Номер слайду 12
Професійно-технічне училище № 10, м. О.тевеькЄвген Рябош. БДЖОЛИ, ДЖМЕЛІ І... НАШЕ ЖИТТЯКоли дивлюсь я на джмелів і бджол. То хочеться й мені попрацювати, Хоч граю я в футбол і баскетбол, Та згадую, про що казала мати. Вона казала, щоб я робив і ледарем не був, Щоб брав я приклад саме з цих комах. І ці слова до цього дня я досі не забув, Як не забув би їх і сам великий Мономах. Хоч він і був царем великим і вельможним, Хоч в золоті купався і в скарбах, Його онуки й діти всі були заможні, Та він привчав їх до роботи на полях. Всі люди, в кого совість є, працюють, Вкладають в працю свої силу і любов. І ми не забуваєм, що ті, хто нас годує, Віддали праці свої силу, піт і кров.І ось коли ми бачимо оцих джмелів і бджол, Ми в них вбачаємо маленькеє суспільство, І замість відпочинку, ґвалту й гри в футбол Знайдіть для себе час для гри в «умільство». Ця гра породжує шану й любов до праці, І той, хто грає в неї, втілює добро, Хто грає в неї - до роботи встає вранці, Бо вранці починають сіяти зерно. Про бджіл й джмелів історій є багато, І кожна з них - то віддзеркалення всіх нас, Підкреслює, що всі ми можемо таланти мати, Та для реалізації потрібні праця, піт і час.