Презентація на тему "Мюзикл"

МЮЗИКЛ

Мюзикл  як  сценічний  жанр з’явився  в США  наприкінці XIX   - на початку  XX  ст..  У 1920 – х роках мюзикли  почали  екранізувати, що сприяло  його  популяризації. Кіном’юзикл  «Бродвейська мелодія» (1929 р.) вважають  одним  з  найприбутковіших   фільмів  того  часу. Один із перших  мюзиклів, який  отримав  голлівудську  премію «Оскар». Особливість жанру мюзиклу полягає в тому що він об’єднав кілька видів театрального мистецтва, увібравши елементи опери, оперети, балету та драматичної вистави. Головна  відмінність  між  оперетою  і  мюзиклом  полягає  у  значенні  музики  в  порівнянні  з  розмовними  сценами. Музика  в  мюзиклі є одним  із  засобів   музично – сценічного  монтажу поряд  з  хореографією, пластикою, постановочними  ефектами.

Мюзикл  вирізняється  передусім  синтетичністю (єдністю з іншими видами мистецтва): ані вокальні, ані  танцювальні  номери, ані  музичний  супровід  у мюзиклі  не  є  самодостатнім – вони  лише слугують  рівноправними   засобами  передання   змісту. Сюжет, образи  дійових  осіб, ідейний  зміст  відіграють у мюзиклі велику  роль, тому  мюзикл, на відміну  від  опери та оперети, як  правило, прийнято виконувати  мовою, зрозумілою глядачеві, тобто сучасною  побутовою  та  естрадною мовою  музики. (В опері чи опереті академічна манера виконання співу.)У мюзиклі кожний  вокальний і танцювальний  номер  є невід’ємним  від  сюжету   і  не може  бути  вилучений  з  вистави  без  шкоди  змісту  і  твору  в цілому.

Оперета – театральний жанр, твір з переважно комічним сюжетом, в якому музичні та танцювальні номери перемежовуються з діалогами. Мюзикл (іноді званий також музичною п’єсою або музичною комедією) – сценічний твір, в якому поряд з музикою використовуються пластика, хореографія та постановочні ефекти. Відмінність оперети від мюзиклу полягає в наступному. Родоначальник оперети – Париж, жанр мюзиклу сформувався в США. Оперета продовжує традиції академічної музики. Діалоги в ній виступають лише сполучними ланками між основними елементами – музичними номерами. У мюзиклі ж головне місце відводиться літературному матеріалу, тобто самій п’єсі, вокал тут застосовується менш інтенсивно. В опереті виконуються класичні музичні твори, в мюзиклі активно використовуються джаз, рок, естрадні жанри. У мюзиклі танцювальні номери є значущою частиною основного дійства, пластика і хореографія стають тут важливими виразними засобами. Балетні сцени в опереті зазвичай ніяк не пов’язані з сюжетом і переривають його розвиток. Оперета – легкий, комічний жанр, в мюзиклі можуть бути присутніми трагічні, сатиричні, фарсові елементи. Сюжет мюзиклу більш різноманітний і складний, ніж сюжет оперети. Мюзикл більшою мірою має комерційну підоснову, це видовищний захід.

Найвідоміші мюзикли світуr

Історія вічна як світ. Ромео і Джульєтта. Хто не знає цих імен? Хто не пам'ятає цю історію? Мені здається, немає таких людей. Написана в далекому 16 столітті Вільямом Шекспіром, англійським драматургом, ця трагедія досі відгукується в серцях людей. Не може залишити байдужою.Існує безліч екранізацій, віршів, документальних фільмів, театральних постановок цієї історії. До цих пір продовжують знімати кіно і писати пісні про цих двох закоханих. А ось мюзиклу не було, аж до 2001 року. Саме французький поет і композитор Жерар Пресгурвик вирішив покласти цю трагедію на музику.І народився мюзикл Ромео і Джульєтта: Від ненависті до кохання). Другий за популярністю французький мюзикл після грандіозного Notre Dame de Paris. Цей спектакль вражає своїм розмахом, красою і музикальністю. Майже всі пісні - хіти, слухати які одне задоволення.

Мюзикл «Нотр-Дам де Парі» – це насамперед видовище. А ще це півсотні пісень про кохання, чудові голоси, мелодійна музика, що поєднує французький шансон і циганські мотиви. «Нотр-Дам» захоплює з першої секунди. З першої секунди і до самої завіси. Зараз важко знайти людину, яка б не чула про цей мюзикл або не слухала його, якщо не весь, то як мінімум уривки, можливо, навіть не усвідомлюючи, що це «Нотр-Дам де Парі». Можна з упевненістю сказати, що цей мюзикл – найбільш визнаний і найвідоміший у всьому світі. А виконавці головних ролей завоювали світове визнання. Слава про мюзикл рознеслася ще задовго до прем'єри, що відбулася 16 вересня 1998 року в Парижі. Офіційній прем'єрі передував диск з піснями мюзиклу, який справив справжній фурор, здобувши вершини різних хіт-парадів у багатьох країнах. Найвідоміша пісня мюзиклу «Belle» стала самостійним світовим хітом і отримала кілька музичних нагород.

Звичайно, після такого успіху, прем'єру чекали з нетерпінням, і не марно. Мюзикл користувався величезним успіхом і навіть потрапив у Книгу Рекордів Гіннеса (найбільша кількість відвідувачів за перший рік на сцені). Вже кілька століть історія про красуню-циганку Есмеральду і горбуна Квазімодо бере за душу читачів і глядачів всього світу. За основу було взято геніальний твір Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері», музику до мюзиклу написав талановитий італійсько-французький композитор Ріккардо Коччанте, автором лібрето став Люк Пламондон, відомий у всьому світі за величезний внесок у музику.  Якщо додати до цього зоряний акторський склад мюзиклу і прекрасну злагоджену гру учасників, то стає зрозумілим, чому утворювалися черги до квиткових кас, а глядачі приходили подивитися «Нотр-Дам» у другий, а іноді навіть і в третій-четвертий раз...

Перша постановка мюзиклу відбулася 16 листопада 1959 року на Бродвеї, а вже в наступному році «Звуки музики» отримали 5 статуеток «Тоні». Слова написав Оскар Хаммерстайн II, а музику – Річард Роджерс. Це було не перше спільне твір цього дуету, але останній і найвидатніший (Хаммерстайн помер від раку через 9 місяців). У 1965 році в кінотеатрах вийшов одновимірний фільм, знятий за мотивами мюзиклу, головні ролі в якому зіграли Крістофер Пламмер і Джулі Ендрюс. Картина стала відкриттям того року, отримавши в підсумку 5 «Оскарів» і завоювавши культовий статус.

Алан Джей Лернер при створенні мюзиклу «Моя прекрасна леді» ґрунтувався на п’єсі Бернарда Шоу «Пігмаліон», тому шанси на успіх спочатку були великі (з таким-то першоджерелом).Інша справа, що в 1950-х (прем’єра відбулася у 1956-му) сам жанр ще не був настільки популярний, тому публіка могла просто не прийняти постановку, але все обійшлося, і нагорода «Тоні» була отримана абсолютно заслужено. Екранізація також не змусила себе довго чекати: вже в 1965-му на екрани вийшла картина, яка забрала за підсумками року «Оскар» у номінації «Кращий фільм». Якщо у Алана Джей Лернера при створенні «Моєї прекрасної леді» була в якості основи п’єса «Пігмаліон», то Кейтеринг Джонсон довелося писати лібрето з нуля, але в неї була інша перевага: музика легендарної групи ABBA. На основі 22 пісень був поставлений мюзикл «Мама Міа», з перших секунд підкорив лондонську публіку у 1999 році. Фільм за мотивами вийшов в 2008 році і перше, що впадало в очі – шикарний акторський склад. Пірс Броснан, Меріл Стріп, Стеллан Скарсгорд, Колін Ферт, Аманда Сейфрід – не в останню чергу завдяки їм картині вдалося заробити в світовому прокаті майже 610 млн доларів при бюджеті 52 млн.

Музику для «Кабаре» написав Джон Кандер, слова – Фред Эбб, а автором лібрето виступив Джо Мастерофф, який надихався п’єсою Джона Ван Друтена «Я — камера», створеної за мотивами роману «Прощавай, Берлін» Крістофера Ишервуда. Виходить досить довгий ланцюжок, фіналом якої став фільм 1972 року (мюзикл поставили в 1966-му, а в наступному році він отримав 8 премій «Тоні»). Екранізація вийшла такою ж популярною, як і мюзикл: 8 оскарівських статуеток, хоча головну, за кращий фільм, отримати не вдалося (це навіть стало своєрідним рекордом). У стрічці, яка зібрала 42 млн доларів при бюджеті 6 млн, знялися Лайза Мінеллі і Майкл Йорк.

Мюзикл «Кішки» поставив англійський композитор Ендрю Ллойд Веббер 11 травня 1981 року в Лондоні, а восени пройшла прем’єра на Бродвеї. Основою послужив збірка віршів для дітей письменника Томаса Стернза Еліота. Про популярність мюзиклу красномовно говорять цифри: вже до 1994 року він заробив 2 млрд доларів, його перевели на 15 мов і поставили в трьох десятках країн, а загальне число глядачів перевалило за 75 млн чоловік. Перша постановка відбулася в 1986 році, а її автором знову став Ендрю Веббер, який написав музику (слова писали Чарльз Харт і Річард Стигллу). В основу мюзиклу ліг однойменний роман Гастона Леру, виданий у 1911-м. Міжнародні збори знаменитого «Привид опери» перевищили 6 млрд доларів (тільки в Нью-Йорку було зібрано 853 млн), що зробило мюзикл найкасовішим розважальним подією в історії 

Авторами «Чикаго» стали Фред Эбб і Джон Кандер (за участю Боба Фосса), які вже були уславленими театралам завдяки «Кабаре».Історія створення мюзиклу досить цікава: у 1924 році журналістка Морін Даллас Уоткінс обозревала в газетній колонці два не пов’язаних судових процесах, які стали вкрай популярними у читачів «Чикаго Триб’юн». Морін так надихнулася цим, що вирішила написати п’єсу, яка згодом і стала основою для мюзиклу. В 2002-м Роб Маршалл зняв однойменний фільм, який завоював 6 «Оскарів», а головні ролі в ньому зіграли Кетрін Зета-Джонс, Рене Зеллвегер, Річард Гір.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!