Презентація на тему "Перехід до суцільної колективізації. Голодомор 1932– 1933 рр. в Україні".

Перехід до суцільної колективізації. Голодомор 1932–1933 рр. в Україні.

І н д у с т р і а л і з а ц і я —

Стахановський рух?

Чому саме колективізація? Шлях суспільства до соціалізму більшовики пов’язували із переведенням селянства на рейки великого виробництва. Колективні господарства (колгоспи) були зручною формою, за допомогою якої можна було викачувати ресурси до державного бюджету.

Перехід до суцільної колективізації та розкуркулення. 2. Голодомор 1932–1933 рр. в Україні — геноцид українського народу. 3. Нищення української інтелігенції. «Розстріляне відродження».   План

1. Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Ч 1. 1914 – 1939рр. 10 кл.- К.: Генеза, 2003. С. 271-315. 2. Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Ч – 1. (1917 – 1945). –К.: Генеза, 1994. С. 221-257.   Література

1. http://www.memory.gov.ua/page/pamyat-pro-golodomor-1932-1933 2. http://holodomor33.org.ua/about/svidchennya-ochevydtsiv/ 3. http://www.istpravda.com.ua/themes/holodomor/ 4. http://www.istpravda.com.ua/articles/2016/11/23/149335/ 5. http://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/16131/ 6. http://memorial.4uth.gov.ua/famine-of-1932-33/writers-and-poets-of-famine 7. http://uamoderna.com/md/kysla-holodomor-in-films 8. https://www.youtube.com/watch?v=WVEgEfjlaPE 9. https://www.youtube.com/watch?v=A7_4y9VG6wY 10. https://uk.wikipedia.org 11. http://memorialholodomor.org.ua/holodomor/theme-holodomor-in-art/   Інтернет - ресурси

«Чи можна вважати колективізацію - війною радянського режиму проти українського народу?». Проблемне питання

Проблеми індустріалізації ДЖЕРЕЛО 1. Перехід до суцільної колективізації та розкуркулення. УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО

Запитання 1 Назвіть, на вашу думку, головну причину колективізації. 2. Якими були методи впровадження колективізації? 3. Що таке «Великий перелом»? 4. Які були наслідки колективізації?

 К о л е к т и в і з а ц і я — це примусове створення селянських колективних господарств, що призвело до втрати селянами власності на землю і результатів своєї праці .

1. Силовий тиск та залякування селян. 2. Опора на комуністів та безземельних селян. 3. Примусова організація колгоспів. 4. Ліквідація заможних господарств (розкуркулення). 5. Заборона залишати село. Методи впровадження колективізації

  Форми опору селянства: антиколгоспні й антирадянські виступи (за приблизними підрахунками, загальна кількість повстанців в Україні 1930 р. становила майже 40 тис. чол.); селянство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент.

У ході колективізації постало питання про долю заможних селян.

ОЗНАКИ КУРКУЛЬСТВА використання найманої праці; пара коней; використання механічного двигуна в господарстві; наявність млина, олійниці, кузні, зернотертки, шкуродерні.

На 1 червня 1930р. було «розкуркулено» 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8 % їхньої загальної кількості. Конфісковано й передано в колгос­пи худоби, різноманітного реманенту, будівель на суму 90— 95 млн крб. У 1931 р. було «розкуркулено» ще 23,5 тис. сімей, або близько 150 тис. чол. Випадки «розкур­кулення» траплялися й у наступні роки. Всього в Україні за роки колективізації експропрійовано близько 200 тис. селян­ських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2-1,4 млн чол.

Навіть незаможників, що не погоджувалися з колективізацією, назвали «підкуркульниками».

“Жити стало краще, жити стало веселіше” Тим часом офіційна пропаганда малювала картину щасливого, заможного життя колгоспників. Кириченко В.А. Радянський плакат кінця 30-х рр. ХХ ст.

Завершення колективізації На кінець 1937 р. суцільну колективізацію в Україні було завершено. В УСРР нараховувалося 27,3 тис. колгоспів, які об’єднували 96,1 % селянських дворів і обробляли 99,7 % посівних площ. Кириченко В.А. Колгосп у роботі. Худ. З.Пічугін.

2. Голодомор 1932 – 1933 рр. – геноцид українського народу.

А) тема голодомору в кінематографі Б) тема голодомору в музичному мистецтві Б) тема голодомору у творах живопису

А) тема голодомору у кінематографі

Б) тема голодомору в музичному мистецтві О. Яковчук В. Балей О. Яковчук (Канада) для творчого втілення тематики трагедійного звучання обирає великий концертний твір – "Тридцять третій" на текст В. Юхимовича, сучасний американський композитор українського походження В. Балей (США) пише оперу – «Червона земля. Голод».

М. Скорик Л. Татаренко Сучасному музичному мистецтві України приділено значну увагу подіям 30-х років. Цій темі присвятили свою творчість композитори М. Скорик (пісня «Свіча» на слова поета Б.Стельмаха, яку виконує О.Білозір, Л. Татаренко (пісня «Ви наша молитва, мамо» на слова поета О.Осадчого), композитор і поет В.Філонік (пісня «Жертвам Голодомору»), А.Шейченко «Пам'яті жертв голодоморів» слова до цієї пісні були написані Л.Степаненко, А.Салогуб український поет і композитор, який теж присвятив свою творчість жертвам радянської влади. А. Шайченко

В.О.Франчук. Картина «Свята печаль» В) тема голодомору в живописі

Області сучасної України, що постраждали від Голодомору: Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська.

Соцопитування серед студентів Бродівського педагогічного коледжу «Що ви знаєте про голодомор 1932-1933рр» (I – II курси)

55% 45%

70% 30%

Голодомор 1932—1933 років — акт знищення українського народу, організований керівництвом комуністичної партії шляхом створення штучного масового голоду, що призвів до смерті українського населення.

 В. Молотов  Й. Сталін  Л. Каганович П. Постишев С. Косіор

Меморіальний комплекс пам'яті жертв Голодомору в Харкові Памятник жертвам Голодомору в Києві

Житомир Пам'ятник жертвам Голодомору «Янгол, що плаче» Вишгород Пам'ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років Ромни Пам'ятник жертвам комуністичного голодомору Коростишів Жертвам Голодомору

В Польщі памятник жертвам Голодомору в Україні 1932-33 рр. В Тороното памятник жертвам Голодомору в Україні 1932-33 рр.

3. Нищення української інтелігенції. «Розстріляне відродження»

«Р о з с т р і л я н е в і д р о д ж е н н я» — це період української культури 1930-х років, якому були притаманні переслідування митців, науковців та освітян аж до фізичного їх знищення (розстрілу)

Термін“розстріляне відродження”. ввів у обіг відомий український літературознавець Ю. Лавріненко, автор антології «Розстріляне відродження» створеної в 1959 році.

Микола Зеров Один з найяскравіших талантів української літератури, поет, критик, перекладач, історик, теоретик літератури, педагог, лідер неокласиків.

Михайло Драй-Хмара Він був яскравою особистістю, неповторною індивідуальністю. Поет, поліглот. Він був особливою людиною і серед письменників, і серед людей у цілому житті.

Микола Куліш Український драматург, публіцист, театральний, громадський та культурний діяч.

М. Хвильовий Український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників  пореволюційної української прози. Центральною для Хвильового — полеміста та публіциста — була проблема історичного буття України, української культури.

«Чи можна вважати колективізацію - війною радянського режиму проти українського народу?». Проблемне питання