Презентація на тему ,,Могутня купка"

Підготувала викладач – методист КБУ «Музична школа №2 м.Чернівців» Гумінюк Лариса Миколаївна

Могутня купка  або рос. «Могучая кучка», «гурток Балакірєва», Нова російська музична школа, на Заході  - «П’ятірка» це творча співдружність  російських композиторів, яка виникла в Петербурзі в кінці 50-х і поч. 60 –х років ХІХст.

До «Могутньої купки» входили п’ятеро композиторів: М.Балакірєв О.Бородін Ц.Кюї М.Мусоргський М.Римський - Корсаков

Назву гуртку дав відомий критик Володимир Стасов. В одній із своїх статей він писав: «Скільки поезії, почуття, таланту й уміння є у маленької, але вже могутньої купки російських музикантів»

Композитори «Могутньої купки» називали себе послідовниками М.І Глінки. Мету бачили в продовженні його традицій в розвитку російської національної музики. Головною темою творчості стало життя народу. «…балакірєвці розвернули перед слухачами… океани російських людей, життя, характерів, відносин…» (В.Стасов)

На зборах «Могутньої купки» молоді музиканти: вивчали твори класичної спадщини і сучасної музики, читали твори світової класичної літератури, обговорювали політичні, історичні події, вивчали статті російських критиків. Майже всі композитори гуртка збирали та записували російський фольклор, проявляли інтерес до фольклору східних народів.

«Могутня купка» не була замкнутим гуртком. Серед друзів та однодумців композитори: О.Даргомижський, П.І. Чайковський, М.Рубінштейн, сестра М.І Глінки Л.Шестакова та сестри Пургольд. Друзі та однодумці

Ми́лій Олексійович Бала́кірєв 1837 -1910 Російський композитор, піаніст, диригент, музикознавець, музично – громадський діяч, засновник Безкоштовної музичної школи очолював «Могутню купку»

Першим з російських композиторів почав писати програмні симфонічні твори на літературні сюжети. Протягом усього життя він збирав і обробляв народні пісні, видав кілька збірок. В камерно - вокальній ліриці наслідував традиції Глінки та Даргомижського. Характеристика творчості

2 симфонії, 3 увертюри, серед них «В Чехії», сюїта «Шопеніана», симфонічна поема «Тамара», концерти №1,2 для фортепіано з оркестром, фантазія «Іслам» для фортепіано, 40 романсів, 40 обробок російських народних пісень . Творча спадщина М.Балакірєва

Цезар Антонович Кюї 1835 -1918 Російський композитор, військовий інженер, офіцер, генерал, письменник, піаніст, музичний критик, член «Могутньої купки»

14 опер, зокрема «Син мандарина», «Анджело» та ін. 4 дитячі опери: «Сніговий богатир», «Кіт у чоботях», «Червона шапочка»,«Іванко – дурник»; твори : для оркестру, камерно – інструментальних ансамблів, фортепіано, скрипки, віолончелі; хори, романси (понад 250), автор ряду статей з музики. Творчий доробок Ц.А.Кюї

Моде́ст Петро́вич Му́соргський 1839—1881 Російський композитор, піаніст, лібретист, військовослужбовець, член «Могутньої купки»

Великий гуманіст, демократ, правдолюбець. Відобразив в музиці гострі соціальні конфлікти, створив могутні образи повсталого народу. Новатор музичної мови,тонко, правдиво відтворював мовні інтонації. Автор текстів багатьох своїх пісень та оперних лібрето. Особливий розвиток мають жанри: монолог-розповідь, монолог-сцена, балада. У вокальній ліриці значне місце має  сатира. Характеристика творчості

5 опер, найвизначніші - «Борис Годунов» та «Хованщина»; твори для симфонічного оркестру, фортепіано, хору, романси. Творча спадщина М.П.Мусоргського

Олекса́ндр Порфи́рович Бороді́н 1833 -1887 Російський композитор, вчений – хімік, лікар, піаніст, флейтист, віолончеліст, член «Могутньої купки».

Через усю творчість проходить думка про богатирську міць.Переважають величні картини історичних подій. Музика його вирізняється епічною широтою, мужністю, глибоким ліризмом та м’яким гумором. На основі билин, стародавніх обрядових і ліричних пісень, створював власні музичні теми. Характеристика творчості

Найвизначніший твір — опера «Князь Ігор», яка є зразком національного героїчного епосу в музиці. 3 симфонії, симфонічна картина «У Середній Азії», квартети, твори для фортепіано, романси. Творча спадщина О.Бородіна

Мико́ла Андрі́йович Ри́мський – Корсако́в 1844 -1908 Російський композитор, диригент, автобіограф, критик, музичний педагог, викладач університету, громадський діяч, морський офіцер, член «Могутньої купки»

В творчості - оптимізм,віра в перемогу добра над злом. Геніальний оперний драматург. Серед опер є історичні, казкові, лірико - драматичні, лірико – комедійні, сатиричні, епічні. Саме в його творчості розквітла казка. Створив яскраві музичні пейзажі казкового Сходу та моря. Збагатив російську музику новими сміливими гармоніями. Новаторство у використанні тембрових можливостей оркестру. Характеристика творчості

15 опер, серед них опери – казки «Снігуронька», «Золотий півник», «Садко», «Кощій Безсмертний» та інші, 3 симфонії, 10 симфонічних творів, найвідоміші – «Іспанське капричіо» та «Шехеразада»; вок. цикли « Навесні», «Поетові», «Біля моря» 79 романсів «100 обробок рос. нар. пісень». Творчість М.А Римського - Корсакова

Написав ряд музично-літературних робіт, серед яких автобіографічний «Літопис мого музичного життя», кілька наукових статей, автор посібників: «Основи оркестрування» «Підручник з гармонії». Виховав більше 200 композиторів та музикознавців, серед яких А.Аренський,О.Гречанінов,С.Прокоф’єв, А.Лядов,а також М.В. Лисенко, М.Леонтович та інші. Діяльність М.Римського - Корсакова

У середині 1870-х років «Могутня купка» як згуртована група перестала існувати. Ідеї гуртка «Могутня купка» знайшли свій розвиток: - завдяки педагогічній діяльності Римського– Корсакова, - в «Біляївському гуртку», який збирався у домі мецената Біляїва з 1880-х років; - в знаменитій  «Французькій шістці», зібраній  Еріком Саті та Жаном Кокто, як відгук на «російську п'ятірку». Послідовники «Могутньої купки»

У світі існує кілька композиторських об'єднань, організованих за типом "Могутньої купки»: Вірменія 1920-1921 рр. – «Вірменська могутня купка» Франція - «Шістка» (керівники Е.Саті та Ж.Кокто), Іспанія 1930 р. - «Велика вісімка», пізніше - «Турецька п'ятірка», «Американська п'ятірка». Цікаві факти

Пристрастним шанувальником «Російської п'ятірки» був Ференц Ліст. Четверо з композиторів «Могутньої купки» Балакірєв, Кюї, Мусоргський та Римський-Корсаков (крім Бородіна) носили бороди. На жодному портреті Бородіна при житті немає бороди, а на могильному камені він зображений бородатим. 

Російський художник К.Є. Маковський в 1871 році створив карикатуру на "Могутню купку".

Дякую за увагу! Дякую за увагу! Підготувала ГУМІНЮК Л.М.