Презентація "Школа монументального живопису Бойчука"

11 кл мист Школа монум жив Бойчука Львівська живоп школа Новаківський Кульчицька Труш 2 02 2022

Нові обрії відкрила школа монументального живопису Михайла Бойчука (1882—1939), який започаткував напрям неовізантизм. Художник і його послідовники поєднали давні національні традиції (фрески, іконопис) із новітніми світовими досягненнями в галузі живопису. Намагаючись осягнути закони монументального мистецтва й оволодіти технікою мозаїки та фрескового живопису, молодий художник подорожує Італією, знайомиться з мистецькими шедеврами Венеції, Флоренції, Мілана. «Бойчукісти» прагнули реформувати мистецтво, називаючи себе «зодчими всесвіту», які творять великий національний стиль. Проте не судилося... У 1930-х роках майже всі їхні твори були знищені, а М. Бойчук, його учні, брат Тимофій і дружина Софія репресовані.

Михайло Бойчук (1882—1939) Представник Розстріляного відродження. Наприкінці 1925 в Києві було засновано Асоціацію революційного мистецтва України (АРМУ), що об'єднувала бойчукістів. 

Сучасників М. Бойчука дивувала його свідома відмова від участі у виставках. Він же не бачив у цьому потреби, вважаючи, що призначення фресок монументалістів — громадські будівлі й широкі майдани, де вони «експонуються» постійно. Мозаїка Святий Іоанн, 1910 Урожай. Початок 1910-х

Всі фрески Бойчука були терміново заштукатурені після арешту художника. М. Бойчук підготував плеяду учнів, з яких Тимофій Бойчук (брат Михайла Львовича), Кирило Гвоздик, Антоніна Іванова, Сергій Колос, Оксана Павленко, Іван Падалка, Олександр Мизін, Василь Седляр, Микола Рокицький, Онуфрій Бізюков, Віра Бура-Мацапура (так звані бойчукісти) втілили його творчі ідеї також у кераміці, тканині, книжковій графіці Українка, поч. 1910-х. Шевченківське свято, 1920

Бойчуківці виконали три монументальні розписи: →Луцьких казарм у Києві, →Червонозаводського театру в Харкові →санаторію поблизу Одеси. Біля яблуніПророк Ілля

оформлення Київського оперного театру, - перші в усьому радянському мистецтві значні монументальні ансамблі. У цих розписах багато плакатності, помітні сильні впливи традицій ікони, лубка, народних картин, графіки й романтичних настроїв часу. «Тайна вечеря»«Свято врожаю»

Однак у тридцятих роках було проголошено, що творчість бойчуківців, їхні ідеї ворожі радянській владі. Майже всіх «бойчукістів» було репресовано за «іконописний» формалізм і «буржуазний націоналізм». а їхні численні монументально-декоративні роботи та фрески знищено.«Молочниця»Ескіз ілюстрації до «Слова о полку Ігоревім»

Європейські традиції, насамперед естетика модернізму, значно вплинули на становлення львівської живописної школи, яку представляли Олекса Новаківський, Олена Кульчицька, Роман Сельський. Олекса Новаківський, Олена Кульчицька, Роман Сельський.

І. Труш (пейзажі Придніпров’я, Буковини, портрети письменників І. Франка, Лесі Українки, композитора М. Лисенка), Іван Труш. Портрет Івана Франка. У пейзажах рідної Гуцульщини яскраво виявилася імпресіоністична манера живопису Івана Труша, хоча він писав картини в різних жанрах. Художник дружив з І. Франком і створив більше десяти портретів письменника.

О. Новаківський, який був засновником художньої школи у Львові, Оле́кса Харла́мпійович Новакі́вський (1872 – 1935) Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського у Львові

«У задумі», фанера, олійний живопис, 75,5х96,5 см, 1910-ті рр.

Дружина художника. 1906 рік. Натюрморт. 1916 рік

Князь Андрей (Шептицький) 1915-1919 рр Мати Милосердя. 1935 р. Фанера, олія.

Серце Ісуса. Кінець 1920 – початок 1930-х рр. Картон, олія. Портрет Олександра Барвінського «Перед бурею» (1932)

О. Кульчицька — автор картин на антивоєнні теми. Олена Кульчицька. Автопортрет. Оле́на Льві́вна Кульчи́цька (1977 – 1967)

Поцілунок Юди. Із циклу «Страсті Христові«, 1915 р. Увінчання терновим вінцем. Із циклу «Страсті Христові», 1915 р.

Поклоніння Христові, фрагмент, 1920 ті рр.?Зустріч Марії та Єлизавети, 1930-ті рр.?

«Богородице Діво, Маріє, молися за нами», 1908 р. Таємна Вечеря. Із циклу «Страсті Христові», 1915 р.

Се́льський Рома́н Юліанович (1903- 1990)ключова фігура галицького живопису середини ХХ століття, який практикував усі заборонені –ізми – абстракціонізм, сюрреалізм, імпресіонізм, нонконформізм, і далі за списком. 

Натюрморт зі свічками і тлом з блакитних листків паперу. 1970-ті. Полотно, олія. 70х130

Пляж із жовтою парасолею. 1984-1985. Картон, олія. 40х51 см

Вид з вікна на Чорногору. 1980

Човни в Гелю. 1934

Сутінки. Дівчата відпочивають.

Червона кімната

Лісове царствот 1970

 Конструкції

Натюрморт 1925

Мико́ла Петро́вич Глу́щенко (1901 – 1977)один з найдорожчих художників України. Відомо, що за життя художника його виставки збирали аншлаги практично у всіх країнах світу, а саме у Франції, Італії, Німеччини, Швеції, Бельгії, США та Японії. Багато років художник мешкав у Берліні та Парижі. І навряд чи хтось із богеми, в колі якої він спілкувався, здогадувався, що Микола Глущенко - радянський розвідник. 

Спадщина живописця європейського масштабу Миколи Глущенка (1901—1977) охоплює різні жанри: пейзажі, портрети, натюрморти. Під час навчання і тривалого життя за кордоном художник захоплювався імпресіоністичними та експресіоністичними пошуками. Микола Глущенко. Зима

Вечірня Венеція. 1972. Картон, олія. 50,50х69,5

Микола Глущенко — Сонце на морі

На сонці

Катер на Дніпрі

Васи́ль Миха́йлович Хмелю́к (1903 – 1986)український художник-постімпресіоніст і поет.

Українські художники «паризької групи», 1930-ті рр.

Пейзажі, портрети та натюрморти в дусі постімпресіоністів писав представник української діаспори в Парижі. Василь Хмелюк. Квіти

Портрет молодої жінки в капелюшку. Гуаш. Натюрморт. Картон, гуаш. 40х43 см

Арлекін. Олія, папір.

Картина Василя Хмелюка “Le Moulin”

Феодосій Максимович Гуменюк (1941 …)

Козак Мамай. 1974 Білі маківки. 1974

Вірність Україні. 1972 Моя Україна. 1979

МАРУСЯ ЧУРАЙ, 1986

РЯДЖЕНІ

ЧУМАЦЬКА ДОЛЯ, 1982

ЩЕ ПОКРИЮТЬ УКРАЇНУ ЧЕРВОНІ ЖУПАНИ

МАМАЙ

СЕВЕРИН НАЛИВАЙКО, 1991

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА, 1991