Презентація на тему : Порушення пам'яті.

Порушення пам‘яті

Пам’ять – це пізнавальний, психічний процес, який полягає у збереженні , запам’ятовуванні та в подальшому відтворенні попереднього досвіду.

Види пам‘яті

За методом запам‘ятовування:мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів завчання, під час роботи з інформацією;довільна — цілеспрямоване завчання за допомогою спеціальних прийомів.

За характером психічної активності:рухова — пам'ять на рухи та їх системи;музична — здатність впізнавати і відтворювати музичний матеріал;емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;моторна — запам'ятовування відбувається, коли людина пише;образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, сенсорна;словесно-логічна — запам'ятовується думка у формі понять. 

За тривалістю збереження інформації:сенсорна пам'ять триває 0,2–0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні;короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу — від кількох секунд до хвилини;довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;оперативна (короткочасна, робоча)[4] пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.

Розлади пам‘яті

Порушення запам'ятовування, збереження і відтворення фактів навколишнього життя і власного досвіду називається розладом пам'яті.  У випадках, коли порушені лише ці функції, говорять про кількісні розлади пам'яті. Коли розлади пам'яті поєднуються з несправжніми спогадами, переплутане минуле і сучасне, реальне і уявне, мова йде про якісні розлади пам'яті.

Причини порушення пам‘яті:черепно-мозкові травми;неврози;гормональні порушення;онкопроцес в головному мозку доброякісного/злоякісного походження;часті стреси;захворювання нервової системи;дефіцит вітамінів, мікроелементів;хронічні/гострі розлади церебрального кровотоку;атеросклеротичне ураження судин головного мозку;судинні аномалії;

До кількісних порушень пам‘яті відносять:амнезія;гіпомнезія;гіпермнезія.

Амнезією називається порушення пам'яті у вигляді втрати здатності зберігати і відтворювати раніше набуті знання. Форми амнезії : Ретроградна амнезія- забуваються подї, що передували розладу свідомості або хворобливому психічному стану. Може поширюватися на період від кількох годин до кількох років;Антеретроградна амнезія – людина не пам‘ятає , або забуває , що відбулися безпосередньо пісоя закінчення розладу свідомості. Вперше цей синдром описав вітчизняний психіатр С. Корсаков

Антероретроградна амнезія - поєднання ретроградної і антероградної амнезії, характеризується втратою пам'яті на події, що передували розладу свідомості або хворобливому психічному стану, і ті, що відбулися потім.

Гіпомнезія - ослаблення пам'яті або окремих її компонентів (запам'ятовування, відтворення, збереження), частіше спостерігається в осіб похилого віку. При цьому людина пам'ятає про пережиті події, але невиразно, неповно.

Гіпермнезія - різке загострення пам'яті з напливом множинних спогадів, іноді образних уявлень, які виникають у формі сцен. Хворі стають здатними цитувати цілі сторінки художніх творів, згадувати давні і незначні події свого життя, називати тисячі імен. Гіпермнезію, на думку чеських учених Р. Конечного і М. Боухала, зумовлюють сильні афективні переживання. Гіпермнезії часто спостерігаються при маніакальних станах

До якісних порушень відносять: Парамнезії, які поділяються на:конфабуляції; псевдоремінісценції;криптомнезії.

Псевдоремінісценції-це викривлений спогад про факт, який був насправді. Конфабуляції- вигадані психічно хворим події, що набувають форми спогадів. При конфабуляціях хибні спогади пов'язані з подіями реального життя. Залежно від змісту і фону, на якому вони виникають, розрізняють конфабуляції фантастичні, мареннєві, галюцинаторні

Криптомнезії - викривлення пам'яті, при яких зникають відмінності між тим, що відбувалося насправді, і подіями, про які хворий почув, прочитав або які побачив уві сні. В одних випадках усе це згадується, неначе відбувалося насправді з самим хворим (асоційовані спогади); в інших - події, що мали місце насправді, згадуються, ніби почуті від когось, прочитані чи побачені уві сні (відчужені спогади).

Діагностика пам‘ятіМетодика «Вивчи слово» ;Методика « Запам‘ятай малюнки»;Методика «Запам‘ятай цифри»;Методика «Діагностика опосередкованої пам‘яті»;Методика « Назви слово»;Методика « Визначення обсягу короткочасної пам‘яті».

Цікаві факти про пам‘ять: Наш мозок може зберігати неймовірні обсяги інформації. Вчені регулярно намагаються виміряти максимальний обсяг людської пам’яті, й за останніми даними це 2,5 петабайтів . Просто уявіть, що у вас у голові 4000 айфонів на 256 ГБ. Ціну можна не уявляти.

Ми починаємо забувати ще у дитинстві. Дитячі спогади згасають не в дорослому віці. Так діти у 5-7 років пам’ятають 60% того, що відбувалося раніше, а 8-9-річки мають лише 40% тих самих спогадів. Двері допомагають забувати.  Прохід крізь двері наш мозок сприймає як закінчення якоїсь події. Імовірність щось забути, якщо ви вийшли з кімнати, зростає утричі. А найцікавіше те, що достатньо навіть уявити двері, і ви згадаєте менше, ніж могли б до цього. Ми погано запам’ятовуємо звуки. 65% усіх людей для ефективного навчання потребують бачити інформацію. Щодо сприйняття на слух, то у пам’яті лишається лише 1/5 почутого..

Шульги мають ліпшу пам’ять. Усього 10% населення планети ліворукі, і вони мають суперсилу краще запам’ятовувати інформацію. Справа у тому, що у них більш розвинене мозолисте тіло, що сполучає півкулі мозку. Хороше пам’ятається довше. І не вірте, якщо вас називають злопам’ятним. Адже з часом люди забувають 60% поганих подій і вражень і лише 42% − хороших. Задрімайте, щоб краще запам’ятати вивчене. 40-хвилинний сон після навчання на 25% покращує результати запам’ятовування.

Дякую за увагу!