Презентація на тему "Месопотамія"

§10. Месопотамія

Перші цивілізації. Приблизно 8 тис. років тому на Близькому Сході деякі неолітичні поселення, які мали достатньо їжі та вели активну торгівлю, переросли в міста. Це свідчило про появу перших цивілізацій. У межах цих цивілізацій було винайдено письмо. Тому багато відомостей про перші цивілізації ми отримали з писемних джерел, а не тільки з речових, як у попередні історичні епохи.Історики визначають, чи була певна культурно-історична спільнота цивілізацією, за такими ознаками: наявність міст (поселення з адміністративними будівлями: зерносховищами, храмами тощо); держава; yписемність.

2. Природа.Межиріччя (Месопотамія) Дві великих річки – Тигр та Євфрат, які впадають у Перську затоку Цю територію називають Дворіччя, Межиріччя, Месопота-мія

Особливості природних умов Межиріччя Пагорби і степи, мало пристосовані для землеробства. Клімат жаркий та сухий. Поклади олова, свинцю, заліза, багато каменю. Цю частину заселили скотарські племена аккадців Болотиста рівнина, утворена наносами мулу річок Тигр та Євфрат. Клімат жаркий. Землеробство можливе за наявності зрошування. Цю частину заселили землеробські племена шумерів

Береги Тигру та Євфрату болотисті й вкриті очеретом. У цих краях дуже мало основних будівельних матеріалів — каменю та дерева, тому більшість предметів повсякденного вжитку місцеві жителі виготовляли із глини й очерету. Проте річки зволожують лише прилеглі землі, а голов не — під час щорічних розливів укривають глинисті бе реги шаром родючого мулу. Тривалість теплої пори року тут достатня для того, щоб збирати два врожаї на рік. Тому приблизно 10 тис. років тому на берегах Тигру та Природа сучасної Месопотамії. Євфрату почали з’являтися перші землеробські поселення.

Господарство і перші поселення. Щовесни, коли в горах танув сніг, Тигр та Євфрат розливалися, затоплюючи землі. Коли вода сходила, то залишала після себе товстий шар родючого мулу. Проте сонце швидко висушувало землю, роблячи її дуже твердою. Для стримування повеней місцеві землероби створювали мережу дамб, а щоб земля на полях швидко не пересихала, — іригаційні (зрошувальні) канали.Система каналів дозволяла зволожувати землі далеко від річок і в такий спосіб обробляти більше земель. Іригаційне (зрошувальне) землеробство — вид землеробства, заснований на зведенні споруд і пристосувань для зрошення оброблюваної землі

Для того щоб створити й підтримувати в належному стані систему іригаційних каналів, необхідно було докласти багато зусиль. У цих роботах брало участь усе поселення, а планували їх і керували ними жерці. Вони ж і підраховували зібраний врожай, частину якого забирали до храму як податок. Там зерно зберігалося як запас на випадок неврожаю. Пізніше з’явилися спеціальні люди, які органі зовували роботи на каналах, але все одно перший камінь у будьяку нову споруду закладав саме жрець. Навколо храмів виникали поселення. Завдяки існуванню іригаційних каналів землероби могли вирощувати високі врожаї. Продукти, які були в надлишку, вони обмінювали на товари ремісників, торговців або інших людей, що не займалися землеробством. Обмін було зручніше проводити в одному місці, тому ремісники й торговці селилися поряд, наприклад неподалік храму. Так виникали торгово-ремісничі поселення. Щоб захиститися від нападів сусідів, уберегти від розграбування запаси їжі, що зберігалися в храмі, жителі поселення будували укріплення: стіни і башти. Також вони наймали воєначальників, які могли організувати захист у разі небезпеки та влаштовували військові походи на сусідів. Поступово поселення ремісників і торговців перетворювалися на перші міста

З її плодів виготовляли хліб та вино Збирали фініковий мед З волокон плели кошики та циновки Кісточки використовували як паливо Було відомо 360 способів її використання

Ячмінь Пшеницю Горох Льон Цибулю Часник Салат Кріп Редьку Огірки Яблуні Гранати Інжир Фініки Корів Овець Кіз Свиней Коней Верблюдів Птицю

Писали також на глині, з неї робили конверти, цвяхи, посуд