Презентація на тему : "Мамакат-професійна музика мусульманського Сходу. Музичні інструменти."

МАМАКАТ_ПРОФЕСІЙНА МУЗИКА МУСУЛЬМАНСЬКОГО СХОДУ. МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

Вплив ісламу на мистецтво арабського регіону. Зрозуміти душу народу, особливості його уявлень про світ допомагають багатовікові культурні традиції. Ознайомлюючись з мистецтвом арабо-мусульманського регіону, необхідно враховувати, що в основу культури багатьох народів Близького Сходу, Середньої Азії, які зробили значний внесок у розвиток світової цивілізації, покладені традиції ісламу. Започаткування ісламу пов’язано з діяльністю пророка Магомета (Муххамада) (570 – 632 рр.) Це був історичний діяч, який заснував мусульманську громаду в Аравії, проповідуючи серед арабів Священне Писання (Коран). Місто Мекка, де народився і жив Магомет, перетворилось на головне святилище мусульман. В іншому місті Медині, де тривалий час проповідував Магомет, сформувались основні ісламські ритуали і обряди. П’ять обов’язків мусульманина («п’ять стовпів ісламу») – сповідувати символ віри (вірити в те, що Аллах – єдиний бог, а Магомет його пророк), п’ятиразова молитва намаз (салят), хадж (паломництво до Мекки до храму Кааби, де зберігається священний камінь у формі кубу; мусульмани вірять, що це посланець (ангел) Аллаха, покликаний заступатись за людей перед Богом), ураза (піст протягом місяця рамадан, не можна вживати їжу доти, доки світить сонце, навіть ковтати слину не можна), зак’ят (податок на майно та доходи, що розподілявся між бідними членами громади). За відносно короткий період іслам став панівною релігією на Близькому Сході і поширився далеко за межами Аравійського півострова від Індії до Іспанії. Міста Дамаск, Багдад, Каїр, Кордова, Бухара, Самарканд перетворились на центри освіти, науки та мистецтва. Створювались бібліотеки, університети, школи, медресе (медресе Шердор, Самарканд, Узбекистан). Сьогодні іслам охоплює населення понад 120 країн переважно Азії та Північної Африки, у 28 з них він оголошений офіційною релігією. В інших регіонах існують мусульманські громади й духовні центри. Більшість мусульман не є арабами. Проте мусульманське мистецтво різних країн об’єднане духом спільної релігійної ідеології та художніми канонами, закладеними ще арабськими народами.

Формуванню арабської музичної культури сприяли наступні чинники:1. Змішання аравійської музики (рання культура арабів) з музичною культурою Сирії, Візантії та Персії в період раннього ісламу (7-10 ст.) І формування халіфату. Особливий вплив зробила перська культура (араби перейняли перське нотний лист)2. Сильний вплив давньогрецької культури. Давньогрецька музична теорія дала арабам музичну термінологію, велика частина якої була переведена на арабську мову і використовується в арабській музиці до теперішнього часу.

МУЗИЧНІ ТА ХОРЕОГРАФІЧНІ АРАБЕСКИКультова музика регіону особлива, адже в богослужінні мусульман відсутня інструментальна музика. Панівне становище належить вокальним формам, що посилюють сакральне значення слова в мелодійній декламації Корану. У культовій музиці утвердилися особливі речитативні форми, пов’язані зі специфікою арабської мови, її інтонаційним ладом. Особливий колорит музики Арабо-мусульманського культурного регіону настільки незвичайний, що його не сплутаєш ні з яким іншим. Мелодії з барвистою орнаментикою, ритмами та специфічною манерою виконання заворожують слухачів своєю чарівністю і своєрідністю. Музика регіону сформувалася в результаті злиття власне арабського мистецтва з мистецтвом країн, що колись входили до Арабського халіфату. Провідне місце належало вокальній музиці, де мелодія і поезія представляли єдине ціле, а найбільш поширеним складом виконавців були вокально-інструментальні ансамблі, де головна роль відводилася співаку. Характерна риса мелодій цього регіону - орнаментальне перетворення мелодійної основи, варіаційність та імпровізаційність, ритмічне багатство віршованого тексту, що під час виконання підкреслюється ударними інструментами. У манері виконання (як вокального, так і інструментального) широко застосовується прийом «ковзання» від звука до звука (глісандо).

Особливий колорит музики Арабо-мусульманського культурного регіону настільки незвичайний, що його не сплутаєш ні з яким іншим. Мелодії з барвистою орнаментикою, ритмами та специфічною манерою виконання заворожують слухачів своєю чарівністю і своєрідністю. Музика регіону сформувалася в результаті злиття власне арабського мистецтва з мистецтвом країн, що колись входили до Арабського халіфату. Провідне місце належало вокальній музиці, де мелодія і поезія представляли єдине ціле, а найбільш поширеним складом виконавців були вокально-інструментальні ансамблі, де головна роль відводилася співаку. Характерна риса мелодій цього регіону - орнаментальне перетворення мелодійної основи, варіаційність та імпровізаційність, ритмічне багатство віршованого тексту, що під час виконання підкреслюється ударними інструментами. У манері виконання (як вокального, так і інструментального) широко застосовується прийом «ковзання» від звука до звука (глісандо).

Музична творчість Арабо - мусульманських країн розвивалася усно, вільно, хоча древнім арабам був відомий її запис. У середньовічному Багдаді працювала група вчених, які писали трактати про музику, її теорію та історію. Провідне місце в арабській культурі посідала вокальна музика, високо цінувалося мистецтво імпровізації. Відомий історичний факт: один з арабських музикантів Зір’яб (789–857) знав понад 10 000 мелодій.

Основи музичної культури країн Арабського Сходу були закладені в давніх тамтешніх цивілізаціях, для яких велике значення мала храмова музика. У період поширення ісламу склалася культова музика, головними формами якої були:азан — щоденне п’ятиразове запрошення до молитви — своєрідні музичні прелюдії (у сучаснихмістах навіть радіофіковані);тиляв — розспів сур Корану соло або хором в унісон без інструментального супроводу (в мечеті або вдома). Цей спів уславлював пророка Магомета.

Для арабської (іранської, турецької, узбецької, таджицької) професійної музики найхарактернішим поняттям є макам (позиція пальців на грифі струнного інструмента) - своєрідний принцип розгортання музичної думки, водночас канон і свобода, модель та її авторська версія (варіанти назви — маком, мугам, мукам). . Вершина східного музичного професіоналізму – макамат. Це музичне явище, що формувалося протягом віків на величезній території Близького Сходу, Середньої Азії, Південного Кавказу. Макамат - класична професійна музика мусульманського Сходу, професійна музика усної традиції, якій притаманні медитативність (музика емоційних станів), містичність.  Упродовж багатовікової еволюції традиційна культова музика мусульман не зазнала істотних змін. Першими служителями культу ставали видатні співаки Арабського Сходу. Водночас багато музикантів-виконавців - представників світського мистецтва - починали свою кар’єру як читці Корану. Талановитий співак-муедзин нерідко збагачував наспів-запрошення орнаментикою, як у професійному мистецтві

Музичний інструментарій арабів: Основа музичного інструментарію - ударні інструменти:табл (Барабан)кус (Великий казаноподібні барабан)Тар (Бубон)дарбука (Барабан, на якому грають двома руками).духові: Аргуль (Рід сопілки)Най (Поздовжня флейта)Струнно-щипкові інструменти: різновиди арфи, гітариуд (Арабська лютня)переддень (Від грец. «Канон» - правило, закон) - інструмент типу цимбал. Струнно-смичкові: Рабаб (ребаб) - Різновид віоли. Каманга - Різновид віоли.

Історична роль арабської музики в тому, що вона, освоївши досягнення музичних культур Стародавнього світу, довела світське музично-поетичне одноголосно музичне мистецтво до високого розвитку. Ладові, темброві, ритмічні багатства арабської мелодії воістину невичерпні. Одноголосний не є історично предтечею багатоголосся, а розвивається паралельно з ним. Арабська культура дала Західній Європі струмінь земного, життєствердного мистецтва. Деякі музичні інструменти арабів були запозичені європейцями внаслідок хрестових походів.