Важливою проблемою нині залишаються питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їхніх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Зрозуміло, що індивідуальний розвиток кожного учня не завжди збігається з напрямом руху у велику науку. Але із задоволенням і користю вчитися здатні всі. Для цього процес навчання має бути сконструйований із максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.
Низький – учитель повідомляє знання, ставить запитання, дає відповіді, показує. як розв’язується завдання, а учень слухає, записує, пригадує повідомлене. Середній – завдання розв’язуються спільними зусиллями викладача та учнів; учні залучаються до часткового пошуку. Рівні активності учнів в навчальній дільностіВисокий – самі учні здійснюють активний пошук відповіді, знаходять власні способи розв’язання поставлених завдань
Основна мета роботи викладача правознавства з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їхніх творчих здібностей. Їх уміле застосування забезпечує високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує викладач, повинні враховувати рівень розвитку пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватися з урахуванням поступового й цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їхнього мислення.
1. Підготовчий (початковий) етап. Вибір і обговорення теми проекту. Спочатку перед учнями ставиться проблема і пропонуються різні шляхи її виконання. Проблема обговорюється загалом. Роль викладача на цьому етапі – відмічати цікаві думки учнів та стимулювати процес мислення. Потім учні діляться на групи. Процес роботи у групах є творчо-пошуковим. У кожного є стимул відзначитись і зробити свій внесок. Після цього в групі обирається лідер. Його роль – організувати роботу групи й відповідати за неї. Під час виконання завдання відбувається розподіл ролей у групі, кожен отримує самостійну частину роботи в проекті, від успіху кожного залежить успіх усього проекту, це стимул до активного засвоєння знань. 2. Робочий (пошуковий) етап. Збір інформації з різних джерел (друковані видання, архіви, Інтернет), її обговорення в групах. 3. Презентація. Проекти можуть бути представлені як творчі роботи з ма- люнками, аплікацією, вирізками з періодичних видань, стінгазет, тощо.4. Підбиття підсумків, обговорення проекту – що сподобалось, про що дізналися, які завдання виявилися більш корисні, учні мають усвідомиити значущість даної проблеми, своєї ролі у її розв’язанні. Метод проектів
Використання такого комплексу методів та прийомів навчання посилює правову свідомість дитини, дає можливість визначити своє місце в суспільстві, бути відкритою розмаїттю думок і поглядів на світ, активною, здатною реалізувати свої права та обов’язки, сприяє організації пізнавальної діяльності учнів, допомагає суттєво підвищити ефективність вивчення правознавства, а також виховання підростаючого покоління.