Презентація на тему : " Мистецтво скіфів".

Мистецтво скіфів

Без малого три тисячі років тому у великому поясі євразійських степів, напівпустель і пустель, що простягнулися від Дунаю до Північного Китаю, жили кочівники, яких усіх разом — античні письменники називали іноді «скіфами». (Власне скіфи займали тільки найзахіднішу частину степів – Північне Причорномор’я.) У цих кочових народів були своє мистецтво, свій епос, своєрідний і неповторний.

Скіфи прийшли на територію України приблизно у VII ст. до н.е. Скіфи були кочівниками, тож не лишили по собі залишків міст або фортець. Але і досі ми можемо бачити по степах нагадування про їхню присутність у наших краях – скіфські кургани. Скіфи ховали своїх володарів, дотримуючись складного ритуалу, у викопаних у землі могилах – над якими насипали високі пагорби-кургани. У потойбічний світ володаря супроводжували поховані поруч дружини, слуги та охоронці, а також коні. У могилу також клали прикраси та всі речі, що, як вважали, знадобляться небіжчику в потойбічному світі Втім, були зухвальці, які явно вважали інакше – більшість курганів, як свідчать археологи, були пограбовані ще у скіфську добу.

«Кожен з них – кінний лучник» у – писав про скіфів давньогрецький історик Геродот. Розкопуючи скіфські поховання, археологи найбільше знаходять залишків зброї. Це й не дивно. Адже дві справи скіфи вважали благородними – догляд за худобою та війну. Скіфські воїни мали у своєму спорядженні мечі двох різновидів – короткі (для ударів колінням) та довгі, якими рубали. Скіфи вірили в надприродну силу мечів і використовували їх у магічних ритуалах. Вважають, що скіфи винайшли складний далекобійний лук, стрілу з якого вправний воїн міг послати на відстань понад 500 м.

Вмілий лучник за хвилину міг випустити 10-12 стріл. Ударною силою війська були вояки, зодягнуті у залізні пластинчасті обладунки та шоломи, з щитами, мечами-акінаками, дротиками та списами. За археологічними спостереженнями можна припустити існування у скіфському війську також озброєних жіночих загонів.

Якщо б треба було прагнути до найбільш стислої формули скіфського звіриного стилю, я б визначив його двома словами: лаконізм та експресія. Рухомі олені і готові до стрибка пантери, люті хижаки і стрімкі травоїдні, «сцени терзання», на яких одні звірі переслідують і мучать інших.

До скіфської звіриної символіки належать зображення оленів з жертовно підігнутими ногами і багатими орнаментальними рогами, леви, пантери, коні й інші свійські тварини, птахи, фантастичні ґрифони та сирени. Часто скіфська звірина символіка поєднується в одному творі з грецькими геометричними орнаментами або грецькими пальметами і квітками.

Окрему ділянку творило зображення людини — її обличчя, цілої постаті чи багатофігурних композицій. На численних вазах, кубках, сагайдаках, гребенях тощо зображено щоденне життя скіфів: воєнні епізоди, хліборобська та пастуша праця (приручення коней і доїння овець, шиття шкіри тощо), а також мотиви з грецької міфології й історії.

Скіфські кургани — священна пам’ять наших пращурів, скіфських племен, з яких постала наша цивілізація. Український степ був рідною землею для них, а тому вона так рясно вкрита курганами - родовими усипальницями, пірамідами степу. Деякі з них були понівечені часом, а деякі збереглися через століття й вражають силою, монументальністю та величчю тих, хто там покоїться. Ми вирішили зібрати для вас найвідоміші скіфські кургани та коротко розповісти про них.

Золота пектораль вважається найбільшою археологічною знахідкою 20 століття, шедевром світового мистецтва. Її приблизна вартість 2 млн. доларів, хоча були й пропозиції на порядок вищі. Знайшов її археолог Б. М. Мозолевський у 1971 році у скіфській могилі царя, в кургані Товста Могила біля м. Орджонікідзе (Дніпропетровська обл., Україна). Сама по собі пектораль – це жіноча прикраса яка важить 1,2 кг, складається з чистого золота 958 проби, на ній міститься близько ста майстерно виконаних фігур, діаметр – 30,6 см. Її виготовили десь в 5 столітті до н. е. Ця пектораль сильно схожа на скіфську пектораль, знайдену в кургані Куль-Оба, близько Керчі. Зараз дана реліквія не дає спокою як професійним дослідникам так і простим роззявам. Так нещодавно у вчених колах з’явилася така думка, що ця пектораль – це, не що інше як зашифроване послання скіфів. Техніки виготовлення: лиття за втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання, філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями. Пектораль виготовлено грецькими майстрами-торевтами на замовлення скіфської знаті як дипломатичний дар у другій чверті IV століття до н. е. в ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.

Скіфський горит, на якому зображено сцену із битви міфічних персонажів. Фрагмент центральної сцени верхнього яруса пекторалі з кургану Товста Могила. Розкопки 1971 р. під керівництвом Б. М. Мозолевського біля м. Покров Дніпропетровської області. Гори́т (дав. -гр. γωρυτός, лат. gorytus) — дерев'яний чохол для лука й стріл, що використовувався, в основному, скіфами в кінці VI — початку II століть до н.

Горит із Мелітопольського кургану

Меч зі скіфського кургану «Товста могила», 4 століття до н.е. Золоті піхви меча прикрашають зображення крилатих левів, оленів, коней і орлів. Джерело: Музей історичних коштовностей України / Arnold Pierson Museum

Бляшки з Мелітопольського кургану Запорізької обл. IV ст. до н. е. Золото. Розміри 3,4: 3,7; 1,6: 1,9; 1,8: 2 см. Київський музей історичних коштовностей.

Золота фіала, кінець 5 – початок 4 ст. до н. е. Фіала – це давньогрецька пласка жертовна чаша без ручок.  На цій – рельєфне зображення нападу хижаків на копитних тварин. 

Рито́н (дав.-гр. ρυτόν) — посудина у вигляді рога. Часто трапляються ритони з протомою у вигляді голови бика. На Сході та в іраномовних народів (наприклад, скіфів) ритон вважали священною посудиною й атрибутом царської влади. З його допомогою земні володарі зближувалися зі світом небесним. 

Гривна, прикрашена кільцевими поясами, зі скульптурними сценами (лев терзає кабана) на обох кінцях. Греко-скіфський стиль, кін. 4 ст. до н.е.

Ойнохоя

Справжнє мистецтво тим і відрізняється від миттєвих виробів, що говорить не тільки з сучасниками, але і з нащадками, що заряду його інформації, чисто художніх достоїнств вистачає більше, ніж на одну епоху. Кожне покоління вносить щось своє в його сприйняття і розуміння і втрачає щось з сприйняття його сучасників. Тому що зв’язок часів, нехай переривчастий і непрямолінійний, все ж існує. І мистецтво, зрозуміло, справжнє мистецтво, є однією з сполучних ниток..

Артоб'єкт «Скіфська Пектораль», що відкрили у Нікополі, став національним рекордом України. У Нікополі на Дніпропетровщині з нагоди Дня міста відкрили найбільшу в Україні інсталяцію, присвячену золотій скіфській пекторалі. Артоб'єкт має розміри 3,87 на 3,86 метра.

11-та міні-скульптурка проекту “Шукай” – Київська пектораль Арт-об’єкт, виготовлений дітьми і вчителями миколаївської дитячої художньої школи, — фотозона «Сонячна Пектораль Скіфії». Встановили 350-кілограмову пектораль на відбудованій центральній площі міста Об’єкт виготовлено з гіпсу, він важить понад 350 кг. І однією з його родзинок є то, що Пектораль ще – яскрава фотозона.

2003 Пам'ятна монета "Пектораль"Присвячена неперевершеному шедевру елліно-скіфського мистецтва - золотій пекторалі (IV ст. до н.е.) із кургану “Товста Могила” на Дніпропетровщині (1971 р.). Місяцеподібна триярусна прикраса скіфського царя за словами археолога Б. М. Мозолевського, який її знайшов, це твір “…величного симфонічного звучання і глибинного філософського змісту. Мов у краплині роси, у ній відбився не лише весь блиск, все сяйво скіфського золота, але й висока душа цілого народу”.

Присвячена зразку ювелірного мистецтва Скіфії – золотій пластині із зображенням оленя (VII - VI ст. до н.е.) з кургану поблизу с. Синявки Черкаської області. 2011р.

Скіфське золото, Кабан. Золота монета. Монета присвячена зразку ювілірного мистецтва степової Скіфії.

Інша монета присвячена оленю та його втіленню, що передає притаманні йому силу, швидкість, неприборканість, на пам`ятках культури різних періодів. Зокрема він був зображений на пам'ятках скіфського періоду, культура якого залишила українським степам по собі багату спадщину. На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України і напис УКРАЇНА, рік карбування монети 2016 та номінал 5/ГРИВЕНЬ (праворуч); у центрі позолочений стилізований скіфський олень із навершшя, праворуч - саме навершшя (курган Товста могила, IV ст. до н. е.). Елемент оздоблення: локальна позолота, вміст золота в чистоті не менше ніж 0,0002 г. 2016

На аверсі верхньої монети у складі ромба розміщено: угорі – малий Державний Герб України, ліворуч від якого напис УКРАЇНА, праворуч – рік карбування монети 2019, стилізований фрагмент центральної частини верхнього ярусу пекторалі – зображення чоловіка, який тримає шкуру тварини, позаду нього – горит, ліворуч від якого – логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України, маса монети в чистоті 31,1 та позначення металу і проби Ag 999, унизу на тлі фрагмента рослинного орнаменту із середнього ярусу пекторалі – номінал 10/ГРИВЕНЬ. Реверс монети Пектораль. На реверсі верхньої монети у складі ромба на дзеркальному тлі зображено стилізовану композицію: угорі – абрис кургану, між двома наконечниками-застібками у вигляді голів левів (локальна позолота) – розетка, під якою написи: ЕЛЛІНО-СКІФСЬКЕ/МИСТЕЦТВО/IV СТ. ДО Н. Е., унизу – розетка. Присвячена унікальному шедевру стародавнього ювелірного мистецтва з незвичайними високохудожніми образами з життя та міфології скіфів – золотій нагрудній прикрасі скіфського царя, що датується IV ст. до н. е. Пектораль, яка має місяцеподібну форму і складається з трьох ярусів: нижній – звірі, середній – квіти, верхній – люди, і донині викликає подив та захоплення детальністю зображень усіх елементів: вирізьблено кожен м’яз, ворсинку, складочку одягу тощо. Знайдена 1971 року у скіфському кургані Товста Могила на Дніпропетровщині українським археологом Борисом Мозолевським пектораль стала символом елітної спадщини України світового значення. Монета входить до набору, що має форму ромба.

 статуетка «Скіфський олень»є символом кінофестивалю ( Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість»),Скіфський звіриний стиль стильна і оригінально виглядає й у сучасному дизайні.

Золотий гребінь з кургану Солоха Солоха мала грандіозний насип заввишки 18 м та діаметром 110 м. Саме тут знайдено унікальні зразки греко-скіфських художніх виробів з металу. Однак сьогодні ви не побачите ці речі в українських музеях, бо вони прикрашають колекції Державного Ермітажу. У більшості каталогів авторства російських дослідників місцем його походження вказане «Північне Причорномор’я» або ж «Придніпров’я», без згадок про Україну.

Російські окупанти захопили міський краєзнавчий музей Мелітополя, у якому зберігалося скіфське золото. Місцезнаходження історичних реліквій здали ворогу місцеві колаборанти. Про це йдеться в повідомленні Запорізької обласної військової адміністрації, передає Obozrevatel. У музеї зберігалися реліквії, які виявили археологи в 1950-х роках."Вперше те, що було знайдено на території України, залишилося в Україні, — сказала Ібрагімова про золоті вироби, знайдені при археологічних розкопках курганів у Мелітополі 1954 року. — До цього все відправляли до Москви чи Ленінграду.9 червня, після майже 10 років судових розглядів, Верховний суд Нідерландів виніс остаточний вирок: він зобов’язав музей Алларда Пірсона передати музейні експонати з виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі» Національному музею історії України. Суд повністю відхилив вимоги окупованих кримських музеїв, які намагались оскаржити попереднє рішення апеляційного суду, також винесене на користь України. Тож тепер “скіфське золото” може повернутись в Україну. Ще влітку 2013-го кримська експозиція "Скіфського золота" вирушила на гастролі по музеям Європи. 6 лютого 2014 року у музеї Алларда Пірсона у Нідерландах відкрилася експозиція "Крим — золотий острів в Чорному морі", присвячена готам, сарматам та скіфам. Її створили п'ять українських музеїв