Презентація на тему :" Мистецтво спілкування"

мистецтво спілкування. Кононенко Ірина сзш №228

Спілкування — це взаємодія, спільність інтересів, обмін інформацією, комунікація, чуттєве пізнання предметів навколишнього світу. Спілкування — це складний процес встановлення та розвитку контактів між людьми, взаємодії особистостей, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування. Спілкування — це сукупність зв’язків і взаємодій людей, суспільств, суб’єктів (класів, груп, особистостей), у яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками та результатами діяльності

СПІЛКУВАННЯВербальне ВнутрішнєНевербальне. До вербального належать мова, лист (тепер есемески і повідомлення). До невербального — жести, міміка, тембр голосу, поза. Внутрішнє спілкування - це наш діалог із собою. 

Над проблемами спілкування працювали багато і українських, і зарубіжних учених. А. Піз вивчає аспекти невербального спілкування (жести, міміку, проксеміку, почерк); Е. Берн зосередив свою увагу на вивченні “трансакцій”, які лежать в основі міжособистісного спілкування; Й. Стернін досліджує проблеми психо- та когніртивної лінгвістики, комунікативної поведінки; Л. Виготський вивчає зв’язок мовлення і мислення, психологію вербального мислення; Ф. Бацевич - об’єктом наукових розвідок є природа спілкування та комунікації: функції, типи, закони спілкування, тенденції розвитку сучасного спілкування.

Кожен процес спілкування складається з кількох етапів, які перед початком спілкування слід продумувати для підвищення ефективності спілкування. Ретельна підготовка до спілкування. Цей етап передбачає: складання плану майбутньої розмови; збирання відомостей з предмета спілкування та їх систематизація; умотивування . Орієнтування в ситуації та встановлення контакту, тобто початок спілкування. На цьому етапі важливо: дбати про створення доброзичливої атмосфери спілкування (доцільно поговорити про спільні інтереси, сказати щось приємне співрозмовникові); не протиставляти себе співрозмовникові; демонструвати повагу й увагу до співрозмовника (доброзичливий погляд і усмішка допоможуть налагодити контакт); уникати критики, зверхності та негативних оцінювань. 3. Обговорення питання. На цьому етапі доцільно дотримуватися таких правил: лаконічно й дохідливо викладати інформацію; уважно вислуховувати співрозмовника й намагатися адекватно сприймати те, про що він говорить; пам’ятати, що для спілкування характерне діалогічне, а не монологічне мовлення; арґументувати свою позицію: наводити переконливі докази.

4. Прийняття рішення. Щоби прийняти правильне рішення, варто: запропонувати кілька варіантів вирішення проблеми; уважно вислухати арґументи співрозмовника щодо можливого рішення; визначити за настроєм співрозмовника момент завершення процесу спілкування та запропонувати варіант прийняття рішення; не виявляти роздратування, навіть якщо мети не було досягнуто, намагатися триматися впевнено. 5. Вихід з контакту. Відповідно до етикетних правил, ініціатива завершення розмови за статусної несиметричності учасників спілкування має належати особі жіночої статі, людині, старшій за віком, вищій за соціальним становищем. Наприкінці спілкування треба підсумувати результати зустрічі, попрощатися та висловити надію на подальші взаємини й спільну діяльність.

ВИСНОВОКОтже, спілкування має дуже важливе значення в житті людини, зокрема в залученні її до суспільного життя, до активної життєдіяльності, а успішне спілкування як взаємодія між людьми є основою результативної діяльності в будь-якій сфері людського буття. Для того, щоби володіти мистецтвом спіл- кування, варто знати основні функції та закони спілкування, будувати процес спілкування відповідно до етапів спілкування, що забезпечить успіх нашої комунікативної діяльності й допо- може уникнути небажаних конфліктів.