Пісня перша. Вітер жене отруйний газ знову у німецькі окопи. Солдат, усвідомлюючи парадоксальність ситуації, зриває протигаз і, захлинувшись звеселяючим газом, починає сміятись що знімається крупним планом. Поки триває бій і сум`яття, солдат конвульсійно регоче. Побачивши мертву руку, що стирчить з піску і його обличчя на межі судоми і сміху, старий німецький солдат на момент кривиться від жаху, але все одно продовжує нечутно реготати під дією отруйного газу. Напис: «Де ворог?»
Пісня друга. Нова влада в Києві. Іде система синекдох, ланцюг крупних та середніх планів облич у карикатурному вигляді. Темп інколи пришвидшується, інколи сповільнюється. Другу контрастну частину цієї пісні становить сцена аварії поїзда, майстерно скомпонована за рахунок монтажу коротких статичних і динамічних планів поїзда, рейок, облич людей, деталей мосту тощо.
Пісня четверта. Революція. Похорон. Поєдинок. Революціонери підірвали броньовик націоналістів. Одного з них спіймали й цивільний з лав контрреволюціонерів мусив його розстріляти. Привівши робітника у порожній сарай, ніяк не може вистрілити в нього. В нього тремтить рука. Тоді арсеналець різко відвертається від стіни. Каже: «Не можеш? А чому я можу?», - робітник підходить і спокійно відбирає пістолет і стріляє йому в пенсне.
Апофеоз. Страта Тимоша. Тиміш, розставивши ноги, підводиться над кулеметом, що замовк. Він наполовину в тіні, наполовину на різкому світлі. Його постать відкидає густу тінь, і внаслідок цього персонаж стає монументальнішим. Він знятий з нижньої точки. Вояки, зняті з верхньої, стріляють по ньому. Тиміш не реагує. Вони стріляють знову і знову, але все марно – Тиміш невразливий, безсмертний.
Арсенал. Рік: 1929 Режисер: Олександр Довженко Сценарист: Олександр Довженко Оператор: Данило Демуцький Художники: Вадим Меллер, Йосип Шпінель Композитор: Ігор Белза Композитор відновлення: В\'ячеслав Овчінніков Актори: Семен Свашенко - Тимош Амвросій Бучма – німецький солдат, якого вбито звеселяючим газом Дмітрій Ердман – німецький офіцер, Сєрґєй Пєтров – німецький солдат Микола Надемський, Микола Кучинський Георгій Хорьков – солдат Червоної Армії М. Міхайловський - націоналіст А. Євдаков - цар Микола ІІ О. Мерлатті Лучано Альбертіні - Рафаель Петро Масоха Т. Вагнер Борис Загорський