Презентація на тему "Русь-Україна за часів Володимира Великого"

Розділ ІІ. Русь-Україна наприкінці Х - у першій половині ХІ ст. Русь-Україна за часів Володимира Великого

СВЯТИЙ РІВНОАПОСТОЛЬНИЙ КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР(960-1015 рр.)Увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор. Найголовнішою заслугою князя Володимира вважається запровадження на Русі християнства. За це й отримав прізвисько Великий.

Ще за життя Святослав поділивив владу між синами. Проте все одно після загибелі Святославапочались міжусобні війни. Олег у Деревлянській земліВолодимир у Новгороді Ярополк княжив у КиєвіМіжусобна війна (міжусобиця) -незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі. це давня суперечка або боротьба, часто між соціальними групами людей, особливо сім'ями або родами.

980 р. Володимир виходить переможцем у війні між братами та займає київський стіл. «І став княжити Володимир у Києві один».981 р. вирушає у похід “до Ляхом”, підкорює Червенські міста (Волинь, Червень, Белз і Перемишль). Упродовж 981-982 рр. князь двічі приборкував в’ятичів, а пізніше — радимичів та хорватів

Реформи. Адміністративна Військова. Релігійна. Правова (ще наз. судова)Окрім цього, карбував власну монету та приділяв велику увагу розбудові Києва«Златник» і «срібник» князя Володимира

• адміністративна реформа: ліквідація племінних князівств та злам сепаратизму (намагань відокремитись) серед місцевої племінної верхівки шляхом передавання влади на місцях намісникам князя — його синам або довіреним людям серед старших дружинників;• військова реформа: відмова від опори на племінні військові формування, усунення з керівних посад варягів, на місця яких призначались довірені особи князя. Наділення землею тих, хто прагнув боронити кордони держави і ніс військову службу

оновлює судочинство, удосконалює законодавство, що сприяло запровадженню нового «Уставу земляного»;з метою піднесення значення Києва як столиці держави князь узявся за його розбудову. Місто перетворилось на новий центр — «град Володимира», укріплений високими земляними валами та баштами.

Зовнішня політикаспрямована на підкорення нових земель, розширення території Київської держави за рахунок сусідніх племен та територій інших держав. Застосовував “шлюбну дипломатію”

важливий напрям зовнішньої політики — відносини з Візантією, для зміцнення яких Володимир надає допомогу візантійському імператору Василію II у приборканні заколотників. Володимир приймає хрещення та одружується із сестрою візантійського імператора — принцесою Анною;• налагодження добрих відносин із країнами Скандинавії, Польщею, Угорщиною, Чехією та ін

На початку правління він намагався створити в Києві пантеон язичницьких богів, покликаний об'єднати місцеві культи та перетворити їх на єдину державну релігію. Однак бажаних результатів це не дало. Язичницька релігія родового ладу не стала консолідуючим чинником країни. Релігійна реформа

У 988 р. в Київській державі було запроваджено християнство як державну релігію. Основні кроки для втілення цього заходу:• прийняття християнства Володимиром у Корсуні;• знищення язичницького капища;• хрещення киян у притоці Дніпра — річці Почайні. Християнство — світова релігія, заснована на житті та вченні Ісуса Христа, один із напрямів єдинобожжя.

Значення запровадження християнства• Зростання авторитету Київської держави (Русі-України) на міжнародній арені. • Залучення держави до європейського культурного й державного простору.• Зміцнення центральної влади.• Утвердження високих моральних цінностей• Перетворення церков на осередки формування духовної культури: запровадження писемності, початок літописання, розвиток кам’яного будівництва, мистецтва тощо.

ВИСНОВКИКнязь Володимир увійшов в історію як енергійний реформатор, діяльність якого сприяла розбудові та зміцненню країни. Свідченням визнання його заслуг на Русі стало звеличення князя народом у билинах як «Володимира Красне Сонечко» і прилучення його Православною церквою до лику святих. Територія Київської держави на кінець князювання Володимира в цілому відповідала межам розселення східних слов’ян і за площею була найбільшою в Європі. Запровадження Володимиром християнства як державної релігії Русі визначило її подальший розвиток. Це дало змогу ввійти до кола християнських держав і налагодити відносини з ними.