Презентація на тему: "Муніципальне право України"

Презентація з курсу: «Муніципальне право»ІРПІНЬ 2023 Викладач: Ніна КОЛІСНИКМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИІРПІНСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКА ТА ПРАВАТЕМА № 1. МУНІЦИПАЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА, НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

Поняття, предмет та методи муніципального права України. Система муніципального права України: муніципально-правові норми, принципи та інститути. Поняття, предмет і система науки муніципального права. Становлення місцевого самоврядування, його теорії, поняття та ознаки. Джерела муніципального права України: міжнародні та національні (самостійна робота). План лекції:

Процес становлення та розбудови Української держави збігся у часі з реформуванням політичної системи та становленням нових демократичних інститутів публічної влади, формуванням громадянського суспільства, утвердженням нових принципів економічної системи, що базуються на ринкових відносинах та розвитку підприємництва. Поява галузі муніципального права тісно пов’язана зі становленням та розвитком в Україні місцевого самоврядування – відносно самостійної форми публічної влади, що характеризує право та здатність територіальних соціальних спільнот – територіальних громад – самостійно вирішувати питання місцевого значення.1. Поняття, предмет та методи муніципального права України

Місцеве самоврядування якраз і виступає владою, що максимально наближена до людини та спрямована на захист її прав і свобод, – воно здійснюється безпосередньо територіальною громадою (тобто людьми, які становлять громаду) або сформованими нею органами та забезпечує задоволення всіх найважливіших потреб людини, надання їй необхідних для нормальної життєдіяльності громадських послуг.

Муніципальне право України — комплексна галузь права України, норми якої виражають волю й інтереси її народу, держави та територіальних громад і регулюють суспільні відносини у сфері місцевого самоврядування.

Предметом муніципального права як галузі національного права є суспільні відносини, які виникають у процесі визнання, становлення, організації та здійснення муніципальної влади, а також реалізації та захисту муніципальних прав особистості.що пов'язані з організацією і проведенням місцевих виборів, референдумів та з іншими формами безпосереднього волевиявлення територіальних громад;що пов'язані з діяльністю представницьких органів місцевого самоврядування (рад) і депутатів місцевих рад;що пов'язані з діяльністю виконавчих органів місцевого самоврядування та муніципальних службовців;що пов'язані з діяльністю сільських, селищних і міських голів;

що пов'язані з діяльністю органів самоорганізації населення;органів місцевого самоврядування з органами державної влади, з іншими органами місцевого самоврядування, з об'єднаннями громадян, а також з підприємствами, установами й організаціями;фінансові, цивільні, земельні, соціальні, трудові, житлові та інші.

Метод муніципального права як галузі національного права є способом її впливу на суспільні відносини, що виникають у процесі визнання, становлення, організації та здійснення муніципальної влади, а також реалізації та захисту муніципальних прав особистості. Розрізняють такі провідні методи муніципального права: імперативний ідиспозитивний Імперативний (публічно-правовий) метод передбачає владний вплив на учасників суспільних відносин, врегульованих муніципально-правовими нормами, і він має пріоритетне значення, що обумовлене публічним характером галузі муніципального права. Імперативні методи засновані на переважному застосуванні припису і включають такі способи регулювання суспільних відносин:

дозволяння – надання учасникові права на здійснення певних дій;заборона – покладання на учасника обов’язку утриматися від здійснення певних дій;зобов’язання – покладання на учасника обов’язку здійснити певні дії.

Диспозитивний (приватноправовий метод) – це спосіб регулювання відносин між такими учасниками муніципально-правових відносин, які є рівноправними сторонами, і він може бути застосований, наприклад, при регулюванні діяльності органів місцевого самоврядування, пов’язаної з реалізацією ними самоврядних повноважень. Диспозитивні методи пов’язані з дозволянням і включають такі способи регулювання суспільних відносин:

Надання дозволу здійснити певні дії, що мають правовий характер;Надання учасникам певних прав;Надання учасникам можливості вільного обрання варіанта поведінки. Поряд із цими методами набули поширення методи рекомендацій (порад) та декларацій (проголошення принципів тощо), які характерні, зокрема, для міжнародно-правових актів (хартій, декларацій та ін.) та статутів (хартій) територіальних громад.

Система муніципального права базується на логічній, послідовнійдиференціації норм муніципального права та їх інтеграції в однорідні правовікомплекси (інститути) з урахуванням сутності, змісту та характеру відносин,пов'язаних із визнанням, становленням, організацією та здійсненняммуніципальної влади, а також реалізацією та захистом муніципальних правособистості. Вона відображає взаємозв'язок та взаємозумовленість правовогорегулювання різноманітних питань місцевого самоврядування як цілісногосоціально-політичного явища.2. Система муніципального права України: муніципально-правові норми, принципи та інститути.

Основними складовими системи муніципального права є йогоінститути. Муніципально-правові інститути є групами правових норм, щорегулюють найбільш споріднені суспільні відносини у сфері місцевогосамоврядування, тобто відносини, які виникають у процесі визнання,становлення, організації та здійснення муніципальної влади, а також реалізації та захисту муніципальних прав особистості Відповідно до чинної Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування» та інших законодавчих актів, прийнятих на їх основі і відповідно до них, основними інститутами муніципального права України є:

інститут загальних засад місцевого самоврядування;інститут муніципальних прав особистості;інститут територіальних громад;інститут форм безпосереднього волевиявлення територіальнихгромад: місцевих виборів, місцевих референдумів та інших формбезпосередньої демократії;інститут представницьких органів місцевого самоврядування;інститут сільських, селищних, міських голів;інститут виконавчих органів місцевого самоврядування;інститут органів самоорганізації населення;інститут територіальних основ місцевого самоврядування;інститут об'єднань органів місцевого самоврядування;інститут гарантій місцевого самоврядування;інститут юридичної відповідальності у місцевому самоврядуванні

Первинним елементом системи муніципального права є муніципальнінорми. Муніципально-правові норми – це загальнообов'язкові правила поведінки, які мають публічно-владний характер, містяться в джерелах муніципального права, регулюють муніципально-правові відносини, встановлюються або санкціонуються народом, державою, територіальними громадами, органами або посадовими особами місцевого самоврядування та забезпечуються державними засобами гарантування.

Муніципально-правові норми, як і норми інших галузей права, поділяються на кілька видів, зокрема за їх суттю, змістом, формами, джерелами, місцем і часом дії, об'єктами і суб'єктами муніципальних правовідносин тощо. За юридичною силою норм розрізняють такі муніципально-правові норми:конституційні норми, що мають найвищу юридичну силузаконодавчі норми, що мають вищу юридичну силунорми підзаконних актів; норми суб'єктів місцевого самоврядування

За змістом волі, що виражається в муніципально-правових нормах, вониподіляються на такі види норм:зобов'язальні (норми, що передбачають обов'язки); уповноважні (норми, що надають або визнають права суб'єктів правовідносин); дозвільні норми (норми, що передбачають дозволи щодо певної поведінки або діяльності).заборонні (норми, що передбачають заборони щодо певних напрямів, способів або засобів діяльності, поведінки);

За способом вираження волі муніципально-правові норми поділяютьсяна такі види норм: диспозитивні (норми, що передбачають багатоманітність у їхрозумінні, тлумаченні і поведінці відповідно до них); імперативні (норми, що передбачають, як правило, однозначність їхрозуміння, тлумачення і дії, поведінки відповідно до них);декларативні (норми, що проголошують як об'єктивно найбільш прийняті правила поведінки суб'єктів муніципальних правовідносин)рекомендаційні (норми, що пропонують певні види чи напрямидіяльності, які обираються на розсуд, з волі суб'єкта відповіднихправовідносин);

За характером здійснюваних функцій муніципально-правові нормиподіляються на: установчіправотворчіохороннірегулятивніінформаційні (норми-дефініції та ін.)Залежно від характеру відносин, що регулюють муніципально-правовінорми, їх поділяють наматеріальніпроцесуальні (процедурно-процесуальні) норми

Залежно від меж дії муніципально-правових норм їх поділяють на:загальні норми (норми-принципи, норми-дефініції)інституційні норми (підгалузеві) норми. За простором, територією дії муніципально-правові норми поділяються на:норми, що діють на всій території Українинорми, що діють у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць (норми актів, що приймаються територіальнимигромадами та органами місцевого самоврядування)

3. Поняття, предмет і система науки муніципального права Наука муніципального права — це система наукових ідей, теорій, концепцій, знань про суспільні відносини, пов'язані з виникненням, формуванням та організацією місцевого самоврядування, формами й методами роботи територіальних громад, їх органів і посадових осіб у процесі вирішення питань місцевого значення, а також реалізації делегованих місцевому самоврядуванню повноважень виконавчої влади.

Предмет науки – це те, на що спрямована думка у процесі вивчення певної сфери дійсності, включаючи саме знання, яке отримується у ході пізнавального процесу. Предмет науки поєднує знання про різні сторони досліджуваних явищ та процесів у цілісну систему. Саме такі феномени, як муніципальні права особистості та муніципальна влада — основний предмет науки муніципального права, а також послідовністю вивчення муніципально-правової проблематики детермінує систему даної науки.

Система науки муніципального права — це впорядкована сукупність відносно самостійних комплексів теоретичних положень, логічний зв'язок між ними. В її основі лежить структурність самого предмета наукового пізнання. Органічною частиною системи науки муніципального права є знання про такі інститути, як правові, організаційні, територіальні основи місцевого самоврядування, функції і повноваження його суб´єктів, гарантії їх діяльності, відповідальність у місцевому самоврядуванні тощо.

Сутність, зміст, соціальне, науково-пізнавальне і навчальне призначення науки муніципального права розкривається в її функціях. Функції науки муніципального права — це напрями її впливу на певні сторони суспільної практики. Ці функції визначаються насамперед її предметом. У системі функцій науки муніципального права важливе місце також посідає політична функція, головне призначення якої — формування справжніх політичних переконань і орієнтацій у сфері місцевого самоврядування. І це цілком закономірно, оскільки об'єктом науки муніципального права є муніципальна політика, серцевину та сутністю якої становить публічна влада територіальних громад.

Ідеологічна функція науки муніципального права полягає в тому, що вона вивчає ідеї, духовні цінності у процесі здійснення місцевого самоврядування, реалізації Конституції та законів України. Норми та інститути муніципального права справляють значний ідеологічний вплив на всі грані муніципального життя.

Евристично-прогностична функція полягає в пошуках фундаментальних вирішень питань, які стоять перед муніципально-правовою наукою, прогнозуванні й пошуках того прогресивного і цінного, що має велике значення для майбутнього. Вдосконалення соціального управління, пошук найоптимальніших форм муніципальної структури, сучасне вирішення соціально-побутових проблем, тенденції в економічній сфері тощо багато в чому залежать від ефективності дослідження суспільних явищ, розробки науково обґрунтованих прогнозів і практичних рекомендацій.

Прогностична функція науки щільно пов'язана з прогностичною силою Конституції України, в якій відображені прагнення, цілі та завдання майбутнього — побудова правової, соціальної та демократичної держави, а ефективно діюче місцеве самоврядування — магістральний шлях таких перетворень. Програмне значення має проголошення первинної ролі територіальної громади в процесі здійснення завдань і функцій місцевого самоврядування, виділення в системі форм власності особливого виду публічної власності — комунальної тощо. Таким чином, прогностичний характер муніципально-правових досліджень відображає значущість науки в обгрунтуванні перспектив суспільного розвитку.

Важливою є також комунікативна функція, яка полягає в роботі з інформацією і пов'язана з такими проблемами, як гласність у роботі муніципальних органів, ознайомлення з роботою органів місцевого самоврядування, формування правової свідомості та правової культури. Інтегративна (системотворча) функція полягає в тому, що наука муніципального права допомагає об'єднувати знання різних галузевих юридичних наук про окремі аспекти здійснення місцевого самоврядування в цілісну систему. І це природно, адже такі поняття, як "публічна влада", "комунальна власність", "місцеве господарство", "місцеві податки та збори" тощо є предметом вивчення для багатьох юридичних наук.

4. Становлення місцевого самоврядування, його теорії поняття та ознаки.

5. Джерела муніципального права України: міжнародні та національні. Відповідно до норм Конституції України, первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада, як елемент “громадівської” теорії. Система джерел муніципального права є однією з найбільших розгалужених серед джерел інших галузей права, що значною мірою зумовило порівняно швидке становлення цієї галузі з часу визнання в нашій країни місцевого самоврядування.

Українське законодавство: Конституція України. Закони: «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування» від 15.07.1997 р. №452/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14.01.1998 р. №14/98-ВР «Про статус депутатів місцевих рад народних депутатів» від 04.02.1994 р. №3949-XII «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III,«Про столицю України – місто-герой Київ» від 15.01.1999 р. №401-XIV «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 03.07.1991 р. №1286-XI, Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, затверджене Постановою Верховної Ради України від 17.12.1993 р. №3748-XII, Хартія українських міст, прийнята 26.06.1997 р.

Міжнародно-правові акти – Всесвітня декларація місцевого самоврядування, прийнята 26.09.1985 р. Всесвітньою асоціацією місцевого самоврядування, Європейська декларація прав міст, прийнята Постійною конференцією місцевих і регіональних органів влади Європи (CLRAE) Ради Європи 18.03.1992 р., Європейська хартія міст, прийнята 17-19.03.1992 р. у Страсбурзі, Хартія Конгресу місцевих і регіональних влад Європи (КМРВЄ), ухвалена Комітетом Міністрів 14.01.1994 р.;

Локальне законодавство – статути територіальних громад, регламенти місцевих рад, положення про символіку територіальної громади та інші акти, які приймаються органами і посадовими особами місцевого самоврядування.

Домашнє завдання1. Вивчити лекцію (написати конспект).2. Опрацювати питання та скласти тлумачний словник по темі.3. Підготувати презентацію по всій темі (за бажанням, дана презентація має бути змістовною, креативною та цікавою). Скласти тестові завдання по темі (1-12 питань, правильну відповідь виділити жирним шрифтом). Зробити кросворд по темі (кросворд має місти не менше, як 10 питань).

Рекомендовані джерела інформаціїКонституція України (із змінами і доп.).-К.: Атіка, 2012. - 64с. Про Автономну Республіку Крим: Закон України від 17 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 11. – Ст. 69. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 6 квітня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 30-31. – Ст. 382. Про Всеукраїнський референдум: Закон України від 06.12.2012 р. -№ № 5475-VIПро місцеве самоврядування в України: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 25. – Ст. 20 (з змінами та доповненнями). Про асоціації органів місцевого самоврядування: Закон України від 16 квітня 2009 р. №1275-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. - №34. – Стор. 1444. – Стаття 534. Про всеукраїнський та місцеві референдуми : Закон України від 3 лип.

Дякую за увагу!