Презентація на тему "Обмороження"

Обмороження

Що таке “обмороження”? Обмороження – це ушкодження тканин у результаті дії низьких температур. Може виникнути навіть за температури, вищої від 0°С. Мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу, під холодним дощем; хвороби, втрата певної кількості крові, алкогольне отруєння тощо можуть стати причиною обмороження. Найбільш уразливі для обморожень частини тіла з найслабшим кровотоком: ніс, вуха, кінцівки.

Симптоми обмороження: Виникає відчуття холоду. Людина відчуває поколювання, її шкіра набуває блідого кольору, втрачає чутливість. Шкіра німіє та набуває синього відтінку. Повна втрата контролю над переохолодженою частиною тіла.

Невідкладна допомога 1. Для швидкого відновлення кровообігу – швидко зігріти уражені ділянки шкіри шляхом занурення у розчин перманганату калію, поступово підвищуючи температуру від 20о С до 37-39о С, можна розтерти шкіру спиртом при відмороженні І ступеня. 2. З метою запобігання попадання інфекції на уражену ділянку – просушити уражені ділянки, накласти асептичну пов’язку. 3. З метою профілактики шоку – ввести знеболюючі препарати. 4. Госпіталізація в опіковий центр або хірургічний відділ лікарні.

Накладання пов’язок: Бинтування З допомогою косинки

Ступені обмороження: 1. Пошкодження поверхневого шару шкіри. Шкіра бліда, після зігрівання стає набряклою, багряно-червоною з темно-синіми плямами, з’являється колючий, пекучий біль. 2. Утворення пухирів, наповнених прозорою, жовтуватого кольору рідиною, навколо яких шкіра темно-синього кольору, біль пекучого характеру. 3. Омертвіння шкіри та підшкірної клітковини, виражений набряк навколишніх тканини, утворення пухирів з гемологічним вмістом, больовий синдром. 4. Омертвіння шкіри, тканин і кістяк, больовий синдром.

Обмороження III та IV ступенів, що протікають за типом сухої гангрени, характеризуються поступовою муміфікацією , відмиранням та висиханням шкіри, темно-синім забарвленням, утворенням демаркаціонних борозен (зморшок). Мимовільне відторгнення некротизованих пальців кистів та ступнів (4-5 тижнів по тому). Після відторгнення некротизованих ділянок відбувається ріст грануляцій , епітелізація та рубцювання ран.

Для виявлення границь ураження використовують: - спосіб Більрота; інфрачервону термографію; креатинкіназний тест; комплексне рентгенорадіонуклідне дослідження.

Профілактика обморожень: Полягає в попередньому загартовуванні організму, у дотриманні особистої гігієни , застосуванні відповідного одягу і взуття. Слід періодично перевіряти чутливість кінцівок та обличчя. Перед виходом на вулицю у холодну погоду треба ситно поїсти. Не дай собі замерзнути!!!

Список використаної літератури: Котельников В.П. “Відмороження”, 1988 р.; Орлов Г.А. “Хронічні ураження холодом”, 1978 р.; Прес-служба МОЗ, інф. Moz.gov.ua; Коденко Я.В. “Основи медичних знань”, 2004 р.; Ресурси Інтернет.