Презентація на тему: "Медицина в умовах війни: як змінилася система охорони здоров’я".

Медицина в умовах війни: як змінилася система охорони здоров’я.

За час повномасштабного вторгнення росії в Україну, за даними Міністерства охорони здоров’я, окупанти вбили 106 медичних працівників. 33 з них – на робочому місці. Рашисти пошкодили 884 медзаклади, з яких 123 – повністю зруйнували. Обстрілами окупанти вивели з ладу 87 машин швидкої допомоги, 241 авто захопили, а також пошкодили близько 450 аптек."Страшні цифри для країни в серці Європи у 21 сторіччі. Проте такою є наша жахли-ва реальність"

У МОН зауважили, що "медична система" – це не лише великий державний механізм, будівлі лікарень, аптек, пологових будинків, не тільки сучасне обладнання. Медична система – це насамперед люди. "Медичні працівники, які зранку 24 лютого вийшли на свої робочі місця і продовжили вакцинувати, лікувати, рятувати і ставити на ноги своїх пацієнтів. Вони ж продовжують це робити й досі".

Українська система охорони здоров’я навіть у мирний час не була зразковою. Війна мала всі шанси повністю знищити медичну систему, але натомість підштовхнула до пошуку ефективних рішень, завдяки яким медицина в країні не лише вижила, а й продовжила розвиватися. Але до того, як розповісти про позитивні зміни, розглянемо з якими самими негативними наслідками війни довелося боротися на українському медичному фронті.

Так, за словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, станом на лютий 2023 року, від початку вторгнення росіяни повністю зруйнували в Україні майже 200 медичних закладів, 1218 закладів зазнали пошкоджень. Зокрема, 540 лікарень зруйновані частково, 173 – повністю, також пошкоджено 593 аптеки. Загинуло щонайменше 98 осіб і 134 – зазнали поранень, з них приблизно 18 загиблих медичних працівників і 56 серйозно поранених. Згідно з останніми підрахунками Міністерства економіки, станом на грудень 2022 року сума прямих задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення, сягнула $137,8 млрд (за вартістю заміщення), прямі збитки від руйнування чи пошкодження об’єктів охорони здоров’я становлятть $1,7 млрд. За оцінками МОЗ, для відбудови СОЗ Україні знадобиться від 14,6 до 20 млрд євро. Великі збитки

Велика кількість людей були змушені переселитися. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ) від серпня 2022 року, вимушеними переселенцями стало понад 10 млн осіб: близько 6,5 млн стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО), ще близько 4 млн покинули територію України. Це означає, що люди, які переселилися в інші регіони України, шукали тепер там можливості отримати медичні послуги, що вплинуло на роботу сис-теми охорони здоров'я. Деякі й зовсім відмови-лися від лікування або відклали його на потім. Міграція пацієнтів

У всіх клініках попит на медичні послуги на початку війни впав майже на 70%, і це не дивно, адже в той період для людей це було «не на часі». Водночас тоді з’явилося дуже багато безплатних медичних платформ, чатботів та інших сервісів, де лікарі надавали безкоштовні консультації. Проте вже зараз ми спостерігаємо позитивну динаміку, показники починають вирівнюватись, адже люди намагаються повернутися до звичного режиму життя та продовжують приділяти час своєму здоров’ю. За останніми даними МОМ, станом на 23 січня кількість ВПО в Україні становить 5,4 млн осіб, це дещо менше в порівнянні з попередніми звітами та означає, що оцінювана кількість ВПО в Україні стабільно знижується.

Не лише пацієнти, а й лікарі переїхали в інші області або виїхали за кордон через війну, що так само вплинуло на роботу медичної системи. Насамперед це призвело до перерозподілення спеціалістів всередині, велика кількість внутрішньо переміщених медичних працівників знайшли роботу в інших містах. За даними, у перші три місяці війни (у порівнянні з попередніми трьома) спостерігався різкий попит на лікарів у Львові, Івано-Франківську та Дніпрі, тобто в тих областях куди найбільше мігрували люди. Захід України на початку війни був перенасичений фахівцями, а от на Сході та Півдні, по лініїфронту, спостерігався, та й досі спостерігається, брак медичних працівників. Кадрові проблеми

Однак за інформацією МОЗ, наразі проблема критичної нестачі лікарів для України відсутня, адже великого відтоку фахівців не спостерігається, залишив країну лише 1% медиків. Крім того, зараз є потенційна можливість залучати іноземних медпрацівників, які готові працювати в Україні на волонтерських засадах.

Від початку війни, через великі масштаби знищення української медичної інфраструктури та порушення логістичних зв'язків, медичні установи стикнулися з нестачею великої кількості лікарських засобів та обладнання. За даними опитування ВООЗ, кожен п'ятий хворий (22%) не зміг придбати необхідні йому ліки, а на тимчасово окупованих територіях і територіях з активними бойовими – кожен третій. Схожа ситуація і з ВПО. Пошкодження логістичних звʼязків та доступність ліків

Найчастіше респонденти називали такі види ліків, які важко було отримати через підвищення цін на них (84%), або відсутність ліків в аптеці (46%): Ліки проти високого артеріального тиску – 49%. Ліки проти серцевих захворювань – 49%. Знеболювальні препарати – 41%. Седативні препарати – 33%. Антибіотики – 32%. Проте, завдячуючи міжнародним партнерам України – урядам та міністерствам, міжнародному та українському бізнесу, майже за рік Україна отримала понад 8500 тонн медичної гуманітарної допомоги на загальну суму понад 12 млрд грн і продовжує отримувати регулярну допомогу у вигляді лікарських засобів, медичного обладнання та інших необхідних медичних матеріалів.

В умовах війни українська система охорони здоров’я не тільки вистояла, а й продовжує розвиватися. На сьогодні у лікарнях продовжуються найскладніші невідкладні операції, планові трансплантації, активно працює служба крові. Крім того, це призвело до наступних позитивних зрушень:прискорення впровадження нових підходів до лікування;фокус на ментальному здоровʼї;безоплатні медичні послуги та програми…Як змінилася та змінюється медицина зараз

Згідно з інформацією Єврокомісії, ЄС успішно скоординував понад 1000 медичних евакуацій українських пацієнтів через свій механізм цивільного захисту, щоб надати їм спеціалізовану медичну допомогу в лікарнях по всій Європі Також низка європейських країн оголосила про партнерство у сфері зміцнення системи громадського здоров’я України, на що вже виділено 45 млн $. З початку повномасштабної війни на потреби системи охорони здоров'я України перераховано понад 4 млрд грн. Міжнародна підтримка системи охорони здоров’я України

Отже, попри війну в Україні та великі збитки, система охорони здоровʼя вистояла та продовжує свій розвиток. Одним із доказів є медична реформа, яка розпочалася ще 2017 року й допомагає ефективно трансформувати систему охорони здоров'я України зараз. Я вважаю, що реформа має продовжуватися, а разом із нею і робота всієї системи. Крім того, держава має підтримувати впровадження нових технологій та зручних інструментів від медичних IT-ініціатив, які є також рушійною силою позитивних змін. Адже здоров'я людей, як фізичне, так і ментальне, завжди є пріоритетом і буде залишатися ним після закінчення війни. Важливо також надати українцям зручний доступ до медичних сервісів. У нас є не тільки потреба це зробити, а й ефективні реалізовані проєкти.