Презентація на тему "Наукові знання та винаходи Стародавніх цивілізацій"

Розділ 3. ЛЮДИНА, СВІТ ЇЇ УЯВЛЕНЬ ТА ІДЕЙ У ДОІСТОРИЧНУ ДОБУ ТА ДОБУ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ§ 34-35. Наукові знання та винаходи Стародавніх цивілізацій. За модельною програмою “Досліджуємо історію і суспільство” (авт. Васильків І., Димій І., Шеремета Р.)

34-35.4. Наукові знання та винаходи цивілізацій Стародавнього Сходу й Азії34-35.5. Як розвивалася наука у Стародавніх Греції та Римі?

34-35.4. Наукові знання та винаходи цивілізацій Стародавнього Сходу й АзіїБажання людини зрозуміти довколишній світ сприяло виникненню наукових знань. Єгиптянин Імхотепа, який був вищим чиновником при дворі фараона Джосера (2630—2611 до н. е.), запропонував зводити ступінчасті піраміди. Його лікарські знання та уміння були відомі далеко поза межами рідного Єгипту. Греки шанували його як покровителя медицини Асклепія, й самі єгиптяни згодом повірили, що Імхотеп був сином бога Пта. Імхотеп був жерцем. Саме представники цього стану насамперед були носіями наукових знань. Вони вивчали астрономію, складали календарі та перші мапи зоряного неба, проте часто астрономія розвивалася поруч із астрологією.

У Вавилоні астрономами були особливі писарі, які спостерігали за рухом зірок і планет. Вони записували свої спостереження, а потім розповідали цареві про те, як побачені на небі знамення можуть вплинути на майбутнє держави. Водночас майстри та ремісники мали власні секрети. Єгиптян вважають винахідниками скла, яке вони навчилися виготовляти із розігрітого в печі піску. Важливими були будівельні таємниці. Знання геометрії й точні обчислення давали змогу єгипетським архітекторам зводити вічні піраміди. Так само вавилонські знавці математичних обрахунків будували величні і священні вежі-зіккурати, на вершинах яких, як вважалося, жили боги. Єгиптяни відкрили ефективний спосіб виготовлення ваз, заливаючи в форми з утрамбованого піску розплавлене скло.

Оскільки річка Ніл відігравала особливу роль у житті єгиптян, будівництво кораблів було вкрай важливим. Єгиптяни майстрували човни з ліванського кедра і навіть з очерету-папірусу. Цікаво, що човен із папірусу зміг перепливти Атлантичний океан (експедиції Тура Хейєрдала 1960 і 1970 років)! Археологи зуміли реставрувати віднайдений біля піраміди Хеопса човен, конструкція якого відома із зображень у гробницях, що ілюструють загробну подорож фараона до бога сонця Ра. «Човен Хеопса»

Топ-10 винаходів Стародавнього Єгипту які актуальні і сьогодні1. Математика2. Боулінг Єгиптяни грали в гру, дуже схожу на сучасний боулінг. ...3. Алфавіт ...4. Папір і лист ...5. Перуки ...6. Медичні записи ...7. Хірургія ...8. Дверні замки9. Зубна паста10. Скло

Вагомими були досягнення науковців у Давньому Китаї. Місцеві лікарі піклувалися про здоров’я пацієнтів за допомогою чаю, кореня женьшеню та багатьох інших цілющих рослин, масажу та голкотерапії. Не меншими були знання з астрономії: китайські мудреці відкрили та описали близько 800 зірок. Знаменитим стало винайдення паперу і компаса. Водночас погляд мудреців був спрямований на розуміння місця й завдання людини. Поруч із конфуціанством розвивався даосизм. Філософ Лао-Цзи (604—531 рр. до н. е.) вважав, що речі та люди з’являються завдяки особливому шляху – «дао». Цей шлях неосяжний для розуміння, тому слід стати ближчими до природи, відмовитися від наукових знань на користь інтуїції.

Індія Першими відкрили будову Сонячної системи. Пояснили причини сонячних і місячних затемнень. Відкрили мистецтво йоги, яка допомагає тримати наше тіло у формі та позитивно впливає на здоров’я. Гра «чотири роди військ» – шахи. Спочатку шахи були грою для чотирьох з такою ж кількістю наборів фігур. Цифри, якими користується весь світ (запозичені арабами, потім європейцями). Запровадили позначення «нуля». Без нуля не було б фізики, інженерної справи і новітніх комп’ютерних технологій.

34-35.5. Як розвивалася наука у Стародавніх Греції та Римі? Мешканці Еллади відомі науковими досягненнями. Своїми досягненнями прославився математик та філософ Піфагор (570—497 рр. до н. е.), чиї знання із геометрії та філософії досі не втратили свого значення. Вважається, що слово «філософ» («той, хто любить мудрість») запровадив саме він. Архімед (287—212 рр. до н. е.) відзначався інженерними здобутками, знаннями з фізики (закон Архімеда), математики. Його ім’я прославилося завдяки службі в правителя Сіракуз – грецького міста на острові Сицилія. Свої знання він використовував для створення військових метальних машин, винайдення гвинтового насоса, розробки систем важелів і гвинтів, які давали змогу піднімати вантажі. Піфагор. Начебто він одного разу сказав: «Дайте мені точку опори – і я зрушу цей світ!».

Видатним цілителем V ст. до н. е. був Гіппократ, «клятва» якого стала символом вірності лікаря своєму обов’язку. Біля витоків історії знаходилися вже відомий вам Геродот та Фукідід (460—390 р. до н. е.), який першим спробував пояснити вчинки людей не волею долі чи богів, а їх особистими поглядами. Філософську науку в V ст. до н. е. розвинув Сократ, який твердив, що можливості людського пізнання обмежені, але істини існують. Геродот - “батько історії”. Його книга “Історія” – перший історичний твір в античній культурі. Сократ: “На світі є тільки одне благо - це знання, і є лише одне зло - незнання”.

У IV ст. до н. е. його послідовник та засновник афінської Академії (філософської школи) Платон вважав, що світ створений за божественним задумом і пізнати його неможливо. Платон відкрив в Афінах школу під назвою Академія, де безкоштовно навчали філософії. Аристотель (384—322 рр. до н. е.) одним із перших спробував обґрунтувати уявлення про душу. Серед учнів Платона найвизначнішим філософом був Аристотель. Він став вихователем спадкоємця македонського престолу — Александра Великого. Згодом заснував у гаї, закладеному на честь Аполлона Лікейського, нову школу, названу Лікеєм (від цього походить слово «ліцей»). Платон - учень Сократа. Його школа називалася “Академія. Аристотель

Стародавні римляни чимало запозичили з Еллади. Як і греки, вони були чудовими архітекторами, близько I ст. до н. е. винайшли бетон, що дало змогу зводити помпезні будівлі. До того ж, римським досягненням стали кам’яні дороги на бетонній основі. Усього таких магістралей археологи віднайшли понад 300, деякі римські шляхи і досі використовують для руху сучасних автомобілів.

Інженерна думка Давнього Риму втілилася в системі водогонів (акведуків), будівлях терм (міських лазень), амфітеатрів. Побутує думка, що «акведуки приходили туди, куди приходив Рим». Окрім того, водогони будували в Ассирії, Єгипті, Індії та Персії, у Греції. Важливу роль відігравала юриспруденція. Римське право й досі використовують. Поняття приватної власності, суду присяжних, контрактів, заповітів, корпорацій базуються на принципах, що сформувалися в ті далекі часи.

Опрацювати параграф 34-35 с.183-187. Виконати завдання рубрики «Перевірте себе»Додатково: STEM-завдання “Клепсидра. Водяний годинник” с.187 Домашнє завдання: