Митці авангарду: футуризм, кубофутуризм. Творче оновлення мистецтва Томмазо Марінетті, Умберто Боччоні. Живопис, збагачений часовим виміром: Джакомо Балла, Карло Карра, Джино Северіні. Музичний футуризм - «мистецтва шумів». Основоположники музичного футуризму Франческо Прателла і Луїджі Руссоло. Творчість яскравих представників вітчизняного авангарду Давида Бурлюка та Олександра Богомазова.
Лідер і теоретик футуризму Умберто Боччоні спробував виявити засобами пластики життєву енергію і силу людини, передати в скульптурі рух м’язів у момент її крокування. Бунтарський живопис Боччоні насичено енергією і світлом, ніби випромінюючи його девіз «Абсолютний рух!» 19 жовтня 1882 — 17 серпня 1916
Давид Бурлюк. Час (зліва). Українці (справа)За власними підрахунками художник намалював 15 тисяч картин. Їх розкидано по різних континентах, де жив і творив цей невтомний мандрівник і бунтар у мистецтві, наче підтверджуючи своє прізвище імпульсивним бурхливим характером і епатажною творчістю.
Олександр Богомазов (1880-1930) — фундатор вітчизняного кубо-футуризму, якого називають «українським Пікассо». Художник і педагог залишив у спадок не лише оригінальні картини, а й не менш цікаву теорію «якісних ритмів» (трактат «Живопис і елементи»). Експерименти з ритмом збагачуються знахідками в царині колориту: живописець шукає нові співвідношення локально забарвлених кольорових плям.