південному сході півострова Айон-Орос за півгодини шляху пішки від моря. Престольне свято — 5 липня (за юліанським календарем), в день преподобного Афанасія Афонського. Монастир Велика Лавра