Презентація на тему: " Методи, дидактичні прийоми мотивації і стимулювання діяльності учнів на уроках математики як засіб підвищення результативності навчання."

Методи, дидактичні прийоми мотивації і стимулювання діяльності учнів на уроках математики як засіб підвищення результативності навчання. “ Усіма можливими засобами потрібно запалити в дітях гаряче прагнення до знань та навчання ” Ян Каменський

Якість навчання безпосередньо залежить від рівня мотивації. Тому мета сучасного вчителя: вдосконалення процесу навчання математики шляхом:  1) розробки способів підвищення мотивації навчання математики та їх застосування;  2) встановлення впливу цих способів на кінцеві результати навчання учнів при вивченні курсу математики.  Перед сучасним викладачем передусім стоїть завдання задіяння в навчанні таких ресурсів, які пробуджуватимуть і підтримуватимуть в учнів інтерес до пізнання нового. У цих умовах важливого значення набуває мотивація як важливий компонент освіти. Від мотивації учня залежить його успішність, глибина й міцність знань, бажання і здатність навчатися протягом усього життя. Однією з найнеобхідніших умов виховання людини сучасного суспільства є розвиток її унікальності та індивідуальності. Перед учителем стоїть завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення і саморозвитку. Реалізація цього неможлива без правильної мотивації навчання та розвитку інтересу до нього. Проблема формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання. Це означає,  що увага педагогів та психологів повинна бути не тільки спрямована на здійснення учнем навчання але і на те, як і що відбувається у розвитку особистості учня в процесі навчально–пізнавальної  діяльності. Формування мотивації – це виховання учнівської молоді, створення системи цінностей, пріоритетів соціально прийнятних в українському суспільстві, у поєднані з активною поведінкою учня, що означає взаємозв’язок між усвідомленими та реально діючими мотивами.

Мотивація навчальної діяльності — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях. Мотив (франц. motif, лат. motus - рух) - спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб людини. Мотиваційна динаміка залежить не тільки від рівня компетентності та ентузіазму учнів, але і від вчителя. 

Умовно замкнений цикл мотивації можна представити у вигляді схеми:  Успіх («нагорода», яка не обов’язково повинна бути оформлена як високий бал у журналі) у навчанні дарує радість, задоволення, пробуджує інтерес, підвищує самооцінку та створює потужний імпульс до пізнання нового. Тож якщо розглядати питання стратегічно, то мотивований учень не тільки успішно опановуватиме професію та знання, у нього пробуджуватиметься допитливість  й усвідомлення набуття компетенції в процесі навчання.

Існує кілька теорій мотивації діяльності людини, але для викладача важливо одне: опанування способами створення на уроці такого навчального середовища, у якому б учні відчували внутрішню потребу вчитися. Це може бути за умови, коли учень самостійно ставить перед собою цілі й докладає зусилля для їхнього досягнення. Необхідними умовами мотивації до навчання в учня повинні бути: допитливість учня; прагнення задовольнити свою допитливість; бажання самовдосконалюватися; досягнення поставленої мети. Важливою умовою навчання є наявність пізнавальної потреби і мотиву самовдосконалення, самореалізації та самовираження.

Існує два способи змусити дітей учитися — через активізацію зовнішньої та внутрішньої мотивації. Зовнішня мотивація учень мотивований зовні (викладачем, батьками), він бере участь у навчальному процесі заради похвали, визнання або щоб уникнути покарання. Учень мало зацікавлений в саморозвитку і працює на короткотривалу (заслужити похвалу, не отримати низький бал), а не довготривалу (розвиток, удосконалення) перспективу. мотиви: соціальні, оціночні, на результат і т.п. Внутрішня мотиваці: учні мають працювати заради цілей, які вони самі для себе визначили, а не  цілей, нав’язаних іншими. За таких умов розвивається глибинний інтерес до предмета Учень отримує внутрішню винагороду за рахунок підвищення почуття власної гідності, самооцінки, задоволення від того, що досягнув мети. мотиви: внутрішнє задоволення, інтерес, потреби, допитливість. На жаль, не існує єдиної магічної формули для мотивації учнів. Багато чинників впливає на мотивацію: інтерес до предмета, усвідомлення його корисності, прагнення до успіху, впевненість і почуття власної гідності, наполегливість і терпіння, врешті-решт — подобається чи не подобається викладач. І, звичайно ж, не всі учні орієнтовані на цінності, вони мають різні потреби й бажання. Зрозуміло, що для викладача важливо створити умови для появи в учнів  як зовнішньої, так і внутрішньої мотивації.

1. Необхідно вибудовувати теоретичну логіку предмета, правильно орієнтувати учнів щодо формування в них розумових дій, щоб в учнів не виникло безпорадності перед новим навчальним матеріалом. 2. Потрібно задіяти навчальні потреби, які в учнів уже сформовані. При навчанні необхідно враховувати запити, інтереси і прагнення дітей. 3. На уроці потрібно чергувати методи і форми навчання. 4. Перед кожним учнем треба ставити реалістичні вимоги. 5. Ускладнювати вимоги потрібно поступово. 6. Потрібно забезпечити оперативний зворотний зв'язок педагога й учня та якомога коротший термін перевірки робіт. Похвала й винагорода мають бути публічними. 7. Учень має очікувати на нагороду за успіх. Інтерес і радість мають бути основними переживаннями школяра в процесі навчання. 8. Аналізуючи (і особливо критикуючи!) учнівську роботу необхідно бути конкретним. 9. Треба уникати жорсткої конкуренції між учнями. 10. На уроках, де це можливо, необхідно залишати за учнем право обирати види роботи.

методи, які спеціально спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, стимулюють пізнавальну активність, одночасно сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності - це

Мотивація навчання на уроці відбувається в кілька етапів. I етап — мотивація початку роботи, первинна мотивація. II етап — мотивація виконання роботи, закріплення і підсилення первинної мотивації. III етап — мотивація завершення уроку (результативність, постановка цілей на майбутнє). Важливим завданням навчально-виховного процесу є формування мотивації навчання на окремих етапах уроку. Залежно від змісту уроку викладач повинен організовувати певний цикл навчальної діяльності і формувати відповідний їй мотиваційний цикл. Завдання викладача полягає у забезпеченні постійних мотиваційних дій учня на всіх етапах уроку.

Підвищення інтересу до математики залежить, більшою мірою, від того, наскільки вміло побудована навчальна робота. Треба подбати про те, щоб кожен учень працював активно й захоплено. Для цього необхідно розвинути в учнів почуття допитливості і пізнавального інтересу. Цікавий урок - шлях до підвищення мотивації цікавий урок можна створити за рахунок наступних умов:  особистості вчителя (дуже часто навіть нудний матеріал, який пояснюється улюбленим вчителем, добре засвоюється);  змісту навчального матеріалу (коли дитині просто подобається зміст даного предмета);  методів і прийомів навчання.  Якщо перші два пункти не завжди в нашій владі, то останній - поле для творчої діяльності будь-якого викладача.  Шляхи підвищення ефективності уроків математики: Раціональний вибір мети і завдань уроку, його змісту і структури. Застосування методів і прийомів активного навчання учнів. Вміле поєднання колективних, групових та індивідуальних форм навчання на основі диференціації. Систематичне використання різних видів самостійної роботи учнів. Зв’язок теоретичного матеріалу і задач. Посилення прикладної спрямованості. Використання сучасних засобів навчання. Удосконалення міжпредметних зв’язків. Удосконалення форм і методів контролю навчальних досягнень учнів.

Методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності, які доцільно використовувати на уроках математики: 1. Метод емоційного стимулювання у поєднанні зі словесним методом. Прийоми: наведення цікавих прикладів, парадоксальних фактів; створення ситуації новизни, інформування про сучасні наукові дослідження. 2. Проблемно - пошуковий метод . Прийоми: створення проблемної ситуації (порівняння навчальних об’єктів, виділення суттєвих ознак, групування, класифікація, узагальнення, визначення протиріч тощо); «мозкова атака»; дослідницькі, прикладні, творчі, інформаційні проекти. 3. Методи, які стимулюють пізнавальні запитання учнів. Прийоми: незакінчені завдання, задачі які примушують учнів ставити запитання або шукати правильних шляхів виконання; запитання, спрямовані на отримання додаткової інформації. 4. Методи, що стимулюють ініціативу учнів . Прийоми: самостійне творче складання завдання; самостійне складання завдань за аналогією на новому змісті; пошук аналогів у повсякденному житті. 5. Методи, що стимулюють ініціативу, яка виявляється під час діяльності. Прийоми: прийом навмисних помилок; прийом спільного з учителем пошуку розв’язання проблеми; прийом «лабіринту», прийом виконання практичних завдань.

Для формування позитивної мотивації на своїх уроках та в позаурочній діяльності я використовую: Завдання практичного і прикладного характеру, зокрема і старовинні. Щоб підготувати учнів до життя, суспільно-корисної праці, школа повинна особливу увагу звертати на ті питання програми, з якими можуть зустрічатися її вихованці в житті. В цьому полягають і практичні цілі навчання математики. Так, при вивченні теми «Площі фігур» пропоную задачі: Задача 1. Знайти площу клумби, яка складається з трьох однакових кіл, якщо довжина паркану, що її огороджує, 48 дм. Задача 2. Квадратна кімната по діагоналі 6м. Скільки квадратних метрів коврового покриття необхідно для того, щоб застелити підлогу? Прикладна задача — це задача, що виникла поза математикою, але розв'язується математичними засобами. Деякі задачі ілюструють запозичений у природи принцип оптимізації трудової діяльності (діставати найбільший ефект з найменшими затратами), інші — розвивають здібності учнів до технічної творчості (геометричні задачі на побудову тощо). Задача 3. Обчислити, скільки кубічних метрів повітря очистить від автомобільних викидних газів 25 каштанів, посаджених вздовж дороги, якщо одне дерево очищує зону довжиною 100м, шириною 20 м, висотою 10 м без шкоди для себе. При вивченні теми “Розв’язування трикутників” : Задача 4. На будівництві залізниці потрібно на ділянці АВ прокласти тунель (мал. ). За даними на малюнку поясніть, як знайти довжину і напрям тунелю. Обчисліть довжину тунелю.

Задача 5. Знайдіть відстань між пунктами В і С, розділеними ставком (мал. ). 3. Уявіть, що вам деяка фірма пропонує свої послуги. Щодня ви можете брати у фірмі по одній гривні. Але за перший день ви зобов’язані заплатити фірмі 1 коп., за другий – 2 коп., за третій – 4 коп. і т.д. Чи укладете ви з цією фірмою договір не менш, ніж на 20 днів за таких умов? При вивченні теми « Числові послідовності» цікавими для учнів будуть задачі: Задача-легенда про винахідника шахів. Задача Феофана Прокоповича : один мужик вивіз на базар коней. У всіх них різна ціна. Самий хилий кінь коштує 4 золотих, а самий найкращій - 55 золотих. Ціна від найгіршого до найкращого весь час збільшується на 3 золотих. Запитання: скільки всього було коней? 4. Бактерія, потрапивши в організм людини до кінця 20-тої хвилини ділиться на дві, кожна з них до кінця 20-тої хвилини знов ділиться на дві і т.д. Скільки бактерій буде в організмі людини за сутки?

Цікаві логікорозвивальні завдання, задачі-головоломки, задачі на кмітливість, ребуси тощо. Для формування позитивної мотивації на своїх уроках та в позаурочній діяльності я використовую: Цікаві факти із життя знаменитих математиків, різноманітні історичні матеріали. Вислови знаменитих людей, що можуть використовуватися як епіграфи до уроків та позаурочних заходів. Б. Паскаль: “Предмет математики такий серйозний, що корисно не нехтувати нагодою робити його трохи цікавішим.” Академік А.О.Дородніцин : “Числа керують світом, - говорили піфагорійці. Це, звичайно, містика. Але числа дають можливість людям керувати світом, і в цьому нас переконує весь хід розвитку науки та техніки наших днів.” Чи знаєте ви, що квітку гортензію назвали на честь Гортензії Лепот, відомої обчислювальниці, що складала математичні таблиці? Вона привезла цю квітку з Індії. Чи знаєте ви, що Піфагор був переможцем з кулачного бою на 58-х Олімпійських іграх, які проходили в 548 році до н. е., а потім перемагав ще на декількох Олімпіадах? В одній родині було багато дітей. Семеро з них любили капусту, шестеро— моркву, п'ятеро — горох. Четверо любили і капусту, і моркву, троє — і капусту, і горох, двоє — і моркву, і горох. А один за бажанням їв і моркву, і капусту, і горох. Скільки дітей було в родині?

Сприяє мотивації: складання самими учнями (або за допомогою вчителя) і розв’язування задач, в яких мова йде про їх рідний край. Це задачі, що містять історичні дані, відомості про тваринний та рослинний світ регіону, в якому проживають школярі тощо. розширення знання учнів про культуру українського народу за допомогою різних українських орнаментів (вишиванок) в процесі вивчення геометричних перетворень. у процесі навчання слід звертати увагу учнів на прізвища українських математиків, на їхній внесок у розвиток математичної науки. ( М.П. Кравчук, М.В. Остроградський, Г.Ф. Вороний) Формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства, держави та до самої себе, відчуття своєї належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції є головною домінантою національно-патріотичного виховання учнів в процесі шкільного навчання, у тому числі, навчання математики. Національно-патріотичного виховання учнів в процесі навчання математики.

Використання диференційованих дидактичних матеріалів. Використання диференційованих різнорівневих завдань дозволяє формувати такі компетенції, як соціальні (уміння робити вибір, приймати рішення, формувати відповідальність за зроблений вибір), що, в свою чергу, стимулює пізнавальну діяльність, дозволяє формувати адекватну оцінку й самооцінку, стимулює розвиток критичного ставлення до себе. Досить ефективно впливає на розвиток уваги, мислення та виявлення прогалин в знаннях учнів такий активний прийом, як «Знайди помилку». Пропоную учням певний приклад, рівняння чи задачу, в розв’язанні яких допущені помилки, та пропоную їх знайти. Звичайно, серед таких помилок є 2-3 явні, ще 1-2 типові. Знайдення помилок може означати справді знання з математики. Якщо матеріал учням знайомий, виникає ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні відчувають себе експериментаторами, дослідниками. Софізм 4 гнр. = 400 грн. Кожний знає, що 2 грн. = 200 коп. Піднесемо обидві рівності до квадрату. Отримаємо: 4 грн. = 40 000 коп. = 400 грн. Де помилка? Розв’язання задач проблемного характеру.

Використання комп’ютерних технологій, мультимедійних засобів навчання. Вважаю, що математика - це один з тих предметів, в якому використання ІКТ може активізувати всі види навчальної діяльності: вивчення нового матеріалу, підготовка і перевірка домашнього завдання, самостійна робота, перевірочні і контрольні роботи, позакласна робота, творча робота. Одним із важливих методів активізації пізнавальної діяльності учнів є метод проектів. Використання елементів інтерактивних технології. Під час проведення уроків застосовую парну і групову роботу (в малих та великих групах). Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю на групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Нестандартні уроки з презентацією проведених досліджень з теми. З метою підвищення ефективності уроку як основної форми навчання проводжу уроки-лекції, уроки-семінари, комбіновані уроки, уроки-заліки, уроки-консультації, використовуючи різні сучасні технології: "мозковий штурм", "коло ідей" , «навчаючи – учусь», тощо «Навчаючи - учусь» - використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до вивчення математики. Для формування позитивної мотивації на своїх уроках та в позаурочній діяльності я використовую:

Організація різних форм контролю навчально - пізнавальною діяльністю (фронтального, групового, індивідуального), а також само - та взаємоконтролю. Інтегровані уроки. Такі уроки сприяють встановленню логічних зв'язків між предметами, попереджають формалізм у знаннях. Наприклад, уроки математики можна інтегрувати з уроками трудового навчання в такому поєднанні: «Формули. Побудова креслень одягу», «Одиниці маси. Робота з харчовими продуктами. Приготування страв»; з уроками географії так: «Масштаб. Побудова плану шкільної території»; з уроками природознавства: «Симетрія. Симетрія в природі»; з уроками фізики: «Швидкість. Одиниці вимірювання швидкості»; з уроками історії: «Подорож у минуле геометрії», «Сім чудес світу» тощо. Інтегровані уроки мають яскраво виражену прикладну спрямованість і тому викликають незаперечний пізнавальний інтерес учнів Диференційовані домашні завдання та прийоми випереджувального навчання . Для формування позитивної мотивації на своїх уроках та в позаурочній діяльності я використовую:

Використання різноманітних методів похвали та заохочення (оцінка як стимул, позитивним стимулом є наклейки, цукерки та ін., грамоти та подяки, які учень отримує після уроку за результатами своєї навчальної діяльності). Для формування позитивної мотивації на своїх уроках та в позаурочній діяльності я використовую: Використання різноманітного дидактичного матеріалу ( у вигляді карток, на яких містяться індивідуальні завдання для учнів, опорні таблиці, тестові завдання, задачі з практичним змістом. Періодично проводжу математичні диктанти. Вони сприяють виробленню певного ритму роботи.) Я вважаю, що міцні й осмисленні знання отримують учні завдяки продуманому використанню на уроках опорних конспектів, кожен з яких містить в собі у сконцентрованому вигляді програмовий матеріал, що вивчається на уроці. Під час використання таких конспектів в учнів крім словесної, працює ще й зорова пам'ять, що дає змогу глибше і свідоміше засвоїти новий матеріал, залучити їх до пошукової роботи.

Велика увага приділяється позакласній роботі не тільки під час проведення предметного тижня, а й протягом цілого навчального року. Форми позакласної роботи: математичний гурток – « Математика+Інформатика»; факультативні заняття; тиждень математики; математичні ранки і вечори; змагання, ігри, вікторини, конкурси; шкільні олімпіади; інтелектуальні змаганнях - конкурс «Кенгуру»; шкільні та класні математичні газети; виготовлення математичних моделей; підготовка доповідей, рефератів, презентацій, проектів.

Щоб уміти вловити настрій учнів, їх зацікавленість предметом вчитель повинен бути психологом, здійснювати гуманний підхід до навчання, привчаючи учнів до самостійного подолання труднощів, до пошуку виходу із складних ситуацій. Для цього він повинен розширювати вибір оптимальних методів, форм і засобів навчання, сміливо втілювати в практику досягнення педагогічної науки, долати формалізм в педагогічній діяльності, постійно перебувати в творчому пошуку. «Людина, що не знає нічого, може навчитися, справа тільки в тому, щоб запалити в ній бажання вчитися» Д.Дідро МОТИВАЦІЯ – це справді найкращий ключ до пізнання.