Логопед і немовля Педіатр ( неонатолог ) – з'ясовує стан здоров'я з погляду анатомічно-фізіологічного, поведінки, реакції на подразники. Невролог – оцінює фізичні дані ( розмір голови, стан джерелець), м'язовий тонус та стан рефлексів. Логопед – оцінює розвиток апарату артикуляційного (в даний момент смоктальний) та рефлекси новонародженого. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Апарат артикуляційний. Анатомічна будова - тонус м'язів обличчя - будова губ - анатомічна будова язика - під'язикової вуздечки - будова ротової порожнини: твердого піднебіння, м'якого піднебіння, язичка. Розвиток функціональний - оцінка рефлексів новонародженого, які знаходяться в зоні голови. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Рефлекси новонародженного з погляду логопедаІ. Реакція обличчя на дотикІІ. Губні: Пошуковий ( 0;4 )Відкривання ( 0;4 )ЗакриванняІІІ. Нижньої щелепи. IV. Лизання. V. Випихання. VI. Смоктальний VII. Рвотний. VIII. Кусальний ( 0;3 )IX. Рефлекс MORO ( 0;4 )I. Уникає дотику до обличчя,не люблять втирання кремів, носіння шапок. ІІ. труднощі з годуваннямтруднощі з годуванням натуральним, ротове дихання, інфекції верхніх дих. шляхів, мінімальна активність губ в процесі мовленняІІІ. Труднощі змикання губ, труднощі смоктання. IV. Труднощі з смоктанням, жуванням, ротове дихання. V. Труднощі з годуванням. Труднощі з зміною харчування, виконанням гігієнічних процедур, лікування стоматологічне. VI. Труднощі з годуванням. VII. Підвищений / знижений. VIII. Труднощі з годуванням. IX. Присутній протягом усього життя.( ураження ц.н.с. )Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
0;1 – 0;2 Протягом двох перших місяців життя вокалізація як і інша поведінка дитини є рефлекторною. Активність рухова дитини є причиною утворення звуків, які трактуються як немовні вокалізації, утворені внаслідок рухових вібрацій всередині ротової порожнини. “ Навіть поведінка голосова в цьому періоді не регульована внутрішньо як фонація, а ні зовнішньо як реакція. ” – Е. Стецко. Вокалізація не несе характеру реакції на стимуляцію, а є тільки явищем рефлекторним. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
0;4 Період важливих змін. Дитина активно користується зором для пізнання світу: впізнає обличчя матері, його вираз. Зосереджує погляд на губах і намагається наслідувати рухи. Розпізнає ситуацію годування, реагує свідомо на наближення джерела їжі. Зникають рефлекси губні: шукання і відкривання. Зникає рефлекс кусальний – зявляється рефлекс жувальний. Одночасно з маніпуляціями в ротовій порожнині дитина вокалізує. Жування стимулює розвиток нижньої щелепи, рухи якої входять до загальної моторики. До мимовільних рухів рук і ніг приєднується рух нижньої щелепи, дитина вокалізує. Рухи губ спричиняють “парскання”. Гра губами спричиняє утворення губних звуків ( м, п, б). Так утворюються перші зв'язки полісенсоричні рухові – чуттєві – слухові. Ця активність спостерігається у дітей всього світу здорових фізично, які можуть стимулювати вокалізацію руховою активністю не залежно від стимулів зовнішніх ні слухових ні рухових. Така вокалізація називається гулінням. (Навіть глухі діти.)MORO зникає. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
0;5 Час вдосконалення вмінь набутих в попередні місяці життя. Часом батькам здається, що дитина поводиться прикро – мова іде про перші прояви особистості. Деякі діти затихають, хоча до того часу вокалізували. Це не є проявами регресу. Діти вокалізуючи, граються власним голосом, дослухаються до зміни тону, напруження голосу оточення. Найкраще реагують на голоси дітей. Кукурудзяні палички – тренування координації зорово-моторної. Стимуляція реакції смакової та нюхової. Попередня підготовка язика до формування харчової грудки. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
0;6 Шестимісячна дитина сидить, в результаті чого змінюється сприйняття світу в позиції горизонтальній. Може оглядати предмети які знаходяться на відстані, і ті що близько. Сидіння дає можливість змінити положення годування і його організацію : місце, час і ситуацію. Тримаючи іграшку, ложку в руках, дитина краще потрапляє до рота. Губи і язик достаньо рухомі на цей вік. Постійно тренуються в процесі смоктання, і рухів вокалізаційних. Слух, який удосконалюється і починає відрізняти звуки низької частоти - все це сприяє утворенню нових звуків: м,п,б і т, д,н, л. Сприяє цьому і заохочення родини до вимови слів таких як мама, баба, тата. В процесі такої стимуляції дитина чує повторення власних звуків і отримує емоційне заохочення до спілкування. В цей час утворюються перші зразки звуків завдяки злагодженій праці аналізаторів слухового – зорового – рухового. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
0;7 Дитина вокалізує звуки, склади низької частоти. Повторює їх, модулює змінює інтонацію. Вокалізація постійно супроводжується рухом, та вже не є його наслідком – основним стимулом вокалізації тепер є слух. Емоційне заохочення стимулює дитину до процесу мовлення та спілкування, формує позитивне ставлення до процесу комунікації. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
0;8 – 0;9 Зміни в ситуації харчування. Дитина вправно відділяє частинку їжі від цілого шматка, спрямовує на кутні ясна, якими його перетирає. Може пити з чашки, набирає їжу на ложку( хоча ще не доносить до рота), зате потрапляє туди ложкою і охоче облизує її. Така гра “ Я сам їм ” – надзвичайно важлива у формуванні зорово-моторної координації. В вокалізації з'являється основна структура мовна – склад. Дитина грається висотою голосу, лепече пошепки і навіть без голосу. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
0;10 Нова позиція тіла, нові можливості пізнання. Завдяки повзанню дитина досліджує предмети на різній відстані від свого тіла, з іншої перспективи. В такій позиції дитина не має можливості обсервувати обличчя особи, яка з ним спілкується, тому вокалізація є або реакцією на слуховий подразник, як результат внутрішньої активності в поєднанні з руховою. Дитині подобаються пальчикові ігри, звуконаслідування. Дитина показує розуміння не тільки побутових ситуацій, а й вербальних інструкцій: іди до мами, дай ляльку і т.д. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
0;11 Дитина постійно вдосконалює апарат артикуляційний в процесі жування, формування харчової грудки, відкушування. Рухи язика спричиняють клацання, схоже на вправу “коник”. Вокалізація набирає структури спілкування, дитина “зачіпає” батьків і чекає на реакцію. Сама мова теж змінюється – повторювані склади дедалі більш схожі а двоскладові слова мова поєднується з жестами, інтонацією. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
0;11 – 0;12 Цей період сповнений очікуванням нових вмінь, а саме – перші кроки. Можливість ходити розширює пізнання оточуючого світу. Знайомство з новими предметами стає причиною знайомства з новими словами. Назви істот і предметів носять характер звуконаслідування: песик каже гав-гав і т.д. Форми звуконаслідування будуть з'являтися в період інтенсивного розвитку мови, як власні придумані слова, які родина пам'ятатиме довгі роки. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
література. Stecko E.,U żrodeł rozwoju mowy dyiecka, Warszawa, 2012. Stecko E., Logopedia małego dziecka, Warszawa, 2013. Stecko E., Zaburzenia mowy u dzieci – wczesne rozpoznawanie i postępowanie logopedyczne, Warszawa, 1996. Логопедія. Підручник / За ред. М. К. Шеремет. – К., 2010. Підготувала нейрологопед Романишин Н. С.