Тема уроку: "Доба героїчних походів козаків. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний"

   Тема: Доба героїчних походів козаків. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний (8 клас)

   Тип уроку: урок засвоєння нових знань
   Форма уроку: урок - дослідження
    Мета: пояснити, чому перші два десятиліття XVII століття називають «добою героїчних походів» українського козацтва; дослідити різні сторони діяльності гетьмана Петра Конашевича - Сагайдачного поетапно підійшовши до розв'язання проблемного завдання, поставленого на початку уроку; визначити значення діяльності гетьмана для українського народу та як видатного діяча Речі Посполит набувати та розвивати дослідницькі навички; виховувати почуття поваги до історичного минулого України.
    Слайд 1. На екрані карта «Доба героїчних походів ( початок XVII століття)»
У першій частині теми доцільним буде опрацювання тематичної карти, із записами «Нотатки навігатора», у які вносяться напрямки і дати походів, результати і загальна емоційна оцінка двох сторін цих подій. Наприклад: козаки-учасники морського походу ; мешканці турецьких причорноморських міст, що зазнали спустошливих нападів.

    Поряд з цим, можна застосувати вправу « Щоденник подвійних нотаток» у якому учні на власний розсуд із тексту на дану тему, обирають цитату і відмічають, що справило на них найбільше враження. Що здивувало? Про що вже було відомо?  Про який із походів, ви б хотіли дізнатися більше?
    Можна запропонувати учням методичний прийом «Заповни скарбницю»! В
умовну «скарбницю» діти записують успіхи козацтва. Наприклад : звільнення невільників Самійлом Кішкою, а також участь козацтва, очолюваного Кішкою у Польсько - шведській війні, що супроводжувалося облогою Смоленська (1611 - 1613 роки), поширення козацького права в Брацлавському, а особливо в
Київському воєводствах.
   У підсумку з'ясовуємо загальне значення козацьких походів першого двадцятиліття  XVII т.   Учитель наголошує на тому моменті, що у походах важливу роль відігравали козацькі лідери. І як яскравий приклад народного очільника, розглядається постать  гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного.
   Слайд із проблемним запитанням
Який із народів (поляки, українці) має більше підстав віднести Петра Сагайдачного до когорти своїх героїв?
Учні знайомляться з оцінками сучасників гетьмана
   Перед обговоренням класу пропонується розміщені на слайді цитати:
«Цей Петро Конашевич муж рідкісної мужності і зрілості у судженнях, винахідливий у словах і вчинках... В очах майбутнього потомства гідний стати поряд з найвизначнішими в Польщі людьми свого часу»
       Якуб Собеський (батько короля Яна ІІ Собеського)
     «Славний рицар, правий гетьман, достойний несмертної слави, яка в мовчанню ніколи незостане, поки Дніпро й Дністро многорибні плинути будуть.»
             Із віршів київських школярів

    Український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького.
Організатор успішних походів запорозьких
козаків проти Кримського ханства, Османської імперії
та Московського царства, меценат православних братств.
Учням запропоновано розгляд шляху до «безсмертної слави».
    Перший відтинок шляху:
Початкові умови формування особистості, що включають у себе: походження, освіту, атмосферу оточення

   Другий відтинок шляху:
Факти із біографії, які вказують на лідерські якості Сагайдачного.
   Третій відтинок шляху:
Названі ті приклади його життя, що демонструють його дипломатичний хист                         Четвертий відтинок шляху;
Вказані дії, що підтверджують його патріотизм.
Якщо учні виконують роботу послідовно по відтинках, доцільно, щодо першого відтинку, то окрім розгляду умов формування особистості, слід розглянути зображення герба Петра Конашевича Сагайдачного і з 'ясувати яками були ціннісні орієнтири гетьмана.
 

    Якщо працювати над «другим відтинком», то необхідно підвести учнів до опрацювання прикладів, які вказують на симпатії козацтва щодо Сагайдачного і одночасно учні з'ясовують чому він був моральним авторитетом для підлеглих

    Наприклад: Сагайдачний дбав про те, щоб кожен козак, який ішов у бій, мав шаблю, рушницю і решту необхідного спорядження; у козацькому війську проводив навчання і підтримував сувору дисципліну; сприяв тому, щоб козаки були неофіційними володарями краю.
    Для опрацювання «третього відтинку» слід спрямувати роботу дітей на розгляд участі гетьмана в укладені між козацькими силами і дипломатичними представниками уряду Речі Посполитої угод для залагодження конфліктів.
Зокрема Вільшанської 1617 року та Роставицької 1619 року угод, що передбачали зменшення козацтва, заборону морських походів та інші обмеження.
     Перед учнями ставиться завдання на основі цитати із роботи Михайла Грушевського з'ясувати чи виконував гетьман умови підписаних між ним і королівськими урядовцями угод?
    Слайд - розповідь Михайла Грушевського
« Нема сумніву, що козацька старшина, поступаючись вимогам уряду та його чорній невдячності супроти козацького війська, мала надію, що й цим разом обставини незадовго розвіють всі обмеження, покладені на козаччину останньою комісією. Сагайдачний, щоправда, Їздив на Низ і палив козацькі чайки - так принаймні доносив..., але не перший це раз уже палено ті чайки, а вони все далі зіставалися.»
      Завдання до тексту:
Поясніть, як ви зрозуміли прочитане?
Якими були мотиви дій гетьмана?
Вкажіть на власне ставлення до описаної дослідником ситуації.
Для того, щоб підкреслити дипломатичний хист гетьмана, необхідно звернути увагу учнів на козацьку раду в урочищі Суха Діброва ( Черкащина). Знайшовши у підручнику цю інформацію, з'ясувати навіщо Сагайдачний збирав велику раду? Які рішення приймались на цьому зборі? Наскільки важливими для козаків були умови, на підставі яких прийнятними для них, ставали дані рішення?
     «Четвертий відтинок» має охарактеризувати Сагайдачного як видатного
полководця.
Учні шукають у підручнику факти, через призму яких відображається найбільш яскраво ця риса гетьмана. Серед них: стратегія і тактика цього військового діяча, участь у воєнних кампаніях. Інформація стосується війн Речі Посполитої проти Московського царства й пізніше проти Османської імперії
 

     «П'ятий відтинок» стосується громадянської позиції Петра Сагайдачного.
Учні знаходять моменти, у які гетьман займає позицію, що принципово суперечила волі короля та представникам польської католицької шляхти і підбирають факти які показують Сагайдачного як захисника свого народу.
Наприклад: 1620р., незважаючи на заборони і погрози короля, гетьман запросив: до Києва Єрусалимського патріарха Феофана і забезпечив йому захист.

       Підсумок. Учні повинні обґрунтовано підтримати, або заперечити думку про те, що гетьман Сагайдачний - це козак на службі інтересів польського короля.
Після цього відбувається повернення до запитання: Який із народів (поляки, українці) має більше підстав віднести гетьмана до когорти своїх героїв?
         Домашнє завдання. Як відомо, студенти Київської братської школи читали над могилою Сагайдачного «Вірші на жалісний погреб знатного лицаря Петра-Конашевича-Сагайдачного», що належали перу Касіяна Саковича, а учням класу ставиться завдання написати есе, що присвячене діяльності гетьмана.