Презентація на тему : " Охорона водних ресурсів "

Охорона водних ресурсів

Вода – найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що становлять основу життя. Величезне значення вода має в промисловому і сільськогосподарському виробництві. Загальновідома необхідність її для побутових потреб людини, всіх рослин і тварин. Для багатьох живих істот вона служить середовищем існування.

Водні ресурси – це поверхневі та підземні води,придатні для використання в народному господарстві.

Проблема охорони та раціонального використання підземних вод розглядаються у роботах О. Штогрин, В. Щепака,В. Колодія (1974р),М. Ткаченка(1977р)Є. Пінекера (1979р),М. Рогатіна та М. Сенаторова(1979р), В. Мироненка, В. Руминіна,В. Учаєва(1980р),Е. Морозова та ін.(1981р), П. Яковенка(1986р),В. Мироненка,Є Мальського, В. Руминіна(1988р)Т. Гільберт (2002р) та ін.

Гірничі та збагачувальні підприємства у багатьох випадках суттєво впливають на стан поверхневих вод,який зводиться до: Змінюється гідрогеологічний режим районів інтенсивного проведення гірничих робіт і прилеглих територій:формуються депресійні лійки,які спричиняють обезводнення земель і водойм (пересихають криниці,джерела,повністю осушуються водоносні горизонти)Відведення у природні басейни кар’єрних вод спричиняє забруднення поверхневих і грунтових вод.

Вода на кар’єрах використовується для таких потреб: При збагачувальних процесах воду використовують для промивання сировини,флотації,пиловловлювання,транспортування відходів виробництва. Для охолодження компресорного та іншого обладнання;Для господарсько-побутових потреб на поверхневих комплексах;Для руйнування і транспортування гірничої маси при гідровидобуванні і гідророзкриві;Для зрошення при бурінні шпурів;

1. Гідрогеологічним режимом району гірничих робіт;2. Наявністю у зоні впливу гірничих робіт відкритих джерел, так званих закритих вод;3. Річною кількістю атмосферних осадків;4. Проникними властивостями вміщуючих порід;5. Технологічними особливостями буріння свердловин. Окрім технологічних вод,кар’єрні води формуються також за рахунок грунтових , тріщинних і карстових вод,інфільтрації атмосферних осадків і дренування з гідрографічної мережі. Їх дебіт визначається низкою природних і технологічних чинників:

Поширеними забруднювачами кар’єрних вод є хлористі сполуки і вільна сульфатна кислота,а також сульфати важких металів(заліза,міді,цинку,марганцю,нікелю). За вмістом хлористик і сірчистих сполук,а також Са,Мg,Na,К рудникові руди у 5-15 разів переважають технічну воду,що включає використання їх без попередньої очистки навіть для технологічних потреб.

На території гірничих підприємств,окрім кар’єрних вод, формуються також стічні води не пов’язані з основним виробництвом. Це води поверхневого стоку з відвалів, доріг та інших об’єктів ,які знаходяться в межах гірничих відводів, відпрацьовані технологічні води,каналізаційні стоки. Вони спричиняють забруднення водойм завислими твердими частинками, маслами, теплове забруднення.

Перераховані порушення гідроресурсів при видобутку і збагаченні мінеральної сировини вимагають застосування спеціальних методів їх охорони. Є розроблена ціла низка заходів, спрямованих на попередження та мінімізацію негативного впливу відкритих гірничих робіт на гідроресурси території,зайнятих гірничими відводами і прилеглих до них ділянок.

Ці заходи можна поділити на: ПрофілактичніТехнологічніВідносяться роботи,метою яких є обмеження попадання прісних вод у гірничі виробки і скорочення часу їхнього перебування в зонах активного забруднення (закислення,залуговування). Передбачають організацію часткового чи повного очищення кар’єрних та інших стічних вод гірничих підприємств.

Ефективним методом охорони підземних вод і захисту прилеглих до району гірничих робіт територій від обезводнювання гідрозахисних завіс навколо кар’єрів чи рудників. Застосовуються зокрема протифільтраційні екрани у вигляді щілин,заповнених глинистим розчином або з опущеними у них спеціальними плівками. Такий метод був випробуваний на Роздольському гірничо-хімічному комбінаті,який розробляв сірчані родовища. Суть профільтраційних екранів полягає у тому,щоб довкола кар’єрів проходиться дренажна щілина певних розмірів,яка заглиблюється у водотривкий горизонт на 2-3 м. і тампонується глиною. В інших випадках по периметру кар’єрного поля бурять свердловини,у які закачують закріплюючі розчини(глина,бітум,рідке скло,цемент,синтетичні смоли) . За рахунок їн’єкції порід водоносного горизонту створюється протифільтраційна завіса. Спорудження таких завіс може здійснюватись з поверхні,уступів кар’єрів ,підземних виробок.

За технологією спорудження та видом водонепроникного матеріалу завіси виділяють:Інфузивні(заливні)Ін’єкційні (нагнітальні)Кріогенні(льодопородні)Шпунтові(забивні)

Очищення кар’єрних та інших стічних вод дає змогу використовувати їх у зворотних циклах різним виробництв,зокрема збагачувального і переробного ,а також виключає негативний вплив мінералізованих вод на засолення грунтів,забруднення поверхневих і підземних вод. При цьому для очищення вод буває достатньо витримати їх деякий час у відстійниках,де вони звільняються від колоїдних компонентів,суспендованих речовин; йонорозчинні речовини,як найбільш небезпечні для довкілля,виносяться із зливом освітлених вод. Кислі рудникові води зазвичай нейтралізують вапняним молоком,лужні води - підкислюють.

Для збереження чистоти водойм, необхідно:забезпечити повну очистку комунально-побутових і промислових стоківрозробляти і здійснювати державні плани водоохоронних заходів в масштабах басейнів річок і водойм з урахуванням перспективного розташування продуктивних сил і засобів виробництвазастосовувати раціональні способи і прийоми використання добрив і пестицидів;розробляти і впроваджувати маловодну і безводну технологіїшироко впроваджувати оборотне водопостачання,розширювати повторне використання очищених стічних водвдосконалювати і змінювати технологію промислового виробництва

Дякую за увагу!!!Підготувала. Гоменюк Іванна