Презентація на тему «Особливості застосування добрив у сівозміні. Розподіл мінеральних добрив під окремі культури у сівозміні.»

Презентація на тему : «Особливості застосування добрив у сівозміні. Розподіл мінеральних добрив під окремі культури у сівозміні.»  Виконав вчитель хімії та біологіїФілії Стульневський НВКСтародубцева А. О.

Зміст1. Сівозміна. 2. Застосування добрив у сівозміні.3. Ґрунтово-кліматичні умови.4. Розподіл добрив у сівозміні. 5. Висновки.6. Список використаної літератури 

1. Сівозміна. Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі й на території або тільки в часі. Чергування в часі - це щорічна або періодична зміна культур і чистого пару на конкретно взятому полі. Чергування на території означає, що земельний масив сівозміни поділений на поля, де щороку (почергово) вирощуються культури. На кожному полі вони чергуються в часі. В основі сівозміни лежить науково обґрунтована структура посівних площ, під якою розуміють співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражене у відсотках до загальної площі сівозміни. Вона розробляється відповідно до спеціалізації господарства. 

2. Застосування добрив у сівозмінах. Доведено, що коли добрива використовуються на полях сівозміни за науково обґрунтованою системою при чіткому виконанні всіх вимог у прийнятій сівозміні та високій агротехніці, створюються умови для підвищення родючості ґрунту і постійного зростання врожайності. Система удобрення в сівозміні — це багаторічний план, розрахований на ротацію сівозміни, використання органічних, мінеральних та інших добрив, у якому передбачаються норми добрив, і способи внесення залежно від запланованої врожайності, біологічних особливостей рослин і від чергування їх у сівозміні з урахуванням властивостей добрив, ґрунтово-кліматичних та інших умов.

3. Ґрунтово-кліматичні умови. Ґрунтові умови. Вибір добрив, строків внесення і способів їх загортання необхідно проводити з урахуванням типу і різновидності ґрунту, його гранулометричного й хімічного складу, ступеня окультуреності, реакції ґрунтового розчину та вмісту в ньому засвоєних поживних речовин. Так на чорноземах в більшою мірою використовуються фосфорні добрива. Залежно від типу і різновидності ґрунту мінеральні добрива застосовують у різних співвідношеннях. На світло-сірих і сірих лісових ґрунтах мінеральні добрива доцільно вносити у співвідношенні (N, Р2 О5, К2 О) 1,2-1,3:1:1,2-1,3; на темно-сірих лісових ґрунтах, опідзолених і вилугуваних чорноземах — 1:1:1. Залежно від біологічних особливостей культур ці співвідношення можуть змінюватися.

Гранулометричний склад ґрунту має істотне значення для переміщення добрив, поглинання і закріплення їх ґрунтом, а це впливає на характер засвоєння рослинами поживних речовин. На ґрунтах з важким гранулометричним складом добрива поглинаються і закріплюються сильніше, отже рухаються з водою повільніше. Крім цього, від гранулометричного складу ґрунту залежить інтенсивність мінералізації органічної речовини його та органічних добрив, вміст поживних речовин, особливо калію, а також норма хімічних меліорантів. На ефективність добрив великий вплив має ступінь окультурення ґрунту. Істотною ознакою є його структурність. Ступінь окультурення ґрунту впливає на мікробіологічну діяльність, водний і повітряний режими, вміст легкозасвоюваних форм поживних речовин, що необхідно враховувати при використанні добрив.

4. Розподіл добрив у сівозміні.  Внесення добрив під усі культури сівозміни – одна з відмін зрошуваного землеробства від суходільного. Вирішуючи питання про місце внесення органічних добрив (гною, компосту, сидератів та інших), враховують народногосподарську цінність культур, реакцію їх сортів і гібридів на пряму дію і післядію органічних добрив, а також тривалість періоду післядії і норми цих добрив. Мінеральні добрива застосовують встановлюючи норми, час і способи їх внесення згідно з особливостями біології сільськогосподарських культур, ґрунтовими і кліматичними умовами, місцем у сівозміні. На високому фоні живлення ефективні мікродобрива – молібден, бор, марганець та інші, які вносять разом з гноєм та іншими добривами в невеликих нормах – бору 1‑2 кг/га, марганцю‑ 5‑10, міді – 1‑3, цинку – 2‑4, молібдену – 150‑400 г/га.

5. Висновки Отже, сівозміна з наукової точки зору запобігає виснаженню ґрунтів рослинними культурами за допомогою періодичного чергування зміни культур на конкретному полі. Також займається розподілом внесення мінеральних та органічних добрив, для підвищення родючості ґрунту. На світло-сірих і сірих лісових ґрунтах мінеральні добрива доцільно вносити у співвідношенні (N, Р2 О5, К2 О) 1,2-1,3:1:1,2-1,3; на темно-сірих лісових ґрунтах, опідзолених і вилугуваних чорноземах — 1:1:1. Залежно від біологічних особливостей культур ці співвідношення можуть змінюватися. Господарства, які мають невеликі площі зрошення, підвищують родючість ґрунту і урожайність внесенням підвищених норм гною (80‑100 т/га) сумісно з мінеральними добривами.

6. Список використаної літератури 1. Агрохімія Б. А. Ягодин; під редакцією Б. А. Ягодина-М.: Колос, 1989-655с. 2. Артюшин А. М., Державін Л. М., короткий довідник по добривах-М.: Колос, 1984-208с. 3. Донських І. М. Курсове та дипломне проектування за системою добрива-М.: Колос, 2004-142с. 4. Єфімов В. М., Донських І. М., Царенко В. П. Система добрива-М.: Колос 2003-320с. 5. Методичні рекомендації з підвищення родючості грунтів Бєлгородської області. Білгород, 1982-740с. 6. Методичні рекомендації з розробки системи та технології застосування добрив у спеціалізованих господарствах. ЦІФ ВІУА - Бєлгород, 1978-39с. 7. Мінєєв В. Г. Агрохімія-М.: МДУ, 1990-486с.