Презентація на тему: «Риторика та захоплення Арістотеля“

Презентація на тему: «Риторика та захоплення Арістотеля“

Життя Арістотеля. Арістотель народився в 384 році до нашої ери в родині лікаря, саме цим обумовлена величезна кількість його майбутніх праць в галузі фізіології та анатомії. У 15 років Арістотель стає сиротою, і його дядько, який взяв хлопчика під своє опікунство, розповідає йому про вже дуже знаменитого в той час вчителя – Платона в Афінах. У 18 років Арістотель самостійно дістався до Афін і вступив до академії Платона, шанувальником якого вже був три роки. Завдяки своїм успіхам у науковій діяльності, Арістотелю надали місце викладача в академії.

Захоплення Арістотеля У своєму житті Арістотель приділяв дуже багато часу дослідженню життю тварин: вивчав життя комах, розкривав земноводних і плазунів, склав безліч томів опису молюсків, риб і савців. Одне з висловлювань Арістотеля говорить: «Той, хто пізнає початок речей і стежить за їх поступовим розвитком, впізнає їх найкраще». За часів Арістотеля був період віри в переселення душ. Сам Арістотель вважав, що найголовніше в організмі людини – це серце, яке формується раніше за інші органи. Саме воно, за переконаннями вченого, є розумовим центром живої істоти. Мозок же тільки виробляє рідину, охолоджуючи серце.

Вчення Арістотеля про чотири причини: Матерія – те, з чого. Матерія вічна, її не може стати більше або менше. Всі речі складаються з матерії, яка з’єднується один з одним в різних пропорціях і при різних умовах. Первинними (не зміна) матеріями є повітря, вода, земля, вогонь і ефір (небесна субстанція). Форма – те, що. Те, в якому вигляді існує об’єкт. Форми створює сам Бог, або розум живої істоти. Причина, що виробляє, – те, звідки. Момент часу, з якого починає існувати річ. Мета – те, для чого. Кожна річ існує для чогось. Кінцева (загальна) мета усіх речей є Благо

Чим відомий Арістотель? Аристотель завжди прагнув пізнати світ, у якому він жив, і передати свої здобуті знання майбутнім поколінням. Він був першим, хто створив фізику, як систему природи і визначив її основний термін – рух. Учений займався розкриттям анатомічної суті тварин, а також описував механізми руху чотириногих і вивчав молюсків, риб.

Риторична діяльність Арістотеля. Він вивів загальні закони красномовства, створив теоретичне вчення про принципи досягнення прекрасного у сфері мовотворчості. Врахувавши досягнення попередників, Арістотель запропонував систему вимог до поетичного твору, до ораторської (античної) прози.

Риторичне вчення Арістотеля викладене у двох трактатах: «Риторика» або «Про мистецтво риторики», що складається з трьох книг і «Поетики». Арістотель вважав, що коріння насолоди, яку одержуємо від оратора, не в чуттєвому задоволенні від словесної гри оратора, а в пізнавальних та інтелектуальних потребах. Те, що говоримо, має бути розрахованим на слухача і сказано правильно і до того ж несподівано. Арістотель вважав головним у риториці пошук доказів, способів переконань. Для цього необхідно навчитися складати переконливі умови води — ентимеми, або риторичні силогізми.

Арістотель скеровував увагу риторів і ораторів на такі чинники:предмет риторики; позу оратора; очікування емоцій; стиль промови.

На думку Арістотеля, в епідейктичній промові похвала за певні діяння спонукає діяча до нових, ще більших і кращих, благородних діянь, і ця похвала є ніби порадою іншим брати приклад з похваленого. Особливого значення Арістотель надавав предметові, початку промови, тому що в поетичному творі, за його словами, називається прологом, а в грі на флейті — прелюдією. Арістотель любив ті тропи і фігури, які могли напружувати думку, які треба було розгадувати, і такими вважав порівняння, дотепи.