Презентація на тему "Народна іграшка"

Народна іграшка – Лялька мотанка. Підготувала студентка1 СБз-Почат групи. Савчук Анастасія

Іграшка - річ, призначена дітям для гри. В народі її ще називають цяцька, лялька, цяцянка, виграшка, забавка. Без неї гра неможлива. Як найсуттєвіший компонент гри, вона відіграє важливу освітню, розвивальну, виховну, навіть організаційну ролі. Циба О. Ю.

За історією іграшок можна судити про розвиток людської цивілізації та культури. Традиційна українська іграшка – університет для дітей. Вона розвиває духовний світ, фантазію, інтелект, фізичну вправність, естетичний смак.Іграшки – з полотна, соломи, сиру, дерева, лози, глини. Все це матеріали, що нині звикли визначати як екологічно чисті. Така чистота природно співвідноситься і з душевними якостями. Циба О. Ю.

Іграшки – це галузь українського мистецтва, що об’єднує вироби з кераміки, дерева, лози, соломи, паперу тощо. До них належать і ляльки. Українська лялька завжди вважалась значним елементом нашої традиційної національної культури. Однією з перших ляльок є лялька-мотанка, яку робили з клаптиків тканини, соломи, ниток, але без допомоги голки. Обличчя не робили в таких ляльках (не вишивали і не малювали). Замість них часто робили хрести зі стрічок чи ниток. Тому, тривалий час, мотанка не використовувалась як іграшка, і часто вважалась сакральною річчю. Лялька сприймалась як жива істота та дарунок, що оберігав життя людини. ЇЇ виготовляли наші прадіди для того аби попросити у духів здоровۥя для близьких, дощу для хорошого врожаю.

Нитки – життя або життя – нитки, сплетені в один клубок, у єдину РІДНЮ, у єдину велику НАЦІЮ!..

Лялька - мотанка Лялька буває різної форми – великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.

Лялька -мотанка За своїм призначенням ляльки діляться на три великі групи: ляльки – обереги, ігрові та обрядові. У дохристиянські часи мотанки робили з найпростішого матеріалу – сіна, клаптиків тканини, ниток, стрічок, льону, полотна.

Лялька - мотанка Чи має бути лялька красивою? Ні. Скоріше внутрішньо змістовною, образною, такою, яка б з’єднувала рід та природу, історію та сучасність. Українці вірили, що зробивши ляльку, можна просити у Вищих Сил дощу, гарної днини чи добрих новин. Коли нездужала дитина, батьки спеціально робили ляльку і клали її під подушку або прикріплювали до хворого місця, сподіваючись, що мотанка перебере на себе недугу.

Голова називається «лялькою» Хрест на обличчі має символічне значення, адже це знак сонця, знак духовного єднання неба та землі, чоловічого та жіночого початку. Тому такі ляльки є оберегами для сім’ї, вони сприяють гармонії в родині, порозумінню між чоловіком та жінкою. Обов’язково вузлова лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе вдачу та щастя. Обличчя як такого у традиційної ляльки-оберегу немає. Ляльку остерігалися пов’язувати з конкретною людино, якщо це не диктувалося спеціальними магічними обрядами, бо вважалося, якщо ляльці зробити обличчя, а особливо очі, в них може влетіти дух живої істоти.

Лялька-мотанка здавен була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитині ляльку, щоб та гралась. Лялька буває різної форми - великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає.

Берегиня Берегиня. Її зображують із руками, піднятими вгору в молитовному жесті або з опущеними вниз. Коли руки підняті вгору – Богиня закликає небо допомогти засіяти ниву, зачати нове життя на землі. Коли руки опущені вниз – Богиня благословляє землю на народження, принесення плодів, дарів.

Лялька - мотанка є прадавнім оберегом. Їй вже майже 5000 років. Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Обов'язкова умова - іграшка повинна бути хрестоподібної форми, щоб не нагадувати собою реальної людини.

Мати з дитиною Лялька з діточками нагадує іконописний образ Богородиці. Її дарують новоствореним сім'ям. Ганчіркову ляльку – берегиню, вироблену власними руками, мати дарувала донечці перед весіллям, благословляючи таким чином на щасливе заміжжя.

Нерозлучники   В тому місті, де з’єднуються дві ручки, примотаний зроблений з ниток кутасик (переважно червоного кольору), який символізує кохання молодят та їхню майбутню дитину.

Весільна Найретельніше готували ляльку для нареченої та напередодні народження дитини. Таку мотанку вбирали дуже гарно. Іноді українці вірили, якщо дітки у великій родині довгий час бавляться мотанкою, треба чекати лелеку…Ляльку вбирали в український стрій, як молоду, робили великий віночок, чи корону на голову. Також дівчата часто разом з рушниками та сорочками в скриню робили ляльку.

Лялька - немовля При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька - закрутка виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров'я.

Лялечка-круп'яничка Лялечка-круп'яничка (зерновушка) всередині наповнюється крупою (зерном). Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі. Раніше робити ці амулети починали восени і використовували зерно з зібраного врожаю. Заборонено застосовувати подрiблену крупу або пластівці, обов'язково лише ціле зерно: пшеницю, перловку, гречку, пшоно, горох.

Значення матеріалів Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна – це універсальний родинний оберіг від нещастя і хвороб.

Мотанка є втіленням добра і лагідності, посередником між бабусею та онукою, старшим та молодшим поколінням. Тому в ній, зробленій нашвидкоруч, щоб заспокоїти, зайняти дитину, чи виготовленій старанно, як подарунок на свято, закладений родовий, етнічний фактор любові і сподівань, віри в добро та захист від злих сил.

Народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну. Отже, іграшка - це не лише предмет гри, вона дуже багато може розповісти про історію своєї країни, про звичаї і традиції народу, про традиційний одяг наших предків та їх спосіб життя. З іграшкою пов’язано багато легенд і казок, вона вчить дитину, як правильно поводити себе, і навпаки - як не варто себе вести. Використання народної іграшки в процесі виховання допомагає дитині виявити себе у творчій справі та підштовхує її до активного і самостійного пошуку, допомагає зберегти національні українські традиції, а через іграшки навчити цього і дитину. Циба О. Ю.

Значення кольорівзелений – колір здоров’я та багатства;червоний – колір життя, вогню, кохання;жовтий – колір сонця, пшениці, землі, фізичного світу;синій – колір творчості та саморозвитку;фіолетовий – колір мудрості;золотий – колір Божої любові.

Одяг Лялька одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник (або нижня спідничка) і запаску. Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – що символізує зв’язок з небом.

Послідовність виготовлення ляльки Коли голівка готова, майстриня нарікає майбутню ляльку тим іменем, яке буде символізувати її призначення. Далі з валиків тканини формуються ручки (перекладина хреста) і тулуб. Дехто з майстрів надає ляльці більшої схожості з жіночою постаттю, формуючи ще й груди. Після того ляльку одягають – вбрання та кольори підбирає майстер за своїми уподобаннями та враховуючи символічне призначення ляльки.

Лялька -мотанка Насправді ляльку-мотанку може зробити кожен. Для цього необхідно лише трішки часу, фантазія, та гарний настрій. І пам’ятайте, лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та добріша, ніж куплена-пластмасова, адже вона наша лялька-мотанка!

Схема виготовлення ляльки - мотанки

Лялька набула ігрового значення лише тоді, коли суспільство зрозуміло, що дітей треба виховувати за допомогою тих речей, що їх оточують. Таким чином вона стала однією з перших дитячих іграшок. До цього ряду можна віднести і тотемних тварин – коней, птахів, волів, корів тощо. І всі ці іграшки поєднували елементи гри і виховання. Лялька-мотанка є справжньою історичною та культурною пам’яткою. Адже вона уособлює водночас дитину і матір, минуле і майбутнє. Отже народна лялька – це історія, оберіг, іграшка.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!Циба О. Ю.