Презентація на тему "Рослини, тварини та гриби Тернопільщини, які належать до “Червоної книги”"

Рослини, тварини та гриби Тернопільщини, які належать до “Червоної книги”

Червона книга України — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів і підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, та підлягають охороні

.

Шафран Гейфелів Таксономічна належність: Родина Півникові Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Ареал виду та його поширення в Україні: Карпати (усі висотні пояси), Передкарпаття, Прут-Дністровське межиріччя, Зх. Поділля. Чисельність та структура популяцій: утворює багаточисельні, великі за площею, здебільшого повночленні популяції.

Цибуля ведмежа (черемша) Таксономічна належність: Родина Цибулеві Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Ареал виду та його поширення в Україні: Полісся (зрідка), Лісостеп (в основному Правобережний), Карпати та Передкарпаття Чисельність та структура популяцій: Вид є сезонним домінантом, панує навесні в трав’яному покриві лісів в окремих місцях на площі до декількох сотень га.

Плаун річний Таксономічна належність: Родина Плаунові Природоохоронний статус виду: Вразливий вид на межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Карпати, Розточчя, Волинська височина, Полісся, Лісостеп (зрідка). Чисельність та структура популяцій: Популяції чисельні. Завдяки сланкому стеблу формуються великі густі куртини. Інколи виступає як домінант у трав’яному покриві

Конюшина червонувата Таксономічна належність: Родина Бобові Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: Зрідка в правобережній частині України (Закарпаття та Волино-Поділля). Чисельність та структура популяцій: Популяції займають невеликі площі. У межах популяції зростає невеликими куртинами чи поодиноко.

Зозулині черевички справжні Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві —Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: спорадично на Поліссі, у Лісостепу, Карпатах, Прикарпатті, Гірському Криму. Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисленні, здебільшого з правобічним віковим спектром та незадовільним природним відновленням; трапляється невеликими групами. Найбільші популяції, очеподібно, не перевищують 500 особин.

Береза Клокова Таксономічна належність: Родина Березові Природоохоронний статус виду: Зникаючий. Ареал виду та його поширення в Україні: Пн.-зх. Поділля: Кременецькі гори — останцеві гг. Страхова, Маслятин, а також поодинокими особинами спорадично на інших пагорбах масиву. Чисельність та структура популяцій: Відомі дві популяції, що складаються з кількох локусів кожна. На г. Маслятин популяція найбільша (понад 40 різновікових особин), повночленна, з переважанням середньовікових і старих генеративних особин; молоді особини поодиноко трапляються в плакорній частині гори. На г. Страхова популяція згасає й представлена поодинокими пригніченими особинами.

Видра річкова. Таксономічна належність: Клас — Ссавці, ряд –Хижі, родина — Куницеві (Mustelidae). Один з 12-ти видів роду, один вид в фауні України. Природоохоронний статус виду: Неоцінений. Ареал виду та його поширення в Україні: вид поширений скрізь, окрім Криму. Наприкінці 1980-х рр. відбулося розширення ареалу, пд. межа якого перемістилась у степову зону. Чисельність і причини її зміни: Причини змiни чисельностi: спостерігається зростання чисельності, причиною чого є зменшення мисливського тиску та потепління клімату, яке дало змогу зимовим мігрантам освоїти нові місця. На сьогодні в межиріччі Дністра та Дунаю мешкає щонайменше 70 особин цього виду.

Лелека чорний. Таксономічна належність: Клас — Птахи , ряд — Лелекопо-дібні, родина — Лелекові Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в україні: гніздиться на Поліссі, в Карпатському р-ні, подекуди на пн. Лісостепу: на початку ХХІ ст. ареал значною мірою відновився. Чисельність і причини її зміни: По Україні чисельність досягає 400–450 пар. У Волинській обл. 50–60 пар, Рівненській — 60–70, Львівській — 30–40, Закарпатській — 30–40, Івано-Франківській — 30–40, Чернівецькій — 8–10, Київській — 25–30, Чернігівській — 40–50, Сумській — 10–12. Чисельність у Європі сягає 7,8–12 тис. пар з тенденцію до зростання. При-чини зміни чисельності: деградація місць гніз-дування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі Лісостепу, фактор непокою.

Мідянка звичайна. Таксономічна належність: Клас — Плазуни, ряд — Змії, родина — Вужеві єдиний вид роду у фауні України. Природоохоронний татус: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Україна повністю входить в ареал виду. На більшій частині тери-торії країни трапляється спорадично, у Кар-патах Чисельність і прічини її зміни: Щільність популяцій зазвичай дуже низька — реєструються поодинокі знахідки.

Жук-самітник. Таксономічна належність: Клас — Комахи, ряд — Твердокрилі, родина — Жуки-пустельники Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Вся зона листяних лісів України. Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид, зустрічається поодинокими особинами.

Мишівка лісова Таксономічна належність: Клас — Ссавці, ряд — Гризуни, родина — Мишівкові . Один із 23-х видів роду; один із 4-х видів роду у фауні України. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: лісова та лісостепова зони, Карпати; пд. межа поширення потребує уточнення. Чисельність і причини її зміни: В типових біотопах частка у відловах не перевищує 2,6%, в погадках хижих птахів — сягає 6%. Зустрічається спорадично. Віддає перевагу місцям мешкання з високим густим травостоєм, галявинам, вирубкам, чагарниковим заростям, 

Ящірка зелена Таксономічна належність: Клас — Плазуни, ряд — Ящірки, родина — Справжні ящірки Природоохоронний статус: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: трапляється мозаїчно у степовій і лісостеповій зонах майже виключно Правобережної України, а також у Закарпатті. Причини зміни чисельності: антропогенна трансформація місць помешкання, застосування пестицидів, хижацький вилов, в окремі роки — надто холодні зими.

ГРИБИ

Білопавутинник бульбистий Таксономічна належність: Родина Павутинникові Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: відомий із Зх. та Лівобережного Лісостепу, . Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодиноко та невеликими групами. Причини зміни чисельності: Вирубування лісів. Умови місцезростання: Росте в хвойних та листяних лісах; на ґрунті.

Трутовик зонтичний Таксономічна належність: Родина Трутовикові — Polyporaceae. Природоохоронний статус виду: Рідкісний. Ареал виду та його поширення в Україні: відомий з Прикарпаття, Закарпаття, Правобережного Лісостепу Чисельність та структура популяцій: Трапляється дуже рідко, поодинці. Причини зміни чисельності: Посилений рекреаційний вплив (збирання населенням), інтенсивна лісоексплуатація. Умови місцезростання: Переважно листяні, рідше мішані ліси, біля стовбурів дерев, насамперед дуба, бука, клена та граба.

Герицій коралоподібний. Таксономічна належність: Родина Герицієві Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в Україні: Закарпаття, Карпатських, Прикарпатських, та Західноукраїнських лісів, Полісся, Правобережного Лісостепу. Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці або невеликими групами. Причини зміни чисельності: Збирання населенням, вирубування лісів. Умови місцезростання: Хвойні (на гнилій деревині ялиці), мішані, букові та дубові ліси (на деревині дуба та бука), зрідка міські насадження, переважно в гірських районах.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!